ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"11" грудня 2006 р. Справа № 334/6-06
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства
“Богуславський гранітний кар’єр”, м. Богуслав
до відповідачів: 1) Тептіївської сільської ради, с. Тептіївка,
2) Київської обласної ради, м. Київ
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – комунального підприємства “Богуславський граніт”, с. Тептіївка
про зобов’язання надати гірничий відвід.
головуючий суддя А.В. Маляренко,
судді Я.Л. Іваненко
Ю.В. Подоляк
за участю представників сторін:
від позивача: не зґявився
від відповідача 1: Матенков Р.С ( довіреність № 346 від 19.10.2006 р.)
від відповідача 2: не зґявився
від третьої особи: не зґявився
СУТЬ СПОРУ :
справа № 334/6-06 20.11.2006р. прийнята до провадження колегією суддів у складі: суддя Маляренко А.В. –головуючий, суддів Іваненко Я.Л. та Подоляка Ю.В. відповідно до ухвали голови суду від 20.11.2006р.
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство “Богуславський гранітний кар’єр”, м. Богуслав звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.09.2006р. до Тептіївської сільської ради Київської області, с. Тептіївка, в якому просить зобов’язати відповідача надати гірничий відвід на розробку Тептіївського родовища гранітів в проектних межах родовища 37,8 га.
Позов обґрунтований тим, що позивач відповідно до п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 17, ст. 19 Кодексу України про Надра, пункту 6 додатку №2 до Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59 звертався до Тептіївської сільської ради з клопотанням надати йому гірничий відвід для здійснення своєї статутної діяльності відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами (видобування) Тептіївського родовища гранітів № 3311 від 19.12.2003р.
Відповідач в порушення вимог ст. 26, 46, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” замість рішення Сесії ради, надав позивачу лист від 21.07.2006р. № 186/02-23, яким відмовив позивачу в наданні гірничого відводу, чим, на думку позивача, порушив право товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства „Богуславський гранітний кар’єр” на користування надрами, надане йому Спеціальним дозволом від 19.12.2003р. №3311.
Відповідач подав суду відзив на адміністративний позов від 08.11.2006р., в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у позові. Мотиви заперечень відповідача полягають в тому, що позивачем не було отримано попереднього погодження відповідною Радою питання про надання земельної ділянки при отриманні Спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено вимоги ст. 16 Кодексу України про Надра, крім того, Богуславською районною державною адміністрацією вже наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою від 01.06.2006р. № 6-28-1006 комунальному підприємству „Богуславський граніт” щодо відведення земельної ділянки розміром 40 га на території Тептіївської сільської ради для розробки родовища граніту.
Ухвалою від 24.10.2006р. суд у відповідності до частини 2 ст. 53 КАС України задовольнив клопотання комунального підприємства „Богуславський граніт” та залучив вказане підприємство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може суттєво вплинути на його права та інтереси.
Третя особа на стороні відповідача письмового відзиву суду не надала, представники третьої особи в усних поясненнях проти позову заперечували з тих підстав, що Богуславською районною державною адміністрацією вже наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою від 01.06.2006р. № 6-28-1006 комунальному підприємству „Богуславський граніт” щодо відведення земельної ділянки розміром 40 га на території Тептіївської сільської ради для розробки родовища граніту, крім того, Богуславським районним відділом земельних ресурсів КП „Богуславський граніт” на підставі рішення комісії щодо врегулювання земельних відносин у Богуславському районі від 01.12.2006р. продовжено термін дії дозволу № 6-28-1005 від 01.06.2006р., про що свідчить залучений до матеріалів справи лист від 01.12.2006р. № 2115.
Ухвалою від 08.11.2006р. суд на підставі частин 3, 4 ст. 52 КАС України залучив до участі у справі в якості відповідача 2 Київську обласну раду, оскільки відповідно до пункту 22 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59 (з подальшими змінами і доповненнями) надання гірничих відводів для розробки корисних копалин місцевого значення на території Київської області належить до компетенції Київської обласної ради. Представник Київської обласної ради в судове засідання не з’явився, що відповідно до частини 4 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних в ній доказів. Суду була подана копія листа Київської обласної ради від 07.12.2006р. № 301/09, в якому зазначено, що рішення Богуславської районної ради на надання надр в користування було прийнято після надання позивачу спеціального дозволу (ліцензії) від 19.12.2003р. № 3311, і відповідні рішення Тептіївської сільської та Богуславської районної рад про погодження надання цього дозволу не приймалися, відповідно була порушена встановлена законом процедура отримання дозволу на користування надрами. Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 25.05.2006р. у справі № 126/3-06 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Богуславською райдержадміністрацією та ТОВ виробничим підприємством „Богуславський гранітний кар’єр” з підстав невідповідності приписам закону.
16.11.2006р. від позивача надійшло клопотання від 08.11.2006р. в порядку ст. 137 КАС України, про зміну позовних вимог, до якого був доданий змінений адміністративний позов. В зазначеному позові позивач уточнив свої позовні вимоги до відповідача 1 та просив суд спонукати відповідача погодити клопотання про надання гірничого відводу на розробку Тептіївського родовища гранітів в проектних межах родовища 37,8 га.
11.12.2006р. до суду надійшло клопотання позивача від 08.12.2006р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою представника позивача. Зазначене клопотання судом відхиляється, оскільки позивачем не представлено жодних документальних доказів хвороби представника, крім того, відповідно до ст. 56 КАС України законним представником підприємства в суді є його керівник, чи інша особа, уповноважена законом, положенням статутом. Таким чином КАС України жодним чином не обмежує коло представників позивача, які можуть при належним чином оформлених повноваженнях приймати участь в адміністративному процесі. Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання,, те, що розгляд справи неодноразово відкладався, те, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, а також те, що одним з основних завдань адміністративного судочинства є розгляд адміністративних справ протягом розумного строку, справа розглядається судом на підставі наявних в ній доказів.
В судовому засіданні 11.12.2006р. була оголошена перерва до 17.год. 15 хв. 11.12.2006р. для підготовки до оголошення повного тексту постанови.
Розглянувши позов та уточнення до нього від 08.11.2006р. товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Богуславський гранітний кар’єр”, м. Богуслав (далі –товариство “Богуславський гранкар’єр”) до Тептіївської сільської ради Київської області, с. Тептіївка (далі –Тептіївська сільрада) та Київської обласної ради (далі облрада), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –комунального підприємства „Богуславський граніт”, с. Тептіївка (далі –КП „Богуславський граніт”) вислухавши пояснення представників учасників провадження, вивчивши додатково зібрані у справі докази, суд
встановив:
відповідно до протоколу Української територіальної комісії по запасам корисних копалин від 30.03.1990р. № 4896 та Екологічної карти від 2003р. Тептіївське родовище гранітів віднесено до Корисних копалин місцевого значення і знаходиться на території Тептіївської сільської ради Богуславського району на відстані 4 км від міста Богуслав, поза межами населених пунктів та поза межами земель природоохоронного значення. Відповідно до ст.4 Кодексу України про Надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.
19.12.2003р. товариством „Богуславський гранкар’єр” отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування) Тептіївського родовища гранітів № 3311, термін дії якого встановлено в 10 років. Листом від 25.05.2006р. № 31/06-840 до зазначеного Спеціального дозволу Державною геологічною службою було внесено зміни стосовно площі об’єкту, та зазначено площу 24,46 га замість 20 га.
Листами без номера і дати (вхідний № 19/02-22 від 25.04.2006р.). та від 26.05.2006р. № 47 позивач звертався до Тептіївської сільради з проханням погодити клопотання про надання товариству „Богуславський гранкар’єр” гірничого відводу для розробки Тептіївського родовища гранітів в проектних межах родовища 37,8 га. Позивачу Тептіївською сільрадою була надана відповідь від 21.07.2006р. № 186/02023 про відмову в погодженні надання гірничого відводу з тих підстав, що рішенням у справі № 126/3-06 від 25.05.2006р. визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 13,3428 га від 13.10.2003р., укладений між Богуславською РДА та товариством „Богуславський гранкар’єр”, зареєстрований у Богуславському районному відділі земельних ресурсів 15.10.2003р. за №22.
Твердження позивача, що зазначена відмова є необґрунтованою та порушує право товариства „Богуславський гранкар’єр” на користування надрами, надане йому Спеціальним дозволом від 19.12.2003р. №3311, що є підставою для задоволення позову про зобов’язання Тептіївської сільради погодити товариству „Богуславський гранкар’єр” клопотання про надання гірничого відводу, судом відхиляється з наступних підстав.
Відповідно до ст. 17 Кодексу України про Надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин. Відповідно до пункту 22 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59 (з подальшими змінами і доповненнями) гірничі відводи для розробки корисних копалин місцевого значення надаються Верховною радою Автономної республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радами.
Таким чином, надання гірничого відводу для розробки Тептіївського родовища граніту, яке відповідно до екологічної карти та протоколу засідання Української територіальної комісії по запасам корисних копалин від 30.03.1990р. № 4894, віднесено до корисних копалин місцевого значення, не належить до компетенції відповідача 1 –Тептіївської сільської ради, а відноситься до компетенції відповідача 2 –Київської обласної ради.
Пунктами 23, 25-27 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59 (з подальшими змінами і доповненнями) встановлено порядок подання заявки на одержання гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та прийняття рішення стосовно такої заявки.
Так, для одержання гірничого відводу позивач повинен подати Київській обласній раді заявку, яка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства, що має намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках, вимоги до якого викладені в додатку 2 до Положення про порядок надання гірничих відводів (вимоги до проекту гірничого відводу). Після отримання заявки, оформленої у відповідності до вищезазначеного порядку, рішення приймається протягом не більше 30 днів. До прийняття рішення розглядається та перевіряється:
правильність і обґрунтованість меж гірничого відводу з урахуванням вимог чинного законодавства про надра; відповідність проекту гірничого відводу вимогам Положення про порядок надання гірничих відводів та наявність документів, які додаються до проекту; проект гірничодобувного об’єкту, для якого надається гірничий відвід, в частині повноти і обґрунтованості проектних рішень щодо раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища.
Надання гірничого відводу оформлюється актом, а також підписом у верхньому правому куті копії топографічного плану. Акт складається у двох примірниках. Надані гірничі відводи реєструються у книзі обліку гірничих відводів. У разі незгоди з рішенням про надання гірничого відводу воно може бути оскаржено в установленому порядку.
Таким чином вищезазначеною нормою матеріального права передбачено право на оскарження в судовому порядку рішення про надання гірничого відводу (або відмови в його наданні) виключно після дотримання процедури звернення з встановленим законом пакетом документів до уповноваженого на надання гірничих відводів органу, розгляду цього пакету документів уповноваженим органом та прийняття рішення цим органом.
Відповідно до пунктів 1, 4 ст. 10 Кодексу України Про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території належить погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення, контроль за використанням та охороною надр. Пункт 36 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” відносить до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов’язком Тептіївської сільської ради є розгляд заяв про погодження клопотань про надання надр в користування для подальшого звернення із заявкою до Київської обласної ради. При цьому надання згоди на такі клопотання є правом Тептіївської сільської ради, а не її обов’язком.
Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Тептіївська сільська рада, розглянувши подані позивачем клопотання, та відмовивши в їх задоволенні листом від 21.07.2006р. № 186/02-23, при цьому діяла в межах своїх повноважень, наданих їй ст. 25 Закону України „Про місцеве самоврядування”, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Законом не передбачено, і відповідно, позивачем не наведено підстави та випадки , в яких місцеву сільську раду в примусовому порядку може бути зобов’язано погодити клопотання про надання надр в користування. Частина 5 ст.46 Закону України „Про місцеве самоврядування”, на яку посилається позивач в позовній заяві, стосується питань відведення земельних ділянок і жодним чином не стосується обставин даної справи.
Крім того, відповідно до пункту 4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59 (з подальшими змінами і доповненнями) гірничі відводи можуть надаватися підприємствам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин. Разом із тим, суд зазначає, що наявність Спеціального дозволу на користування надрами є умовою для надання гірничого відводу, але не є підставою для обов’язкового задоволення клопотань власника такого Спеціального дозволу щодо надання гірничого відводу.
Як вбачається з довідки Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.12.2006р. № 30/06-2292, на засіданні Міжвідомчої групи з питань надрокористування було розглянуто подання Державного геологічного контролю та протоколом № 30 від 07.12.2006р. та анульовано спеціальний дозвіл ТОВ ВП „Богуславський гранітний кар’єр” від 19.12.2003р. № 3311. Таким чином, на сьогоднішній день відсутня основна визначена законодавством умова, необхідна для вирішення питання про надання позивачу гірничого відводу.
На підставі вищевикладеного, відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України яка визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд дійшов до висновку, що позов до обох відповідачів –Тептіївської сільської ради та Київської обласної ради про зобов’язання погодити товариству з обмеженою відповідальністю виробничому підприємству „Богуславський гранітний кар’єр” клопотання про надання гірничого відводу на розробку Тептіївського родовища гранітів в проектних межах родовища 37,8 га задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись частиною 2 ст. 19 Конституції України, пунктами 1, 4 ст. 10, ст. 17 Кодексу України про Надра, пунктами 4 22, 23, 25-27, Додатком 2 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 59, ст. 25, пунктом 36 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, частиною 1 ст. 9, ст. 56, пунктом 2 ст. 128, ст.158-163, 167, пунктом 1 Розділу VІІ КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові товариству з обмеженою відповідальністю виробничому підприємству „Богуславський гранітний кар’єр” відмовити повністю.
Заяву про апеляційне оскарження даної постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Головуючий суддя А.В. Маляренко
Суддя Я.Л. Іваненко
Суддя Ю.В. Подоляк