Справа №2-5183/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 грудня 2007 року. Автозаводський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Махлай С. М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2про розірвання шлюбу.

В своїй позовній заяві вказував,  що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 25.09.1982 року. Шлюб для сторін є першим.  Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбно-сімейні відносини були припинені п'ять років тому в зв'язку з тим,  що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем,  внаслідок чого в сім'ї часто виникали сварки,  які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просив суд шлюб розірвати,  витрати пов'язані з розірванням шлюбу покласти на нього.

В судовому засіданні позивач позов підтримав,  просив суд шлюб розірвати.

Відповідач позов визнала,  проти задоволення позову не заперечувала.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  давши аналіз і оцінку наданим доказам,  знаходить,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2  ст.  112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя,  збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Судом встановлено,  що сторони 25 вересня 1982 року зареєстрували шлюб,  від якого неповнолітніх дітей не мають.

Сім'я сторін розпалась в травні 2006 року і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують.

Небажання підтримувати сімейні стосунки,  викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами. Подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно за його згодою покласти на позивача у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп.3а одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись  ст.  ст.  14, 57-59, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,   ст.  ст.  104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб,  зареєстрований 25 вересня 1982 року в відділі ЗАГС Кременчуцького Міськвиконкому,  між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_2,  1959 року народження,  актовий запис за № 940 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито на користь держави в сумі 17 грн. 00 коп.

ОСОБА_2від даного виду платежу звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.  Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження,  апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом,  якщо рішення не скасовано.