АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________
Провадження№22-ц/790/950/14 Головуючий 1 інстанції - Нікуліна Л.П.
Справа № 646/5141/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С. Категорія: право власності
УХВАЛА
іменем України
28 січня 2014р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Кіпенка І.С.,
суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,
при секретарі - Татаріновій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: перша Харківська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
04червня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_2, треті особи - Перша Харківська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради, в якому просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, та на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування свого позову позивачка зазначала, що після смерті її сина - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а також однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2, які належали померлому.
Зазначила, що на час хвороби її сина та після його одужання, його дружина ОСОБА_2 ухилялась від надання допомоги своєму чоловікові та останні роки вони не проживали разом. Ліки та харчування для сина вона придбавала на свої гроші, відповідачка не надавала елементарної допомоги, постійно ухилялась від піклування про чоловіка. Також зазначила, що після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк вона звернулась в Першу Харківську державну нотаріальну контору для прийняття спадщини.
В судовому засіданні першої інстанції представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав та просив його задовольнити, відповідачка ОСОБА_2 та її представник проти позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто за відсутності представників третіх осіб повідомлених про час і місце розгляду справи.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення районного суду ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку.
Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та прийняти нове рішення яким задовольнити її позов.
ОСОБА_1 посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити її позов.
Інші особи, що брали участь у справі рішення суду не оскаржили.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вимоги ОСОБА_1, стосуються усунення від права на спадкування ОСОБА_2, - дружини спадкодавця та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих судом у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Судовим розглядом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 був матеріально забезпечений, вів активний спосіб життя та не знаходився в безпорадному стані.
Відповідно до копії трудової книжки на ім'я ОСОБА_3, останній з жовтня 2011 року офіційно працював на приватному підприємстві «С-Аурум» на посаді слюсаря по ремонту автомобілів, де працював до 23 січня 2013 року та звільнився за власним бажанням, (а.с. 50-53)
Також ОСОБА_3 отримував пенсію по інвалідності (а.с. 133- 135)
Згідно відповіді Першої Харківської державної нотаріальної контори від 02.10.2013 року, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках кожному, а саме: дружині ОСОБА_2, дочці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, та сину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1. 1/4 частка спадкового майна залишилася відкритою за матір'ю спадкодавця - ОСОБА_1.(а.с. 122-124)
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності факту перебування спадкодавця ОСОБА_3, в безпорадному стані та потребу спадкодавця в допомозі ОСОБА_2, та відсутності у зв'язку з цим підстав для задоволення позовних вимог.
Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
судді