Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року справа №2а-877/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді : Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року про зміну порядку та способу виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-877/11/1270, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 року щодо виплати позивачу суми перерахунку надбавки за вислугу років (а.с.106-109).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по адміністративній справі № 2а-877/11/1270 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про встановлення способу і порядку виконання рішення - задоволена (а.с.144, 145-147).

Встановлено спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 року у справі №2а-877/11/1270 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання провести перерахунок заробітної плати

шляхом виплати ОСОБА_2 суми перерахунку надбавки за вислугу років у відповідності з положеннями ч.4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Зазначає, що ними у повному обсязі виконане судове рішення, проведений відповідний перерахунок надбавки з вислугу років. У резолютивній частині постанови ВАСУ від 27.03.2013 року не передбачено сплати такої перерахованої суми, а тому підстав для зміни порядку та способу судового рішення не було.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на положення п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання провести перерахунок заробітної плати задоволено частково. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року залишено без змін.

17.05.2011 представником позивача отримано виконавчі листи у вказаній справі про зобов'язання Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат; та про зобов'язання Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року скасовано, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року змінено. Скасовано зазначену постанову в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про перерахунок та виплату заробітної плати з розрахунку посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

В частині задоволення позову про перерахунок надбавки за вислугу років абзаци другий - сьомий резолютивної частини постанови викладено у такій редакції: «Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області перерахувати ОСОБА_2 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року». Абзаци дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий, тринадцятий резолютивної частини постанови вважати відповідно абзацами третім, четвертим, п'ятим, шостим, сьомим». В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року виправлено помилку у виконавчому листі, виданому Луганським окружним адміністративним судом 17 травня 2011 року в адміністративній справі №2а-877/11/1270 про зобов'язання Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати, зазначивши строк пред'явлення виконавчих документів до виконання до 14 квітня 2012 року. Поновлено ОСОБА_2 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа по справі №2а-877/11/1270 від 17 травня 2011 року про зобов'язання Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати до виконання з моменту набрання ухвалою законною сили.

Згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 22.05.2013 №791 відповідачем здійснено позивачу перерахунок надбавки за вислугу років з 22.05.2008 по 31.12.2011, сума якого складає 4520,27 грн. (Т.2 арк. справи 132).

Згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 02.07.2013 відповідачем повідомлено позивача про здійснення перерахунку надбавки за відповідний період та виконання рішення суду в повному обсязі. Щодо виплати нарахованої суми 4520,27 грн., то не вбачається підстав, оскільки вказаним рішенням не вирішено питання щодо стягнення нарахованої суми.

Також у листі зазначено, що виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів здійснюється за виконавчими листами судів органами державного казначейства шляхом списання коштів з Державної судової адміністрації України по окремій програмі 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на зазначене з урахуванням ст. 263 КАС України, існують обставини, які вказують на складність виконання судового рішення.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України № 4901, відповідно до статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, за нормами вказаного Закону судове рішення у відповідних спорах може бути виконано лише при зазначенні судом про стягнення з державного органу конкретної суми грошових коштів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вказаного, колегія суддів зазначає, що Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Разом з тим, за нормами Закону України № 4901 держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення певної суми грошових коштів, боржником за яким є державний орган.

Виходячи з положень Закону України № 4901 та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення про стягнення з державного органу конкретної суми коштів.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів ст..263 КАС України, що виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2013 року можливе на сьогодні лише шляхом зміни способу виконання судового рішення, безпосередньо шляхом стягнення надбавки за вислугу років з 22.05.2008 по 31.12.2011, сума якої складає 4520,27 грн., яка нарахована але не сплачена, та не є спірною між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку питання полягає у можливості здійснити заміну способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання перерахувати на стягнення конкретизовано нарахованої суми. Доводи апелянта про не зазначення в судовому рішенні про необхідність здійснити виплату перерахованої суми, та як наслідок відсутність підстав для зміни порядку та способу виконання є безпідставним. Зобов'язання здійснити перерахунок, розуміє під собою в тому числі і виплату перерахованої суми.

Правових обмежень або перешкод, які унеможливлювали провести таку заміну немає та законодавством не передбачено. В даному випадку на думку колегії суддів, будь-яких змін предмету або підстав розглянутих судом вимог не відбувається, відбувається лише зміна формулювання обов'язку відповідача - боржника здійснити виплату відповідної суми коштів, які він зобов'язаний був в силу закону проводити в свій час. Ті питання, які за можливе виникнуть у майбутньому під час реалізації дій, пов'язаних із стягненням визначеної суми, не стосується спірного питання, яке на теперішній час розглядається щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по адміністративній справі № 2а-877/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів : М.М. Яковенко

Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар