№ справи:121/440/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.
№ провадження:22-ц/190/253/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Ісаєва Г.А.
суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 серпня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступник ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_6 03.09.2008р. був укладений кредитний договір № 805/2008/980-ПКП/11/634, відповідно до якого, останній було надано кредит на споживчі цілі у сумі 25 000 грн., зі сплатою 3,1 % на місяць, строком повернення до 02.09.2011р. У зв'язку з порушенням умов договору за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 68 376,63 грн. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 376,63 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 29 серпня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором № 805/2008/980-ПКП/11/634 від 03 вересня 2008 року в сумі 68 376,63 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 30 жовтня 2013 року представнику ОСОБА_6 відмовлено у перегляді зазначеного рішення.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача заборгованість по кредитному договору та судові витрати, не звернув уваги на те, що позивачем не надано доказів про належне повідомлення про виникнення заборгованості, у зв'язку з чим у позивача взагалі відсутнє право на звернення з позовом до суду.
Крім того, судом першої інстанції, на її думку, не враховані факти повернення відповідачем частини кредиту.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, повідомлених про час та місце розгляду згідно з вимогами ст.ст. 74 - 76 ЦПК України. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового повідомлення 30.12.2013 року уповноважена особа ПАТ КБ «Надра», а 27.12.2013 року ОСОБА_6 отримали судові повістки про виклик у судове засідання (а.с.119, 120).
В судове засідання надійшла телеграма від ОСОБА_6, про відкладення слухання справи у зв'язку з хворобою, але належних доказів про хворобу відповідачка суду не надала, тому її клопотання про відкладення слухання справи залишено без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача суму непогашеного кредиту та судові витрати, суд виходив з того, що відповідач не дотримувався умов кредитного договору щодо строків повернення отриманих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що за договором, укладеним з відповідачем 03.09.2008 року, позивач надав ОСОБА_6 кредит на загальну суму 25000 грн. зі сплатою 3,1 % на місяць за користування кредитними коштами.
Відповідачка взяла на себе зобов'язання щомісяця в строки, визначені договором, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитом, сплачувати проценти, нараховані за користування кредитом, та пеню у разі порушення строків сплати заборгованості та процентів.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 не виконувала взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, загальна сума якої становить 68376, 63 грн.
Відповідно до п. 3.2.3 кредитного договору, Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачений Договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 Договору.
Згідно п. 2.3.2 Договору позичальник зобов'язався вносить мінімальні платежі по кредиту щомісячно до 15 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 17 числа поточного місяця. У випадку, коли Позичальник до 15 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 17 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк, починаючи з 18 числа поточного місяця застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором. Якщо 15-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.
Оскільки відповідачка не виконувала взятих на себе за договором зобов'язань, має заборгованість по договору у розмірі 68376, 63 грн., то суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову у цілому.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За правилами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно пункту 1.1 договору поруки від 03.09.2008 року (а.с. 11-12) поручитель ОСОБА_7 взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_6, що випливають з кредитного договору, укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов'язаний до 02.09.2011 року повернути кредит у розмірі 25 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 3.1% на місяць, штрафні санкції у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до пункту 5.3 договору поруки договір поруки діє до повного виконання основного зобов'язання по кредитному договору позичальником або поручителем.
Доводи апеляційної скарги щодо неотримання від Банку повідомлення про дострокове стягнення кредиту, процентів та застосування штрафних санкцій не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають, оскільки згідно умов договору сторони за договором домовились про те, що у разі прострочення чергового платежу банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором без попереднього повідомлення.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не витребував з Банку первісні бухгалтерські документи, з яких можливо встановити які суми повертались відповідачкою на виконання умов договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачкою або її поручителем взагалі умови кредитного договору не виконувались, платежі до Банку не вносились.
Крім того, якщо відповідачка які-небудь платежі до Банку на виконання умов договору вносила, Банк, у відповідності до положень розділу 4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 року № 174, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011р. за №790/19528 під час проведення касової операції Банк зобов'язаний видати клієнту примірник касового документу.
Оскільки відповідачка не надала суду будь яких доказів про те, що вона здійснювала платежі за кредитним договором, то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що боржник не виконував свої зобов'язання за договором.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.
Заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.