ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 р. Справа № 804/13884/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Тулянцевої І.В.,
при секретарі Шевцовій М.Ю.
за участю:
представника позивача Гауке Т.М.,
представника відповідача Постольник О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталінвест Груп» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
22.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталінвест Груп» (далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Форми «Р» №0004332201 від 14.10.2013 р. про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 37906,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 30325,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7581,25 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновок Акту перевірки ОДПІ № 458/221/37149242 від 04.09.2013 р. щодо завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» на суму 30325,00 грн. є неправомірним, оскільки у позивача в наявності необхідні первинні документи, що свідчить про реальність здійснення господарських операцій а товар, придбаний у зазначеного контрагенту, реалізований ТОВ «Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково - дослідного інституту будівельного виробництва» та ТОВ «Автомир - Транс». Крім того, позивач вважає, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними та нікчемними, отже, висновки щодо неможливості реального здійснення позивачем операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» в листопаді 2012 року, є неправомірними. Отже, податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі таких висновків, є незаконними та підлягає скасуванню.
Представник відповідача - Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, проти позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 63-65). Суду пояснив, що віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» є безпідставним, адже відповідні первинні документи, надані позивачем до перевірки не підтверджують реальності здійснення операцій з вказаним контрагентом. Крім того, з матеріалів перевірки ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК», проведеною ДПІ за місцем реєстрації вказаного підприємства, посадовими особами ОДПІ правомірно були зроблені висновки, що операції з поставки товарів до ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» та ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» до позивача не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. Отже нарахування податковим органом сум податкових зобов'язань в розмірі 30325,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7581,25 грн., є правомірним. У зв'язку з чим, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі наказу від 02.09.2013 р. № 253, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 79.1 і 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в період з 02.09.2013р. по 03.09.2013 р., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Капіталінвест Груп» (код ЄДРПОУ 37149242) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» (код ЄДРПОУ 36095668) за період листопад 2012 року, з ТОВ НВП «Ньютек» (код ЄДРПОУ 31142723) за період листопад 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлені Актом перевірки № 458/221/37149242 від 04.09.2013 р. (а.с. 17-27). Перевірка проводилась з відома директора ТОВ «Капіталінвест Груп» Богдан В.П.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем положень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 30325,00 грн., у т.ч. за листопад 2012 р. на суму 30325,00 грн.
На підставі акту перевірки ОДПІ, враховуючи наведені порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № 0004332201 від 14.10.2013 р. про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 37906,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 30325,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7581,25 грн. (а.с.28).
Як було з'ясовано судом, фактичною підставою для виключення сум з податкового кредиту позивача, який був ним сформований по взаємовідносинам з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК», слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, оскільки перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість здійснення позивачем операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» за період - листопад 2012 року.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Правовідносини з приводу визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.11 р. регулюються Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі - ПК України).
Суд зазначає, що 26.10.2012 року між ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» (Продавець) та ТОВ «Капіталінвест Груп» (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 32, згідно з умовами якого Продавець зобов'язується протягом дії даного Договору передати Покупцю товар, вказаний у специфікаціях, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити на умовах, встановлених Договором (1.1). Відгрузка товару здійснюється на умовах CPT (Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, вказаній Покупцем, в узгодженому місці - ІНКОТЕРМС - 2010) (3.2). Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 15-ти діб з моменту поставки товару (3.3) (а.с. 30-31).
Згідно із специфікаціями № 1-4 б/н Продавець зобов'язаний передати Покупцю товар: цегла, плита 1.2*5.9 та плита 0.8*5.9 (а.с. 32-35).
На підтвердження умов виконання Договору купівлі - продажу № 32 позивачем надані видаткові накладні: № РН-282 від 28.11.2012 р. на суму 45413,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7568,83 грн.; № РН-283 від 29.11.2012 р. на суму 47386,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7897,67 грн.; № РН-284 від 30.11.2012 р. на суму 46370,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7728,33 грн.; № РН-285 від 30.11.2012 р. на суму 42781,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7130,17 грн. (а.с. 36-39). При цьому, відомості про номер та дату видачі довіреності на право отримання товарно - матеріальних цінностей в видаткових накладних відсутні.
Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Пунктами 11.4. - 11.6 передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної
накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби
й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Приписами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996 року № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.1996 року за № 293/1318, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, регламентовані умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Видача бланків довіреностей здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається лише особам, які працюють на даному підприємстві. Згідно з п. 6 Інструкції № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. За приписами п. 10 Інструкції № 99 особа, якій видано довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, надати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (у комору) або матеріально відповідальній особі. Згідно із вимогами п. 13 Інструкції № 99 довіреність незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) із зазначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а інший - додається до залишеної у постачальника довіреності й використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
В ході розгляду справи представником позивача не було надано жодних пояснень з приводу відсутності документів, які б підтверджували фактичне отримання позивачем товару. Не було надано до суду в докази, які б підтверджували транспортування товару зі складу продавця на адресу позивача, правомірність його отримання представником підприємства-покупця, відображення в бухгалтерському обліку руху товару, докази сплати за отриманий товар, що свідчить про правомірність висновків відповідача щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» в листопаді 2012 року.
Суд критично ставиться до залучених до матеріалів справи товарно - транспортних накладних (а.с.90-97), які на думку позивача підтверджують факт отримання ТОВ «Капіталінвест Груп» товару від ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК», який в подальшому за Договором купівлі - продажу № 28/11-12-1 від 28.11.2012 р. між ТОВ «Капіталінвест Груп» (продавець) і ТОВ «Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково - дослідного інституту будівельного виробництва» (покупець) (а.с. 44) та Договором купівлі - продажу № 28/11-12-2 від 28.11.2012 р. між ТОВ «Капіталінвест Груп» (продавець) і ТОВ «Автомир - Транс» (покупець) (а.с.49) був реалізований вказаним підприємствам. Так, п. 3.3 вказаних Договорів передбачено передачу товару - «самовивіз товару Покупцем зі складу Продавця або будь - якого іншого місця, вказаного Продацем (за погодженням сторін)». Між тим, з товарно - транспортних накладних від 28-30 листопада 2012 р., виписаних перевізником - ТОВ «Автомир - Транс» свідчить, що «вантажовідправником» товару є ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК», а не ТОВ «Капіталінвест Груп», «вантажоодержувачем» - ТОВ «Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково - дослідного інституту будівельного виробництва» і ТОВ «Автомир - Транс». За таких обставин, вказані первинні документи не можуть бути прийняті у якості належних та достовірних доказів реальності здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК».
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для ведення якого є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. З положень наведеної норми закону слідує, що відвантаження товару покупцям є обставиною, з наявністю якої законодавець пов'язує виникнення у платника податку обов'язку визначити податкове зобов'язання по ПДВ.
Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК Україн визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому, за правилами п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст.201 цього Кодексу).
Вивченням змісту Акту перевірки № 458/221/37149242 від 04.09.2013 р., в періоді що перевірявся, інформація щодо використання ТОВ «Капіталінвест Груп» у своїй діяльності будь - яких складських (офісних, виробничих) приміщень, відсутня (ст. 3 Акту перевірки). Викладене свідчить про відсутність фізичних та технічних можливостей позивача здійснювати будь-яку господарську діяльність, в тому числі з реалізації та транспортування цегли та плит.
Як вбачається зі змісту Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» (код ЄДРПОУ 36095668) з ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за вересень 2012 р., ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за період червень 2012 р., ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за липень 2012 р. (а.с. 98-110), складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» на момент перевірки за місцем знаходження не знаходиться, відсутні відомості про наявність у 2012 році трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання. Крім того, в акті зафіксовано про дефектність первинних документів, що свідчить про неможливість реального здійснення платником податків ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Матадор» - ТОВ «Ривс» - ТОВ «Старт Д» - ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» - контрагенти - покупці. Викладене свідчить про відсутність фізичних та технічних можливостей контрагента позивача здійснювати будь-яку господарську діяльність, в тому числі з реалізації та транспортування цегли та плит.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить до висновку про відсутність будь-яких юридичний наслідків за Договором № 32 від 26.10.2012 р. між Позивачем з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК», в тому числі і в сфері оподаткування. Наявність у позивача виписаних ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» (а.с.40-43) податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту, оскільки, як вбачається з добутих по справі доказів, об'єкт оподаткування ПДВ за переліченим вище правочином, яким, з огляду на положення ПК України є реально здійснена господарська операція з поставки товару, відсутній. Наведене виключає правомірність віднесення Позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту, а отже обґрунтовує законність здійсненного відповідачем донарахування податкового зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи позивача з приводу відсутності у податкового органу повноважень одноособово, на власний розсуд визнавати правочини, укладені між ним та ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» недійсними, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Згідно зі ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України, затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 № 984. За змістом п.6.1 Порядку, опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Як вбачається з описової частини акту Позивача, податковим органом, з огляду на отриманий акт про неможливість проведення зустрічної звірки відносно ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» зміст якого наведений в означеній частині акту, в ході проведення перевірки досліджено питання реальності проведених господарських операції з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням та компетенції органів державної податкової служби.
Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 201 ПК України, при формуванні податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «ГРАДІЄНТ ТЕК» визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 р. № 0004332201 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 30325,00 грн. та відповідної суми штрафної санкції у розмірі 7581,25 грн., належить відмовити.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталінвест Груп» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева