Справа № 216/5692/13-к

Провадження № 1-кп/216/298/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

при секретарі судового засідання Марущак І.А.,

за участю:

прокурора Шаповалова І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривого Рогу, освіта середньо-спеціальна, не одружений, не працює, в силу ст.89 КК України судимостей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 19.05.2013 року приблизно о 23.30 годині, знаходячись біля будинку № 1 по вул. Радості у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, із корисних мотивів, наблизився позаду до раніше йому не знайомого гр. ОСОБА_4 та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, застосовуючи насилля, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесенні близько п'яти ударів руками в область голови, чим завдав фізичного болю, відкрито викрав мобільний телефон «Нокія 1680» та грошові кошти в сумі 80 гривень, після цього з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 620 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 05.06.2013 року, приблизно о 22.00 годині, знаходячись на житловому масиві «військове містечко №35», у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, прослідував за раніше не знайомим йому гр. ОСОБА_5, де продовжуючи свій злочинний умисел, біля буд. № 38 на в/м-35 м. Кривого Рогу, застосовуючи насилля, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося у одному ударі рукою в область голови, чим завдав фізичного болю, відкрито викрав грошові кошти в сумі 3117 гривень та посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_5, після цього з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3117 гривень.

Також, ОСОБА_2, повторно, 08.06.2013 року, о 16.10 годині, знаходячись на вул. Баумана, у Центрально-Міському районі, м. Кривого Рогу, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, наблизився позаду раніше не знайомої йому гр. ОСОБА_6, та знаходячись позаду неї, своєю правою рукою з шиї потерпілої, шляхом ривка, зірвав золотий ланцюжок вагою 14 грамів, вартістю 4200 гривень, та золотий кулон вагою 5 грамів, вартістю 1500 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5700 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, не визнав. На початку судового розгляду пояснив, що був дуже п'яний, а тому нічого не пам'ятає, телефон і ланцюжок продав на ринку в районі «соц.міста» після того як минув стан сп'яніння. На цьому обвинувачений свої показання завершив, реалізував своє право не давати показання.

Не дивлячись на те, що обвинувачений не визнав своєї вини, його винність у вчиненні злочину доводиться доказами, наданими стороною обвинувачення у їх сукупності, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 19.05.2013 року орієнтовно о 23:30 годині він повертався додому в районі російської бані. Було темно. Він йшов, озираючись. Зі сторони гаража вийшов обвинувачений і завдав йому удару з правої сторони позаду. У нього через це було розірване вухо. Обвинувачений просив у нього грошові кошти. Він, потерпілий, дав обвинуваченому кошти. Він розгубився після удару, а тому віддав кошти. Після передачі коштів отримав ще один удар в обличчя та впав. Після того як розпочав вставати, то отримав ще декілька ударів поспіль. Розізлившись, він встав та вдарив обвинуваченого в груди, збив його кепку з голови. Далі він знову впав та вдарився головою до асфальту. Обвинувачений забрав у нього мобілку. Після цього він пішов на вулицю Українську та викликав міліцію. Додав, що обвинувачений під час бійки не давав йому можливості встати - бив. Запаху алкоголю від обвинуваченого він не чув. Після викрадення мобільного обвинувачений втік. Оскільки саме в тому місці було світло, то він роздивився обвинуваченого. Обвинуваченого впізнає впевнено, в тому числі за зростом, статурою, зачіскою. Моральна та матеріальна шкода йому не відшкодовувалась, просив призначити покарання на розсуд суду.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 05.06.2013 року отримав пенсію. Десь о 22:00 годині повернувся на маршрутному таксі в район жит.масиву «Військове містечко №35». Почув, що позаду хтось підбігав. Він, потерпілий, доходив до воріт, повернувся і в цей момент обвинувачений наніс йому удар в область скроні. Після чого він впав. Обвинувачений наступив йому ногою, а саме, коліном на кадик, представився борцем з наркоманами та вимагав кошти. Обвинувачений забрав 3117 грн, посвідчення учасника бойових дій. Обвинуваченого з впевненістю впізнає, в тому числі за статурою та по голосу. Запаху алкоголю від обвинуваченого не було. Посвідчення отримав назад в міліції. Просив покарати обвинуваченого самим суворим способом. Зазначив, що він отримав шок від скоєного та від того, що не знав як прокормити своїх неповнолітніх дітей до чергової пенсії.

Показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що в червні, точної дати не пам'ятає, її було пограбовано орієнтовно о 16:00 годині, коли вона проходила по вулиці Баумана. Хлопець підійшов ззаду, обхопив її, ривком правої руки зірвав ланцюжок з кулоном з її шиї та втік. Вона його обличчя не встигла побачити. Обвинувачений схожий за статурою, але з впевненістю вона не може сказати, що це саме він.

Протоколом огляду місця події від 20.05.2013 року (а.с.4,5 мкп), під час якого відшукано кепку потерпілого ОСОБА_4.

Протоколом огляду місця події від 03.07.2013 року, під час якого було відшукано посвідчення учасника бойових дій потерпілого ОСОБА_5 (а.с.49 мкп).

Протоколом огляду місця події від 08.06.2013 року, під час якого потерпіла ОСОБА_6 означила місце вчинення злочину (а.с.55 мкп).

Відповідно до первинних пояснень ОСОБА_2 щодо обставин пограбування 19.05.2013 року особи кавказької національності обвинувачений повністю визнав себе винним (а.с.24 мкп). Визнання вини також вбачається із заяви ОСОБА_2 про обставини вчинення ним пограбування потерпілого ОСОБА_5 та із пояснень з цього приводу (а.с.47 мкп) та із заяви ОСОБА_2 про обставини вчинення ним пограбування потерпілої ОСОБА_6 та із пояснень з цього приводу (а.с.71, 72, 73 мкп). Під час досудового розслідування обвинувачений також визнавав себе винним, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного від 17.07.2012 року. Під час цього допиту обвинувачений в присутності адвоката детально розповів обставини пограбування (а.с.99, 100).

При цьому суд не бере до уваги вказані вище пояснення та показання обвинуваченого під час досудового розслідування, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не праві обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Однак, суд бере до уваги сам факт дачі таких пояснень та показань. Обвинувачений під час судового розгляду не заперечував, що давав такі пояснення та показання, підписував перераховані та дослідженні під час судового розгляду вище вказані документи. Причину відмови від даних показань суд оцінює як бажання ухилитись від відповідальності.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2013 року. Під час цієї слідчої дії обвинувачений відтворив з метою уточнення обставини злочину, розповів деталі та показав місця, де він вчиняв пограбування. Під час судового розгляду підтвердив підписання даного протоколу (а.с. 103-107 мкп).

Суд не робить свої висновки на показаннях свідка ОСОБА_8, оскільки має сумніви щодо їх достовірності. І ці сумніви трактує на користь обвинуваченого в силу презумпції принципів кримінального процесу. Під час судового розгляду свідок пояснив, що він брав участь у слідчій дії впізнання та впізнав обвинуваченого. Розповідаючи про дану слідчу дію пояснив, що з впевненістю пам'ятає як йому пред'являли трьох молодих хлопців, в тому числі обвинуваченого. При цьому згідно матеріалів досудового розслідування дана процесуальна дія за участю свідка не проводилась. За участю ОСОБА_8 проводилось впізнання за фотознімками, що вбачається із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2013 року (а.с.77 мкп). Йому пред'являлось для впізнання чотири фотографії. За таких умов суд констатує бажання свідка з невідомих суду мотивів допомогти стороні обвинувачення створити доказову базу.

Показання потерпілого ОСОБА_4 підтверджуються речовим доказом - кепкою, дослідженою у суді.

Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно.

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому. Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

При індивідуалізації покарання суд враховує таке:

Обставин, які пом'якшують покарання відповідно ст. 66 КК України, не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який під наглядом лікаря-нарколога не перебуває (а.с.81 мкп), під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (а.с.81 мкп), відповідно до довідки в силу ст.89 КК України не судимий (а.с.81/1 мкп), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 81/2 мкп), слідчим характеризується позитивно - активно сприяв у розкритті злочину (а.с.86/1 мкп), суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати. Інше більш м'яке покарання не сприятиме виправленню обвинуваченого.

Покарання необхідно призначити ближче до мінімальної санкції статті, але не мінімальне, оскільки відсутні пом'якшуючі покарання обставини, а також суд враховує думку потерпілого ОСОБА_5 щодо суворості покарання.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обиралась. Перебуває під вартою на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу. Обвинувачений рахується за цим же судом (а.с.83 мкп).

Слід також вирішити питання про речові докази та документи в порядку ст.ст. 100 КПК України, прийняти рішення щодо процесуальних витрат в порядку ст. 126 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання (матеріали даного кримінального провадження не містять відомостей про момент затримання, оскільки затримувався в межах іншого кримінального провадження).

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обиралась.

Речові докази: кепку - повернути обвинуваченому (постанова та квитанція - а.с.14, 15 мкп), посвідчення учасника бойових дій вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 (а.с.50, 51 мкп).

Матеріали кримінального провадження Центрально-Міського РВ Криворізького МУ ГУМВС в Дніпропетровській області за № 12013040770001824 Єдиного реєстру досудових розслідувань зберігати при матеріалах кримінального провадження Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/5692/13-к.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя В.М. Мазурчак