УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/19/14Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"14" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну черговості одержання права на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання за ним права на спадкування за законом разом із спадкоємцем першої черги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача - ОСОБА_8 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 у м. Керчі. Дружина брата померла у 2009 році, він залишився один, хворів, у 2010 році йому ампутували ногу. Позивач та його донька постійно надавали допомогу братові по господарству, займалися його лікуванням та побутовими справами, допомагали у оформленні спадкових прав після смерті дружини, для чого брат надав позивачу нотаріально посвідчену довіреність. На прохання брата позивач знайшов його сина - відповідача по справі, який спілкувався з батьком один раз перед його смертю. Звернувшись до нотаріальної контори, ОСОБА_6 стало відомо про те, що з заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого, якій є спадкоємцем першої черги. Позивач вважає, що має право на одержання права на спадкування нарівні зі спадкоємцем першої черги, тому що опікувався, матеріально забезпечував брата, який через похилий вік та тяжку хворобу і каліцтво знаходився у безпорадному стані, тому просить суд визнати за ним право на спадкування за законом майна ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, разом із спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_7

Рішенням Керченського міського суду від 15 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (а.с. 97).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом при ухваленні рішення невірно були витлумачені показання свідків по справі та не в повному обсязі були з'ясовані обставини справи.

Так апелянт зазначає, що при ухваленні рішення судом не були взяті до уваги усні пояснення та письмові докази, надані позивачем, зокрема, довіреність від 17.02.2011 року, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_8 вже у лютому 2011 року був у стані, який позбавляв його самостійно здійснювати будь які дії, у зв'язку із хворобою та похилим віком.

Також, на думку апелянта, судом не було надано належної правової оцінки таким доказам, як чеки, довідки, медичні документи та правовстановлюючі документи на спадкове майно, які знаходяться у позивача.

Крім того, апелянт зазначає, що судом були проігноровані показання свідка ОСОБА_10 який пояснив, що саме позивач із його донькою, а не відповідач доглядали померлого ОСОБА_8, возили його до лікарні, купували продукти харчування, медикаменти.

Апелянт, також зауважує на те, що відповідач за життя свого батька ОСОБА_8 з ним не спілкувався, допомогу не надавав, про що свідчить той факт, що перед смертю ОСОБА_8 попросив доньку позивача розшукати свого сина, але його адреси він не знав. ОСОБА_7 лише один раз провідав батька, навіть не з'явився на його поховання.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_11 подала заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності позивача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис в рекомендованому повідомленні. Отже, з урахуванням викладеного, відсутні підстави, які б перешкоджали розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 76 років помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 серпня 2012 року (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 у м. Керчі, яка належала йому на підставі свідоцтва про право на житло від 20 грудня 1993 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2011 року після смерті дружини ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.28-29,35-36).

Як спадкоємець першої черги з заявою про прийняття спадщини після батька до Першої Керченської державної нотаріальної контори 20 грудня 2012 року звернувся син ОСОБА_7 - відповідач по справі (а.с.58). Нотаріусом була заведена спадкова справа № 1065 за 2012 рік.

Також з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса 25 лютого 2013 року звернувся рідний брат померлого ОСОБА_6, якій є спадкоємцем другої черги (а.с.63).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із відсутності підстав для зміни черговості права на спадкування відповідно до вимог ч.2 ст. 1259 ЦК України у зв'язку з недоведеністю фактів матеріального забезпечення, надання іншої допомоги ОСОБА_6 спадкодавцеві.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, і оскільки ОСОБА_8 заповіт на спадкове майно не складав спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 1258, 1267 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст.1259 цього Кодексу. Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відтак спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_8 є його син - ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 09.06.1962 року) (а.с. 69). Позивач є рідним братом спадкодавця, а тому відповідно до ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги.

Згідно ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради, консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

За змістом вищевказаної норми при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця у безпорадному стані, тобто, стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_6 посилався на те, що він та його донька тривалий час опікувалися ОСОБА_8 , який перебував у безпорадному стані у зв`язку з тяжкою хворобою.

На підтвердження безпорадного стану спадкодавця позивач послався на покази свідків та довідки лікарських установ з приводу захворювання ОСОБА_6 Однак твердження позивача про те, що він матеріально забезпечував спадкодавця, тривалий час опікувався ним, надавав іншу допомогу, якої він потребував через тяжку хворобу, не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами всупереч вимогам статті 60 ЦПК України. Витрати, що зазначені у квитанціях та чеках, на які посилається апелянт і які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що позивачем оплачені витрати на поховання ОСОБА_8 (а.с. 24-25), але вони не є підтвердженням надання позивачем матеріальної допомоги ОСОБА_8 за його життя.

Не приймаються колегією суддів і доводи апелянта стосовно того, що місцевий суд залишив поза увагою показання свідків, оскільки такі доводи є безпідставними. Судом першої інстанції відповідно до норм статті 212 ЦПК України дана оцінка показанням свідків, які допитані в судовому засіданні, в тому числі і свідка ОСОБА_10, який пояснив, що проживав по сусідству з померлим ОСОБА_8, допомагав йому, приходив щодня, купував продукти харчування, ліки, інші сусіди теж надавали допомогу ОСОБА_8, позивач також йому допомагав, возив до лікарні, купував продукти, ОСОБА_8 відвідував син, вони спілкувалися, а потім у сина щось відбулося і він перестав приходити.

Посилання апелянта на те, що відповідач не відвідував батька, не піклувався про нього і не забезпечував його, не був присутнім на похованні, не є підставами для скасування рішення, оскільки не мають правого значення для вирішення спору про отримання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги. Встановлення факту ухилення особи від надання спадкоємцеві допомоги, факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу, каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи, необхідні при вирішенні вимог про усунення особи від права на спадкування за законом відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, однак, такі вимоги позивачем не заявлялися.

Наявність у апелянта правовстановлюючих документів на квартиру померлого брата, видача братом на його ім'я довіреності від 17.02.2011 року на право оформлення спадкових прав після смерті дружини, на думку колегії суддів, не свідчить про здійснення позивачем тривалий час опіки над спадкодавцем, надання йому матеріальної та іншої допомоги, отже, не є належними та допустимими доказами на обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.

Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 серпня 2013 року - відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко