ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 р. (15:29) м.Сімферополь Справа №2а-14161/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Єпексімовій Т.Є., за участю представників сторін:

від позивача - Теплицький М.І.,

від відповідача - Чакал А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАГА" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00012332204,0012322204 від 14.12.2012.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання нікчемними укладених правочинів позивачем із контрагентами, а також безпідставністю застосовування наслідків цього.

Ухвалами суду від 20.12.2012 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 29.01.2013 у справі призначено судову-економічну експертизу, у зв'язку із чим зупинено провадження у справі, яке відновлено 17.12.2013 після проведення експертизи.

Під час розгляду справи утворено Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, яку судом залучено як правонаступника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на обліку Державній податковій інспекції в м.Сімферополі АР Крим правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Посадовими особами відповідача проведена позапланова не виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з контрагентами ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Сгроітель-плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Севелітстрой», ПП «Пан Буд», ПII «Кримспецтехнолоджи», ПП «Комманд», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Гранд продукт», ПП «Габарит Груп», ПП «Базис Торг», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки №6937/22-1/33655948 від 05.10.2012.

За результатами перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №№ 00012332204,0012322204 від 14.12.2012.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд повинен встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача викладених в Акті перевірки судом встановлено наступне, що в основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Так висновки перевірки обґрунтовані тим, що під час перевірки позивача були отримані Акти про неможливість проведення зустрічних перевірок вказаних вище контрагентів.

Крім того, в рамках кримінальної справи № 69-0146, якою встановлено, що: «Кримінальна справа № 69-0146 порушена відносно директора TOB „Союз КДС" ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України та відносно директора TOB БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_4 та інших фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_3 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_3, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. З КК України».

В рамках вказаної кримінальної справи було встановлено, що протягом 2009-2012 років, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності, щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із вказаними контрагентами оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факти сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Останні факти перевірялись судом, в тому числі і шляхом призначення у справі судово-економічної експертизи. Згідно висновку експерта №20/354-2013 від 06.12.2013 встановлено, що висновки акту перевірки від №6937/22-1/33655948 від 05.10.2012, щодо заниження податку на прибуток та завищення сум ПДВ не підтверджуються та первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій із вказаними вище контрагентами.

Що ж стосується наданих пояснень відносно вироку у кримінальній справі №123/3318/13-к, то суд останні до уваги не приймає з огляду на ст.ст.70,72 КАС України і не доведеності належності доказів.

З огляду на вказані правові норми, обов'язковість та преюдиційність рішення або вироку суду поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду справи.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Вказану позицію викладено також і в Листі Вищого адміністративного суду від 14.11.2012 за №2379/12/13-12.

Таким чином оскільки висновки викладені у акті перевірки ДПІ не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача, тому відсутні підстави для нарахування і штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 2146грн грн. підлягає стягненню на його користь.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 27.01.2014.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №№ 00012332204,0012322204 від 14.12.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" судовий збір у розмірі 2146грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.