ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.01.2014 Справа № 901/3995/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛТІ (Україна) ЛТД»
до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
про стягнення 68 304,98 грн.
Суддя Пукас А.Ю.
Представники:
Від позивача не з'явився,
Від відповідача Глушаков М.О., довіреність № 11/239 від 13.11.2013, представник;
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛТІ (Україна) ЛТД» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 68 304,98 грн., у тому числі 67 506,00 грн. заборгованості та 798,98 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.12.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем умов договору поставки
№ 1165 від 31.10.2012 в частині оплати поставленого на адресу відповідача товару та обґрунтовані посиланням на статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу та статтю 193 Господарського кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання 28.01.2014 позивач не з'явився, до суду надійшли витребувані ухвалою суду документи та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2014 підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, заперечував проти проведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій, проте письмового відзиву на позов не надав.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
31.10.2012 між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладено Договір поставки № 1165 (а. с. 9-13), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар відповідно до специфікації: відрізний диск АС-D180UP у кількості 1000 штук за ціною за одиницю товару 9,90 грн.; відрізний диск АС-D2300UP у кількості 1000 штук за ціною за одиницю товару 13,29 грн.; відрізний диск АС-D125UP у кількості 1000 штук за ціною за одиницю товару 6,60 грн.; шлиф. диск AG-D 125 UP у кількості 500 к-т за ціною 10,75 за одиницю товару; шлиф. диск AG-D 230 UP у кількості 500 к-т за ціною 24,90 за одиницю товару; шлиф. диск AG-D 180 UP у кількості 500 к-т за ціною 17,28 за одиницю товару, на загальну суму 67 506,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання постачальником письмової заявки від покупця.
Сума договору становить 67 506,00 грн., у тому числі ПДВ - 11 251,00 грн. (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі.
Пунктом 7.1.1 Договору визначений обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений товар; а згідно пункту 7.1.2 договору покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар згідно акту приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 67 506,00 грн., про що свідчить Акт прийому-передачі від 12.12.2012 (а.с. 75), рахунок-фактура № 31203666 від 12.12.2012 (а.с. 14) та видаткова накладна № 61147755 від 12.12.2012 (а.с. 15).
Товар отриманий представником відповідача Анастасєвою О.О., яка діяла на підставі довіреності № 817/634 від 11.12.2012 на отримання від позивача цінностей за договором
№ 1165 від 31.10.2012 (а.с. 16-17).
За твердженням позивача, відповідач у порушення умов Договору, вартість отриманого товар не сплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 67 506,00 грн.
Несплата відповідачем вартості товару в повному обсязі стала приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, прийнявши від позивача товар, відповідач повинен був сплатити його вартість, що останнім не зроблено, у зв'язку з чим вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача вартості такого товару є обґрунтованими, при цьому розмір заборгованості підтверджується наявними у справі матеріалами.
Доказів сплати заборгованості в сумі 67 506,00 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення 67 506,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 798,98 грн. 3 % річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних, який проведено вірно за період 08.06.2013 по 29.10.2013, розмір яких становить 798,98 грн. (а.с. 21).
Зазначені вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.
Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
В судовому засіданні 28.01.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 31.01.2014.
Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, 95000; р/р 260020014162 у філії АТ «Укрексимбанк» в АР Крим, МФО 324786, ЄДРПОУ 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілті (Україна ЛТД) (вул. Вікентія Хвойки, 15/15, м. Київ, 04080, рр 26004200033019 в ПАТ «Сітібанк», МФО 300584, ЄДРПОУ 23162194) 67 506,00 грн. заборгованості, 798,98 грн. 3% річних та 1 720,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Ю. Пукас