ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"19" листопада 2008 р. | справа № 5020-2/189 |
За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до відповідачів: комунального підприємства „Житлосервіс-23” Севастопольської міської Ради (99058, м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 45),
комунального підприємства „Енергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. І.Голубця, 5)
про стягнення 26925,93 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Гладченко О.І., довіреність №10/0/2-08 від 02.01.2008;
відповідачів: КП „Житлосервіс-23” –Іванова О.О., довіреність б/н від 29.01.2008;
КП „Енергосервіс” –не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до комунального підприємства „Житлосервіс №23” Севастопольської міської Ради про стягнення 26925,93 грн., з яких: 21285,22 грн. –заборгованість за спожиту електроенергію, 1877,42 грн. –заборгованість за активну електроенергію, нараховану по Акту про порушення ПКЕЕ, 3707,83 грн. –перевищення договірної величини споживання електроенергії, 44,75 грн. –пеня, 7,21 грн. - 3% річних, 3,50 грн. - збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору №163 від 04.01.2005, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов’язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Ухвалою від 21.05.2008 позовну заяву відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” прийнято до розгляду суддею Шевчук Н.Г. та порушено провадження у справі №5020-2/189.
Ухвалою суду від 09.09.2008 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено комунальне підприємство „Енергосервіс”.
У ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював та змінював позовні вимоги. Згідно останньої заяви про зменшення позовних вимог ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” просить стягнути з КП „Житлосервіс №23” СМР заборгованість у розмірі 2150,29 грн., яка складається з: 1877,42 грн. - активна електроенергія, нарахована по акту про порушення ПКЕЕ, 217,41 грн. - перевищення договірної величини електроспоживання, 44,75 грн. –пеня, 7,21 грн. - 3% річних та 3,50 грн. – збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, та з КП „Енергосервіс” - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 3490,42 грн.
КП „Житлосервіс №23” СМР у відзиві на позов позовні вимоги не визнало з мотивів, вказаних у ньому, основні з яких полягають у тому, що будь-якої заборгованості перед позивачем за перевищення договірної величини електроспоживання підприємство не має. Крім того, відповідач стверджує про відсутність порушень з його боку правил користування електричною енергією у вигляді самовільного підключення до електромереж будинку №45 по вул. Героїв Бресту з підстав відсутності у нього доступу до електрощитів, і, як наслідок, відсутності можливості підключення електролічильників.
КП „Енергосервіс” у відзиві на позов позовні вимоги заявлені до нього визнало у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику” та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
04.01.2005 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго" (Постачальник) та КП „РЕП-23” (правонаступником якого є КП „Житлосервіс №23” СМР) (Споживач) був укладений договір № 163 на постачання електричної енергії (далі - Договір), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.
Згідно умов Договору Постачальник зобов’язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених розділом 5 Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 6, 7 та 8 Договору.
Відповідно пунктів 2.2.2, 2.2.4 Договору Споживач зобов’язується:
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 Договору;
- сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №3 „Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію” та №4 „Розрахунок витрат у мережах споживача...” у відповідності з умовами, визначеними у розділі 8 цього Договору.
Згідно пунктів 4.2.1-4.2.2 Договору за недотримання строків платежів, передбачених пунктами 2.2.4, 2.2.5 цього Договору, вказаних у додатках „Порядок розрахунків”, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з дати остаточного розрахунку, вказаного у Додатку №6 „Звіт про обсяг постачання електроенергії за розрахунковий період”. Сума пені нараховується Споживачу до дня погашення заборгованості та включається до платіжної вимоги окремим рядком.
За перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених розділом 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
28.12.2006 постачальник електроенергії - ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”, споживач - КП „РЕП №23” та власник електричних мереж –КП „Енергосервіс” на виконання розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1128 від 08.11.2006 уклали додаткову угоду до договору №163 від 18.03.2005, згідно умов якої платежі за спожиту електроенергію споживачем за Договором здійснює КП „Енергосервіс”(арк.с.112).
Угодою від 25.06.2008 сторони скасували цю додаткову угоду до Договору та встановили, що КП „Енергосервіс” здійснює погашення заборгованості за електроенергію (при ії наявності), що виникла перед Постачальником за період з 01.01.2007 по 31.07.2007. Вказана угода набрала законної сили –01.08.2007 та є невід’ємною частиною договору про постачання електричної енергії №163 від 18.03.2005 (арк.с. 113).
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно КП „Житлосервіс №23”, позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 10.07.2007 по 29.02.2008 та виставляв відповідні рахунки-акти виконаних робіт. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином (арк.с. 34-40).
Але відповідачем зобов’язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 10.07.2007 по 29.02.2008 утворилася заборгованість по оплаті за спожиту активну електричну енергію перед позивачем, яка станом на 29.02.2008 складала 21285,22 грн. (арк.с. 51).
Платіжним дорученням №1 від 20.03.2008 КП „Житлосервіс №23” оплатило частину наявної заборгованості у розмірі 17034,00 грн. Інша сума заборгованості була погашена ним в результаті проведених взаємозаліків та перерахунку суми заборгованості, здійсненого позивачем.
Таким чином, на день прийняття рішення у справі КП „Житлосервіс №23” заборгованості перед позивачем за спожиту активну електричну енергію в період 10.07.2007-29.02.2008 не має.
Однак позивач з посиланням на норми статей 548, 549, 552 та 625 Цивільного кодексу України , пункту 4.2.4 Договору просить стягнути з КП „Житлосервіс №23” суму 3 % річних у розмірі 7,21 грн., суму інфляційного відшкодування у розмірі 3,50 грн. та пеню у розмірі 44,75 грн. за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов’язання (арк.с. 109).
Згідно статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до статті 610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).
Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До позовної заяви позивачем надані відповідні розрахунки сум пені, 3 % річних та індексу інфляції (арк.с. 45, 47-50).
Відповідно до цих розрахунків позивачем нараховані:
- пеня за періоди прострочення: 20.03.2007-24.04.2007 у розмірі 0,37 грн., 18.04.2007 -25.05.2007 у розмірі 10,31 грн., 18.05.2007-30.05.2007 у розмірі 4,79 грн., 18.07.2007-20.07.2007 у розмірі 0,51 грн., 21.07.2007-23.07.2007 у розмірі 0,42 грн., 24.07.2007 у розмірі 0,11 грн., 17.11.2007-23.11.2007 у розмірі 1,36 грн., 18.12.2007 у розмірі 0,43 грн., 18.01.2008-26.02.2008 у розмірі 20,51 грн. та 16.02.2008-29.02.2008 у розмірі 5,94 грн., на загальну суму 44,75 грн.;
- 3% річних за періоди прострочення: 20.03.2007-24.04.2007 у розмірі 0,07 грн., 18.04.2007-25.05.2007 у розмірі 1,82 грн., 18.05.2007-30.05.2007 у розмірі 0,84 грн., 18.07.2007-20.07.2007 у розмірі 0,09 грн., 21.07.2007-23.07.2007 у розмірі 0,08 грн., 24.07.2007 у розмірі 0,02 грн., 17.11.2007-23.11.20007 у розмірі 0,25 грн., 18.12.2007 у розмірі 0,08 грн., 18.01.2008-26.08.2008 у розмірі 3,07 грн. та 16.02.2008-29.02.2008 у розмірі 0,89 грн., на загальну суму 4,29 грн.;
- збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції: 01.05.2007-31.05.2007 на загальну суму 3,50 грн.
Таким чином, одночасно з нарахуванням всіх вказаних видів матеріальної відповідальності за несвоєчасну сплату суми заборгованості по оплаті за спожиту активну електричну енергію у період з липня 2007 року по лютий 2008 року, позивач безпідставно заявив вимоги про стягнення з КП „Житлосервіс №23” цих сум (пені, 3% річних та інфляційних втрат) за інші періоди (03.2007-07.2007), наявність заборгованості за які не підтверджена наданими доказами.
Крім того, позивач просить стягнути ці суми матеріальної відповідальності з КП „Житлосервіс №23” у той час коли платником спожитої електричної енергії в період з 01.01.2007 по 31.07.2007 відповідно до укладеної між сторонами 26.12.2006 додаткової угоди до Договору - було комунальне підприємство „Енергосервіс”.
За таких обставин заявлені позивачем до стягнення з КП „Житлосервіс №23” суми матеріальної відповідальності підлягають задоволенню частково, тільки за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов’язання у серпні 2007 року –лютому 2008 року, а саме: сума пені у розмірі 28,24 грн. та сума 3 % річних у розмірі 4,29 грн.
Відповідно до умов Договору КП „Житлсервіс №23” СМР зобов’язалось дотримуватися режиму споживання електричної енергії, встановленого розділом 5 Договору.
Додатком № 1 до Договору КП „Житлосервіс №23” СМР узгоджений обсяг відпуску електричної енергії у 2007 році (арк.с.15-18).
Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії обсяг використаної електроенергії у червні-грудні 2007 року перевищив встановлений Додатком № 1 до Договору обсяг на 17874 кВт/год, з них у червні 2007 року на 16829 кВт/год та в період з серпня по грудень 2007 року на 1045 кВт/год. На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки: №30071 від 11.06.2007 на суму 3490,42 грн., №39367 від 10.08.2007 на суму 129,08 грн., №56477 від 09.11.2007 від 09.11.2007 на суму 1,04 грн. та №60716 від 10.12.2007 на суму 87,29 грн. (арк.с.41-44).
Частина п’ята статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Як раніш встановлено судом, платником спожитої електричної енергії в період з 01.2007 року по 07.2007 року було комунальне підприємство „Енергосервіс”, таким чином заборгованість КП „Енергосервіс” за перевищення ліміту споживання електричної енергії у червні 2007 року складає –3490,42 грн., а заборгованість КП „Житлосервіс №23” –217,49 грн. (серпень-грудень 2007 року).
Відповідачами вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідачів перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає: у КП „Енергосервіс” - 3490,42 грн. та у КП „Житлосервіс №23” СМР –217,49 грн.
Суд відхиляє доводи КП „Житлосервіс №23” про сплату ним 217,49 грн., оскільки докази такої оплати відсутні.
05 жовтня 2007 року ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” в ході проведення перевірки у підвалі будинку №45 по вул. Героїв Бресту було встановлено порушення КП „Житлосервіс №23” СМР Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 (далі –ПКЕЕ). Вказане порушення, як зазначено в акті №0099462, виразилося у „самовільному підключенні до мереж ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” (п. 7.6 ПКЕЕ)”.
Вказаний акт складений трьома представниками позивача в присутності, як стверджує позивач, електрика КП „Житлосервіс №23” СМР Новика І.Л., але представником КП „Житлосервіс №23” СМР даний акт не підписаний.
23.10.2007 на засіданні комісії по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” у відсутність представника відповідача був розглянутий Акт № 0092685 від 05.10.2007 (протокол № 441). На підставі акту визначений обсяг недоврахованої електроенергії за період з 17.05.2007 по 05.10.2008, визначена її вартість, всього на суму 1877,42 грн. та виставлений на її оплату рахунок №54629 від 26.10.2007 (арк.с. 29-31, 33).
КП „Житлосервіс №23” СМР виставлений рахунок сплачено не було, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення цієї спірної суми.
Згідно підпункту 16 пункту 8.1. Правил позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 6.41 передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Як зазначалось раніш, представниками позивача в результаті проведеної перевірки встановлено самовільне підключення відповідачем до мереж енергопостачальної організації.
Однак відповідач, з посиланням на відсутність доступу до електрощитів, розташованих у підвалі будинку №45 по вул. Героїв Бресту, стверджує про відсутність порушень ПКЕЕ з його боку, а так позивач не мав права застосовувати до нього санкції за самовільне підключення до електромереж ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”.
Проте, з таким твердженням відповідача суд не погоджується з того мотиву, що посилання відповідача на відсутність доступу до електрощитів не спростовує самого факту споживання недоврахованої електричної енергії в результаті самовільного підключення саме КП „Житлосервіс №23” СМР, фактичною та юридичною адресою якого є саме будинок №45 по вул. Героїв Бресту.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт від 05.10.2007 № 0092685 про порушення ПКЕЕ є одним із доказів, на який посилається позивач, про самовільне підключення.
Згідно пункту 7.6 Правил у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законом відповідальність, зокрема цивільну (стаття 27 Закону України "Про електроенергетику").
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосовано в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.
Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок.
Відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року №122, визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.
Пункт 4 Порядку установлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення (пункт 5 Порядку).
На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати (пункт 6 Порядку).
Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка (частина 2 пункту 6 Порядку).
У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку (частина третя пункту 6 Порядку).
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі-Методика).
Згідно підпункту 7 пункту 2.1 Методики методика застосовується у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації (субспоживачем до мереж основного споживача).
Протоколом № 632 від 01.07.2008 оформлено рішення комісії позивача за результатами розгляду акту про порушення відповідачем ПКЕЕ, визначено обсяг недоврахованої електричної енергії –7707 кВт/год та суму заподіяних споживачем збитків, яка складає 1877,42 грн., та яка на день вирішення спору відповідачем не сплачена.
За таких обставин суд визнає позовні вимоги ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” про стягнення з КП „Житлосервіс №23” суми вартості недоврахованої електричної енергії у результаті порушення ПКЕЕ у розмірі 1877,42 грн. правомірними та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства „Житлосервіс №23” Севастопольської міської Ради (99058, м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 45, код ЄДРПОУ 20675220, р/р №26000301633 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість за активну електричну енергію, нараховану по акту про порушення ПКЕЕ у розмірі 1877,42 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят сім грн. 42 коп.); заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 217,41 грн. (двісті сімнадцять грн. 41 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з комунального підприємства „Житлосервіс №23” Севастопольської міської Ради (99058, м. Севастополь, вул. Героїв Бресту, 45, код ЄДРПОУ 20675220, р/р №26000301633 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506) пеню у розмірі 28,34 грн. (двадцять вісім грн. 34 коп.); 3% річних у розмірі 4,29 грн. (чотири грн. 29 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 38,47 грн. (тридцять вісім грн. 47 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 44,49 грн. (сорок чотири грн. 49 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з комунального підприємства „Енергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця, 5, код ЄДРПОУ 13789271, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 3490,42 грн. (три тисячі чотириста дев’яносто грн. 42 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з комунального підприємства „Енергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця, 5, код ЄДРПОУ 13789271, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 63,10 грн. (шістдесят три грн. 10 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 72,98 грн. (сімдесят дві грн. 98 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 24 11.2008.