ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 січня 2014 р. (15:11) м.Сімферополь Справа №801/11480/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - Долгоруков Є.Г.,
від відповідачів - Шуба Н.В.,
від третьої особи - ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат-Агро плюс"
до Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції Шуба Н.В.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4
про визнання рішення незаконним та спонукання до виконання певних дій.
Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сармат-Агро плюс" (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції із наступними вимогами:
- визнати незаконним рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції Шуба Н.В. про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень за заявою ТОВ "Сармат-Агро Плюс" по реєстрації права оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року за № 7088791;
- зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції Шуба Н.В. провести державну реєстрацію договору оренди землі від 05.11.2009 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сартам-Агро Плюс" та ОСОБА_4, щодо оренди земельної ділянки площею 7,69 га, кадастровий № 0125683300070010359 у Реєстраційній службі Чорноморського районного управління юстиції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, який згідно вимог діючого земельного законодавства України підлягає державній реєстрації. Позивач звернувся із відповідною заявою до Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції, однак в задоволенні заяви відмовлено, що вважають протиправним, та таким що порушує їх права.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Також під час підготовчого провадження до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_4
Ухвалою суду від 16.01.2014 до участі у справі в якості другого відповідача залучено державного реєстратора Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції Шуба Н.В.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив останні задовольнити.
Відповідачі під час розгляду справи проти задоволення позову заперечували. По суті вимог пояснювали, що згідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право постійного користування та право оренди земельної ділянки є похідними речовими правами на нерухоме майно і вони реєструються в Державному реєстрі після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на земельну ділянку площею 7,68 га, розташовану в АР Крим, Чорноморський район, на території Краснополянської селищної ради, (кадастровий номер 0125683300:07:001:0359), яка належить ОСОБА_4, в Державному реєстрі речових правна на нерухоме майно, не зареєстровано. Право звернутися в реєстраційну службу з заявою про державну реєстрацію прав належить тільки ОСОБА_4 як власнику нерухомого майна. Вона з заявою про реєстрацію в реєстраційну службу Чорноморського районного управління юстиції АР Крим не зверталась, а тому у проведенні державної реєстрації відмовлено на підставі ст.24 вказаного Закону.
Представник третьої особи, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з аналогічних підстав, які надані відповідачами.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 19.07.2004 №1952 (із змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі- Закон №1952) Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять органи державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 534/23066, встановлено випадки коли державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.
Таким чином відповідачі у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень. Спір, що виник між сторонами відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку, встановленому КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що керуючись статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Шуба Н.В. прийнято спірне рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень за заявою ТОВ "Сармат-Агро Плюс" по реєстрації права оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року за № 7088791.
Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинення дій, суд зобов'язаний встановити: чи діяли відповідачі під час прийняття спірного рішення на підставі закону, чи являється їх дії та рішення обґрунтованим, безстороннім та добросовісним.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
Як вбачається із договору оренди землі від 05.11.2009, ОСОБА_4 надала, а позивач прийняв у строкове платне користування на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Краснополянської сільської ради Чорноморського району, площею 7,69га, кадастровий номер 0125683300070010359.
Як вбачається із статтей 1,2 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року за № 161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (аналогічні поняття викладені у ст.93 ЗК України та 759 ЦК України). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до вимог ст.126 Земельного кодексу України, «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст. 4 Закону №1952, «Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження».
З урахуванням викладених правових норм, а також положень національного законодавства України, щодо дії нормативно-правових актів в часі, суд приходить до висновку, що позивач в межах наданих та передбачених його прав та обов'язків після набрання чинності Закону № 1952, звернувся до відповідача про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
В свою чергу судом встановлено, що право власності позивача на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Краснополянської сільської ради Чорноморського району, площею 7,69га, кадастровий номер 0125683300070010359, підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КМ № 010804, який зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 448, тобто пройшов відповідну державну реєстрацію. На підтвердження останнього також надано витяг з державного земельного кадастру по земельній ділянці за № НВ 100305442013 від 02.08.2013.
Статтею 15 вказаного Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Проаналізувавши зазначені правові норми а також конкретні обставини, суд прийшов до висновку, що державний реєстратор при вчиненні спірних дій по державній реєстрації прав, повинен був перевірити та встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та провести державну реєстрацію за позивачем відповідних прав на земельну ділянку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши ж доводи відповідачів про те, що у проведенні державної реєстрації прав відмовлено оскільки право яке належить ОСОБА_4 не зареєстровано в Державному реєстрі речових правна на нерухоме майно, а тому не може бути зареєстровано похідне право у вигляді його оренди, вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до пункту четвертого ст.3 Закону №1952, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень».
Уважно проаналізувавши вказану правову норму суд зазначає, що оскільки державну реєстрацію свого права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 свого часу вчинено належним чином, при цьому передбачений Державою обов'язок реєстрації договору оренди був відсутній, тому позивач на правових підставах та у відповідності до вимог Закону №1952 звернувся із відповідною заявою до відповідачів.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Сармат-Агро Плюс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 28.01.2014.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати незаконним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції АР Крим Шуба Н.В. про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат-Агро Плюс" по реєстрації права оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року за № 7088791.
3. Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чорноморського районного управління юстиції АР Крим Шуба Н.В. провести державну реєстрацію договору оренди землі від 05.11.2009 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сартам-Агро Плюс" та ОСОБА_4, щодо оренди земельною ділянки площею 7,69 га, кадастровий № 0125683300070010359 у Реєстраційній службі Чорноморського районного управління юстиції
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сартам-Агро Плюс" судовий збір у розмірі 68,82 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.