АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/903/14 Головуючий: 1 інстанції
Справа № 615/1298/13-ц Токмакова А.П. Категорія: інші Доповідач: Швецова Л.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2014 року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Швецової Л.А.,
суддів: Малінської С.М., Даниленка В.М.,
при секретарі: Андрійко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 05 березня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 22436 грн. 43 коп., судові витрати у справі в сумі 224 грн. 36 коп., а також 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року зазначене рішення суду змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15986 грн. 00 коп. і 181 грн. 25 коп. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
У серпні 2013 року боржник - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила розстрочити їй виконання зазначеного рішення апеляційного суду, встановивши щомісячну сплату боргу, яка стягується на користь ОСОБА_4 в сумі 1000 грн. до повного погашення суми боргу.
В обґрунтування своєї заяви боржник посилалася на те, що на даний час сплатити за рішенням суду всю суму боргу не має можливості через відсутність заробітку більше ніж мінімального по країні, оскільки працює приватним підприємцем та отримує доходи в місяць приблизно 1000-1500 грн.
У судовому засіданні боржник підтримала заяву, просила її задовольнити, так як на даний час не має можливості сплатити всю суму боргу, посилаючись на те, що має невеликі доходи приблизно 2000-2500 грн.. з яких сплачує комунальні послуги, а також за навчання старшої дитини в Університеті та несе витрати на утримання меншої неповнолітньої дитини. Оскільки чоловік не працює, всі витрати лежать на його плечах. Вказала, що за рішенням суду вже сплатила 1000 грн.
Стягувач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви боржника про розстрочку виконання рішення.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення - відмовлено.
Не погодившись із таким процесуальним рішенням суду, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати зазначену вище ухвалу суду першої інстанції та задовольнити її заяву про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року в порядку, запропонованому боржником.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що нею до суду першої інстанції було надано достатньо доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, але суд першої інстанції належної оцінки цим доказам не надав, у зв'язку з чим безпідставно відмовив у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.
Перевіривши законність і обгрунтованність ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 312 ЦПК| України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
При цьому закон окремо наголошує на тому, що заява державного виконавця чи сторони може бути задоволена лише у виняткових випадках, за наявності реально існуючих обставин, що утруднюють виконання судового рішення та свідчать про доцільність і необхідність надання відстрочки, розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання.
Таким чином, обставинами, що утруднюють виконання рішення суду, можуть бути тільки ті обставини, які насправді існують, та які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та у порядку, визначених у ньому.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року, суд першої інстанції правильно керувався вищезазначеними нормами процесуального права, а тому зважаючи на відсутність наявних, реальних і об'єктивних обставин, передбачених законом, та виходячи із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання ухваленого по справі рішення, яке набрало законної сили, за її безпідставністю.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги боржника, наведених на її обґрунтування, про скрутне фінансове становище, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки зазначені обставини не є достатніми й винятковими, про неможливість виконання ухваленого на користь позивача ОСОБА_3 судового рішення не свідчать і не можуть бути підставою для подальшого порушення законних прав останнього на своєчасне отримання належних йому грошових коштів.
Інші доводи апеляційної скарги боржника, в даному випадку є несуттєвими, прийняте судом по справі процесуальне рішення не спростовують і не містять передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: