ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
11 листопада 2013 р. 12:33 Справа №801/9298/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
позивач ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
представник відповідача Зигар Тетяни Вікторівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_4
до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим,
Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Буряка Сергія Васильовича,
Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Овчинникова Руслана Олександровича
про визнання протиправними дій.
Суть спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (далі-позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом (з урахуванням уточнень) до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Буряк Сергій Васильович Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель ДІСГ в АРК Овчинникова Руслана Олександровича про визнання протиправними дій щодо складання висновку акту за наслідками проведення 01.07.2013 позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства пр. наданні та використанні земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,385 га, кадастровий номер 0111900000:01:014:0122 в зв'язку з викладенням в акті відомостей .
Позов мотивовано безпідставністю висновків відповідача стосовно виявлених порушень земельного законодавства у ході перевірки проведеної 01.07.13. Позивачі не використовують земельну ділянку, як зазначено у документах відповідача, що відхиляє обставини про порушення законодавства встановлені під час перевірки.
У судовому засіданні представник позивачів та позивачі на позовних вимогах наполягали з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2013 року Головними спеціалістами відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державними інспекторами сільського господарства в АР Крим Буряком С.В., Овчинниковим Р.О. проведена позапланова перевірка додержання вимог земельного законодавства при наданні та використанні земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 про що складено акт перевірки вимог земельного законодавства від 01 липня 2013 року.
За результатами вказаного акту, відповідачем були встановлені наступні порушення, а саме: щодо правомірності передачі земельних ділянок у власність та щодо правомірності використання земельної ділянки позивачем.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог суд зобов'язаний перевірити, чи діяв відповідач у правовідносинах з позивачем на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо, добросовісно та у спосіб визначений законом.
Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (п.1, п.6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011).
Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (п.4.1. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770).
Згідно з положеннями ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування, та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яким визначений відповідний порядок та підстави для реалізації таких прав.
Крім того, ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» наділяє державних інспекторів у сфері державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель правом, у тому числі: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у суді, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки загальною площею 0,0385га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0111900000:01:014:0122 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 609913 від 07 листопада 2007 року .
За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.11.2012 року, реєстровий номер №1-2986 вказана земельна ділянка була придбана позивачамі у ОСОБА_5.
Також, за договором купівлі-продажу житлового будинку від 02.11.2012 року, реєстровий номер № 1-2981 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у ОСОБА_5 придбаний житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці.
27.03.2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК була зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робот за № КР 083130860338 (надалі - Декларація).
Так, після закінчення підготовчих робіт до будівництва Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України було погоджено історико-містобудівне обґрунтування можливості будівництва за № 1848/10/61-13 від 02.07.2013 року, а 29.07.2013 року № 2323/1061-13 було погоджено проект будівництва та архітектурний паспорт оздоблення фасадів будівлі позивача.
01.07.2013 року Державними інспекторами сільського господарства в АР Крим Буряком С.В., Овчинниковим Р.О. складено акт, згідно з яким були встановлені порушення вимог чинного законодавства щодо правомірності передачі земельної ділянки у власність та щодо правомірності використання вказаної земельної ділянки.
Щодо правомірності передачі земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.
Відповідачі у акті перевірки від 01.07.2013 року, посилаються на відведенні земельної ділянки у власність ОСОБА_5 шляхом складання не технічної документації з землеустрою, а проекту відведення земельної ділянки.
Згідно п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року, в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій», який був чинний на час виникнення правовідносин, та в редакції на час їх виникнення проект розподілу території - це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок.
Проектом розподілу території визначаються площі та межі:
- прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих будинків;
- земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та інші об'єкти містобудування;
- надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого спорудження жилих і громадських будинків і споруд та іншого використання (при розподілі території існуючої забудови);
- територій загального користування;
- територій обмеженого користування земельною ділянкою, встановленого згідно з договором, рішенням суду або в іншому визначеному законом порядку.
Проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).
Тобто на час відведенні земельної ділянки у власність ОСОБА_5 її межі та розмір були визначені на підставі Закону України «Про планування і забудову територій» в проекті розподілу території, інвентарній справі домоволодіння АДРЕСА_1 та на підставі п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення не розроблявся, а розроблялась технічна документація.
Відповідно до витягу з технічної документації по нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 21.02.2007 року № 2840-2/10-25 Ялтинського міського управління земельних ресурсів площа земельної ділянки під забудовою складає 385 кв.м.
Згідно з умовами оформлення права власності на земельну ділянку Ялтинського міського управління земельних ресурсів площа земельної ділянки по видам земельних угідь забудованих земель також складає 385 кв.м.
Зазначене також підтверджується висновком головного архітектора Управління Ялтинської міської ради про можливість цільового використання земельної ділянки № 05/207 від 30 січня 2007 року, площа якої складає 0,0385га.
Крім того, на державному акті на праві власності на земельну ділянку, виданого гр. ОСОБА_5, у зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, Управлінням Держкомзему в м. Ялта поставлено відмітку від 23.11.2012 року за 0111900000010140122:3:01 про внесення змін до відомостей щодо державної реєстрації земельної ділянки до поземельної книги згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».
Таким чином, доводи відповідачів стосовно відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачами спростовуються вищезазначеними обставинами, а посилання на неправомірну наявність реєстрації державного акту на право власності на землю в Поземельній книзі 23.11.2012 року за 0111900000010140122:3:01, яке зазначене у самому акті перевірки є безпідставними та такими що не стосуються даних обставин справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщині" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 1 Порядку виконання підготовчих робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишуку вальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Крім того відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Відповідно до ч. 2. "Прикінцевих положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, Закону України "Про охорону культурної спадщині" та останні зміни до ст. 32 вказаного закону приймались набагато пізніше, у зв'язку з чим застосування його в даних правовідносинах є безпідставним.
Тобто норма ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщині" не забороняє проведення підготовчих робіт, а до початку проведення будівельних робіт позивачами було отримано всі необхідні погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Посилання на відсутність під час перевірки історико-містобудівного обґрунтування не може вважатись порушенням земельного законодавства, так як на час перевірки будівельні роботи не здійснювались, що також підтверджується дослідженим матеріалами під час розгляду справи.
Крім того, Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України було погоджено історико-містобудівне обґрунтування можливості проведення будівництва за відповідною адресою за № 1848/10/61-13 від 02.07.2013 року
Посилання відповідачів на знаходження земельної ділянки в межах червоних ліній спростовується викопировкою з Детального плану центру м. Ялта та вищевказаним висновком про можливість цільового використання земельної ділянки № 05/207 від 30 січня 2007 року згідно п. 6 якого ділянка не розташована в межах червоних ліній.
Відповідно до п 3.2. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.
Так, при підготовчих роботах, які здійснювались позивачами, переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) за межі земельної ділянки не відбувалось, а тому необхідність отримання такого дозволу законодавством не передбачено.
Вказане також підтверджується тим, що органами Державної інспекції сільського господарства АРК не було виявлено порушень з боку позивача щодо використання земельної ділянки площею 385 кв.м.
Посилання на порушення вимог будівельних норм позивачами також не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що проект будівництва житлового будинку та господарських споруд пройшов відповідні погодження і експертизу, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки затверджені рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1760 від 27.12.2012 року, на даний час є діючим.
З усіх документів на обґрунтування позову та заперечень, досліджених під час розгляду справи, не вбачається виявлення порушень з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 при використанні земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1.
Отже, висновки відповідачів щодо встановлення порушень використання земельної ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 викладені в акті перевірки від 01.07.2013 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).
Частина 1 ст.3 КАС України надає поняття позивача, як особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Позивач у розумінні норм процесуального кодексу є особою, яка потребує судового захисту, у наслідку порушення її законних прав, свобод та інтересів, від дій (бездіяльності) або рішень суб'єкта владних повноважень, шляхом звернення до суду. При цьому вимоги до суб'єктів владних повноважень відносно вичинених дій, бездіяльності та прийнятих рішень, повинні бути обґрунтовані певними правовими підставами, які підтверджують їх протиправність і необхідність судового захисту.
Отже, суд приймає як належні докази та обставин, які вказують на існування порушення прав та інтересів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з боку СХ інспекції АРК під час розгляду справи, оскаржувані висновки акту містять посилань на виявлення порушень діючого законодавства з боку відповідача.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а також враховуючи викладенні вище висновки суду стосовно безпідставності висновків викладених у акті перевірки СХ інспекцією АРК, суд з урахуванням викладеного знаходить підстави для задоволення позову.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 з урахуванням викладених вище висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду у розмірі 34,41 підлягає поверненню на його користь з Державного бюджету України
Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено повністю і підписано 18.11.13.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в АР Крим в АРК Буряка С.В. Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використянням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в АР Крим в АРК Овчинникова Р.О. щодо складання висновків акту за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.07.2013 про порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_4 при наданні та використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,385 га, кадастровий номер 0111900000:01:014:0122.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, 34,41 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Латинін Ю.А.