УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р. Справа № 126735/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2011 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2011 року в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Відповідач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права,неповністю досліджені та неповністю з'ясовані всі обставини справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд помилково прийшов до висновку, що шестимісячний строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки позивач щомісячно отримував пенсію і знав її суму, тому не міг не знати з яких видів грошового забезпечення вона складається протягом 2007-2011 років.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як було встановлено в судовому засіданні, про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації, після чого звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні справи суд першої інстанції застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, залишивши частину позовних вимог без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2011 року у справі №2а-912/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І. Запотічний