ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/4479/13-а
10 січня 2014 року 12год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудима Н.С. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області
про визнання нечинним наказу, зняття дисциплінарного стягнення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) про визнання нечинним наказу від 30.09.2013 року №1721 та зняття дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та день невиходу на роботу 25.09.2013 року вважати прогулом та грошове забезпечення за вказаний день не нараховувати.
Позивач та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначили, що наказом УМВС в Рівненській області №1721 від 30.09.2013 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність за грубе порушення службової дисципліни, що виявилося у відсутності на роботі без поважних причин 25.09.2013 року протягом робочого дня з 9.00 год. до 18.15 год. Пояснили, що дані обставини не відповідають дійсності, так як 24.09.2013 року позивач заступив в склад слідчо-оперативної групи УМВС України в Рівненській області на добове чергування та знаходився в стані готовності до виїзду на надзвичайні події в межах Рівненської області. У зв'язку з цим, здавши спорядження та зброю після закінчення добового наряду слідчо-оперативної групи, 25.09.2013 року позивач мав час для відпочинку на підставі п.6.17 Наказу МВС України від 22.10.2012 року №940. Вказали, що в період з 26.09.2013 року по 16.10.2013 року ОСОБА_1 за станом здоров'я перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні УМВС України в Рівненській області. Вважають, що службове розслідування з приводу грубого порушення службової дисципліни проведене неповно, не об'єктивно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а оскаржуваний наказ №1721 від 30.09.2013 року ґрунтується на непідтверджених даних, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним просили позов задовольнити повністю.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, проте надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав та просив розгляд справи провести без його участі (а.с.42-44). В обґрунтування заперечень зазначив суду, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу №1721 від 30.09.2013 року, яким ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність, став висновок про результати службового розслідування від 30.09.2013 року, затверджений начальником УМВС України в Рівненській області. Вказав, що в ході службового розслідування в діях позивача встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виявилося у відсутності на роботі без поважних причин 25.09.2013 року протягом робочого дня з 09.00 год. до 18.15 год., за що його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Стверджує, що оскаржуваний наказ №1721 від 30.09.2013 року правомірний і такий, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 05.04.2006 року ОСОБА_1 перебуває на службі в органах внутрішніх справ України. З 29.08.2012 року і на час розгляду справи позивач займає посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у бюджетній сфері та захисту бюджетних коштів УДСБЕЗ УМВС та з 31.03.2011 року має спеціальне звання «капітан міліції», що підтверджується послужним списком (а.с.61-68).
Матеріали справи свідчать, що 26.09.2013 року заступником начальника УДСБЕЗ УМВС України в Рівненський області підполковником міліції В.Ю.Кривендою подано рапорт, яким повідомлялося, що 25.09.2013 року старший оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Рівненській області капітан міліції ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без поважних причин (а.с.45), про що складений акт про невихід на роботу від 26.09.2013 року (а.с.49)
На підставі даного рапорту 26.09.2013 року відповідачем прийнято наказ про призначення службового розслідування №1703 від 26.09.2013 року (а.с.46), яке доручено провести старшому інспектору з особливих доручень ВІОС УКЗ УМВС підполковнику міліції Гапонову С.М.
За результатами службового розслідування, проведеного в період з 26.09.2013 року по 30.09.2013 року, відповідачем складено висновок від 30.09.2013 року (а.с.47-48) по факту відсутності ОСОБА_1 на роботі без поважних причин 25.09.2013 року протягом робочого дня з 09:00 год. до 18:15 год. Даним висновком запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, день невиходу на роботу 25.09.2013 року вважати прогулом та грошове забезпечення за вказаний день не нараховувати.
Цього ж дня - 30.09.2013 року, на підставі вказаного висновку службового розслідування, відповідачем було прийнято наказ №1721 (а.с.52), яким ОСОБА_1 наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, день невиходу позивача на роботу 25.09.2013 року вважати прогулом та грошове забезпечення за вказаний день не нараховувати.
Надаючи правову оцінку наказу УМВС в Рівненській області №1721 від 30.09.2013 року, суд виходить з наступного.
Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію» №565 від 20.12.1992 року; Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460 від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року за №114 (далі - Положення №114).
Відповідно до п.10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Дисциплінарного статуту, яка визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні, визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція №230).
Відповідно до п.2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно з п.2.3 Інструкції №230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
В силу вимог п.3.2 Інструкції №230 службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
В даному випадку службове розслідування стосовно ОСОБА_1 проведене старшим інспектором з особливих доручень ВІОС УКЗ УМВС підполковником міліції Гапоновим С.М. на підставі наказу №1703 від 26.09.2013 року, прийнятого начальником УМВС України в Рівненській області Лазутко В.І. за наслідками розгляду рапорту заступника начальника УДСБЕЗ УМВС України в Рівненський області підполковника міліції В.Ю. Кривенди від 26.09.2013 року.
Відповідно до п.5.1 Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Згідно з п.6.2 Інструкції №230 до обов'язків виконавця (голови, членів комісії) під час проведення службових розслідувань, зокрема, належить:
- дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування;
- доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення;
-у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування;
-після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства;
-за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати; виконавець (голова, члени комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, є відповідальним (и) за повноту, усебічність і об'єктивність висновку службового розслідування та не повинен (ні) допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до п.6.3 Інструкції №230 правами особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, є:
- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
-брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
-висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);
-відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;
-за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;
-оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Відповідно до п.8 Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно з п.8.3 Інструкції №230 у вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
В силу вимог п.8.4 Інструкції №230 у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Зміст висновку за результатами службового розслідування, затвердженого відповідачем 30.09.2013 року, дає суду підстави вважати, що службове розслідування проведене відповідачем з порушенням вимог ст.14 Дисциплінарного статуту та Інструкції №230.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24.09.2013 року о 08 год. 55 хв. ОСОБА_1 заступив в склад основної слідчо-оперативної групи УМВС України в Рівненській області на добове чергування, що підтверджується книгою нарядів №519-02 (запис позивача в розстановці нарядів на 24.09.2013 року про отримання табельної зброї 24.09.2013 року о 08 год. 55 хв.) (а.с.53-56).
25.09.2013 року ОСОБА_1 закінчив чергування в СОГ і о 09 год. 04 хв. здав зброю (а.с.18), про що отримав картку-замісник (а.с.9) та о 09 год. 22 хв. здав озброєння (бронежилет «Ескорт-2» і каску металеву) (а.с.54), що підтверджується книгою нарядів (записом позивача в розстановці нарядів на 24.09.2013 року про здачу табельної зброї) та книгою обліку видачі й приймання озброєння №572. Факт перебування 24.09.2013 року ОСОБА_1 у складі основної СОГ також не заперечується і відповідачем у клопотанні від 09.01.2014 року (а.с.70).
Зазначені обставини не відображені у висновку службового розслідування і їм не надано оцінки.
Отже твердження відповідача, викладені у висновку службового розслідування від 30.09.2013 року про те, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин 25.09.2013 року з 09:00 год. до 18:00 год., є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, так як до 09:22 год. 25.09.2013 року ОСОБА_1 здавав озброєння після добового чергування.
Більше того, суд звертає увагу, що в силу вимог п.6.17 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України» №940 від 22.10.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 року за №54/22586(далі - Наказ №940), членам СОГ та ОГ (у разі їх створення), які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 08:55 год. 24.09.2013 року по 09:22 год. 25.09.2013 року був на добовому чергуванні в складі СОГ, що становить понад 20 год., то позивач мав право на 48 годин відпочинку, а саме: 25 та 26 вересня 2013 року.
Таким чином, суд вважає очевидним, що у відсутності на роботі 25.09.2013 року вина ОСОБА_1 відсутня, оскільки відсутні правові підстави вважати, що 25.09.2013 року мав місце прогул. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 був присутній на роботі 25.09.2013 року (так як ще о 09:22 год. 25.09.2013 року здавав озброєння після добового чергування в складі СОГ), що не досліджено під час службового розслідування, та не вчиняв дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на роботі 25.09.2013 року без поважних причин, оскільки згідно з вимогами п.6.17 Наказу №940 не повинен був виходити на службу 25.09.2013 року та 26.09.2013 року, що є днями відпочинку після добового чергування в складі СОГ.
Як свідчить зміст висновку службового розслідування від 30.09.2013 року, що став підставою для прийняття оскарженого наказу №1721 від 30.09.2013 року, такі фактичні обставини не досліджувалися в ході службового розслідування, тому проведене службове розслідування є неповним, не всебічним і необ'єктивним, а висновок стосовно відсутності ОСОБА_1 на службі 25.09.2013 року без поважних причин - безпідставним.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що службове розслідування проведене з порушенням вимог п.8.3 та п.8.4 Інструкції №230, оскільки не встановлено мотиву та мети вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, наявності причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, умов, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього, не вказано конкретної норми законодавства або посадові обов'язки, які було порушено, не встановлено вини ОСОБА_1, обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, ставлення до скоєного, а також не зазначено чи підтвердилися, чи спростувалися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, а тому висновок про службове розслідування - безпідставний і такий, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Висновки службового розслідування та доводи відповідача про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтуються лише на таких документах як рапорт заступника начальника УДСБЕЗ УМВС підполковника Кривенди В.Ю. від 26.09.2013 року, акт про невихід ОСОБА_1 на роботу від 26.09.2013 року та акт про відмову позивача давати пояснення від 26.09.2013 року в рамках даного службового розслідування, на яких відсутній підпис позивача.
Поміж тим, посилання відповідача на акт про відмову позивача давати пояснення від 26.09.2013 року суд оцінює критично, так як в період проведення службового розслідування з 26.09.2013 року по 30.09.2013 року позивач фактично перебував на лікарняному і був відсутній на роботі, що підтверджується наявною в справі довідкою №712 від 16.10.2013 року про тимчасову непрацездатність особи (а.с.58).
Згідно з п.5.4 Інструкції №230 якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
Долучені відповідачем до матеріалів справи документи особової справи позивача не містять доказів того, що наказ №1721 від 30.09.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, був доведений до відома останнього під підпис.
Враховуючи те, що позивач був присутній на роботі 25.09.2013 року до 09:22 год. та згідно з п.6.17 Наказу №940 мав право на відпочинок 25.09.2013 року і 26.09.2013 року після добового чергування (понад 20 год.) 24.09.2013 року в складі СОГ, а дані обставини не встановлені і не відображені у висновку службового розслідування, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на роботі без поважних причин 25.09.2013 року не вчиняв, вини його відповідачем не доведено, а тому і правових підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність у відповідача не було.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що УМВС України в Рівненській області під час проведення службового розслідування та прийнятті наказу №1721 від 30.09.2013 року порушено порядок проведення службового розслідування, встановлений ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкцією №230, не забезпечено повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, та застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, наказ УМВС України в Рівненській області №1721 від 30.09.2013 року не відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому є протиправним, необґрунтованим і таким, що прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті наказу №1721 від 30.09.2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому наказ №1721 від 30.09.2013 року підлягає скасуванню.
Поряд з цим позовні вимоги про зняття дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та день невиходу на роботу 25.09.2013 року вважати прогулом та грошове забезпечення за вказаний день не нараховувати, на думку суду, не підлягають до задоволення, так як визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Рівненській області №1721 від 30.09.2013 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є достатнім та повним способом захисту порушеного права позивача в даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним наказу №1721 від 30.09.2013 року.
За таких обставин, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Підстави для застосування вимог статті 94 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області за №1721 від 30.09.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гудима Н.С.