Дата документу 22.01.2014 Справа № 554/8788/13-ц

Провадження № 2/554/79/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді - Троцької А.І.

при секретарі - Іванина М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ВАТ НАСК «Оранта», Полтавської міської шляхово-експлуатаційної дільниці Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому вказував, що 21 травня 2010 року, приблизно о 08 год. 20 хв. ОСОБА_5, керував автомобілем «ВАЗ-21112» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Комсомольській від вулиці Гагаріна в м. Полтаві, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вулицею Пушкіна, при відсутності безпосередньо перед перехрестям по напрямку його руху дорожніх знаків з виключного переліку знаків пріоритету, які повинні бути встановлені згідно Правил дорожнього руху України та Національного стандарту України ДСТУ 4100- 1002 «Знаки дорожні», а саме: дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога» - в разі надання переважного права проїзду перехрестя, або ж 2.3 «Головна дорога» з табличкою 7.8 - в газі зміни напрямку головної дороги, або ж 2.4 «Кінець головної дороги» зі знаками 2.1 та 2.2 - в разі позначення кінця головної дороги, і які б в даному випадку однозначно і безальтернативно вказували на те, являється дорога, по якій він рухався головною чи другорядною, а також за наявності однакового дорожнього покриття на проїзних частинах вулиць Комсомольська та Пушкіна, які з огляду на вищевикладене, в даній дорожній ситуації утворювали нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг, не надав переваги в русі, виїхав на вищевказане перехрестя та скоїв зіткнення з транспортним засобом, що наближався праворуч, а саме автомобілем «Шевроле-Такума» д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, що рухалась по вул. Пушкіна від вул. Гоголя в напрямку вул. Міщенка в м. Полтаві.

Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-21112» д.н.з. НОМЕР_1 відкинуло ліворуч на тротуар по напрямку його руху, де він скоїв наїзд на малолітніх пішоходів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. В результаті наїзду згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1331 від 15 липня 2010 року його сину ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. ДочціОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1332 від 15 липня 2010 року було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що наступили, відповідно по висновку судово-автотехнічної експертизи № 9875 від 29 листопада 2010 року стали порушення п. 16.12. Правил з боку водія ОСОБА_5, згідно з яким на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Вищевикладене та вина ОСОБА_5 підтверджується постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2013 року, якою визнано ОСОБА_5 винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «В» ЗУ «Про амністію у 2011 році».

Щодо водія ОСОБА_6, то у відповідності до комісійної судово-автотехнічної експертизи №181 від 30.10.2012 року при заданій дорожній обстановці при варіанті заданому слідчим водій «Шевроле Такума» повинна була перед виїздом на головну дорогу надати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній, згідно вимог п.п.16.3, 16.11 Правил. При цьому шляхом екстреного гальмування вона мала технічну можливість уникнути зіткнення, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру. В такому разі в її діях вбачаються невідповідності вимогам п.п.16.3, 16.11 Правил, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням пригоди.

Позивачі просили стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» солідарно на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 23 683 грн 87 коп, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн 00 коп., 100 000 грн. 00 коп. за моральну шкоду завдану ОСОБА_2, 100 000 грн 00 коп. за моральну шкоду завдану ОСОБА_3, та стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» солідарно на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини викладені в позові, просив його задовольнити в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, надала заяву про слухання справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_9 позов визнали частково, зазначали що ОСОБА_5 вже частково відшкодував завдану моральну шкоду шляхом перерахування коштів на користь позивачів .

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.

Представник ДП «Полтавський облавтодор» Урбанська О.В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити, оскільки вони не є належними відповідачами,так як до їх повноважень не відноситься обслуговування і утримання доріг в межах міста .

Представник ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» в судове засідання не з»явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник СК «Оранта» Деміденков В.Л. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Представник Полтавської міської шляхово-експлуатаційної дільниці Полтавської міської ради Борсук В.В. позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, зазначав, що дороги міста не перебувають на їх балансі, тому у них відсутні обов'язки щодо їх утримання.

Представник управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради Білецька Л.О. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено і вказана обставина, відповідно до ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню , що 21 травня 2010 року, о 08 год. 20 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем «ВАЗ-21112» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Комсомольській від вулиці Гагаріна в м. Полтаві, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вулицею Пушкіна, при відсутності безпосередньо перед перехрестям по напрямку його руху порожніх знаків з виключного переліку знаків пріоритету, які повинні бути встановлені згідно Правил дорожнього руху України та Національного стандарту України ДСТУ 4100- 1002 «Знаки дорожні», а саме: дорожнього знаку 2.3 «Головна дорога» - в разі надання переважного права проїзду перехрестя, або ж 2.3 «Головна дорога» з табличкою 7.8 - в газі зміни напрямку головної дороги, або ж 2.4 «Кінець головної дороги» зі знаками 2.1 та 2.2 - в разі позначення кінця головної дороги, і які б в даному випадку однозначно і безальтернативно вказували на те, являється дорога, по якій він рухався головною чи другорядною, а також за наявності однакового дорожнього покриття на проїзних частинах вулиць Комсомольська та Пушкіна, які з огляду на вищевикладене, в даній дорожній ситуації утворювали нерегульоване перехрестя рівнозначних доріг, не надав переваги в русі, виїхав на вищевказане перехрестя та скоїв зіткнення з транспортним засобом, що наближався праворуч, а саме автомобілем «Шевроле-Такума» д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, що рухалась по вул. Пушкіна від вул. Гоголя в напрямку вул. Міщенка в м. Полтаві.

Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-21112» д.н.з. НОМЕР_1 відкинуло ліворуч на тротуар по напрямку його руху, де він скоїв наїзд на малолітніх пішоходів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. В результаті чого неповнолітньому ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, неповнолітній ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 червня 2013 року ОСОБА_5 визнано винним та звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст.. 1 п. «В» Закону України про амністію у 2011 році». На даний час вказана постанова є чинною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа яка завдала шкоди,звільняється від її відшкодування,якщо вона доведе,що школи завдано не з її вини.

Пунктом 1 частини 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості,полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт,необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застраховала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як пояснив в судовому засідання позивач ОСОБА_1 , що з урахуванням медичних призначень, на підтримання стану здоров'я дітей ним було витрачено 16 284 грн. 87 коп. .

В судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» , в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_5, виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 15 406,11 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджується видатковим касовим ордером № 128 від 10.06.2011 року.

Тому позовні вимоги щодо стягнення витрат на лікування не підлягають до задоволення. При цьому суд приймає до уваги, що позивачем не надано даних на понесення витрат на лікування саме в сумі 16 284,87 грн., а також те, що відповідач ОСОБА_5 добровільно відшкодовував матеріальну шкоду, що підтверджується квитанцією №1 від 25.06.2012 року про перерахування на користь ОСОБА_4 коштів в сумі - 1 000 грн., квитанцією № 8 від 26.03.2012 року про перерахування -1000 грн., квитанцією №51 від 24.05.2012 року про перерахування коштів в сумі- 1 000 грн..

Також не підлягають стягненню витрати за пошкоджений внаслідок ДТП одяг, взуття, портфелі та мобільний телефон, оскільки позивачем не надано будь-яких даних щодо визначення вартості спричиненої шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом,іншим ушкодженням здоров'я, смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

Згідно ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи,які спільно завдали шкоди,зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово, або шляхом здійснення щомісячних платежів

Як було встановлено в судовому засіданні, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1331 від 15 липня 2010 року, потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня з переломами кісток черепу, внутрішньо мозкових гематом та гематом м'яких тканин голови, шраму лівої верхньої кінцівки, який є результатом скоєння рани, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини автотранспорту, що рухався, з послідуючим падінням пішохода на асфальтове покриття дороги, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 було отримано інвалідність, що підтверджується медичним висновком №7 від 01.02.2011 року та епікризом від 1- Сі 1.2011 року.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1332 від 15 липня 2010 року потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому лівої ключиці, множинних саден та гематоми м'яких тканин голови, тулубу, кінцівки, шрамів обличчя, які є результатом загоєння ран, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, який рухався, що могло мати місце при ДТП, а саме травмі пішохода з автотранспортом, який рухався, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, і відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Пунктом 8 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року передбачено, що особи,які спільно завдали шкоди,тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними,сукупними діями,або діями з єдністю наміру,несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ст.. 543,1190 ЦК України). У такому самому порядку відповідають особи,які здійснюють діяльність,що є джерелом підвищеної небезпеки,за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Оскільки внаслідок ДТП,за участю відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, позивачам було завдано моральної шкоди, то вона підлягає солідарному відшкодуванню .

При цьому суд приймає до уваги, що до повноважень відповідача ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державні автомобільні дороги України» не відноситься обслуговування і утримання доріг в межах міста, позовні вимоги до власника доріг в межах міста та балансоутримувача не заявлялися, то моральна шкода підлягає стягненню саме з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як володільців джерел підвищеної небезпеки..

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, ступінь, обсяг та тривалість моральних страждань позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4,як батьків неповнолітніх дітей, вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їх користь у відшкодування моральної шкоди по 5 000 грн. кожному.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує тяжкість отриманих ними тілесних ушкоджень, що викликало необхідність в довготривалому лікуванні, порушення життєвого укладу, отримання останнім інвалідності , і вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рахунок відшкодуванням моральної шкоди по 40 000 грн. кожному .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1042 грн., по 521 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ДП «Полтавський облавтодор», ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», СК «Оранта», Полтавської міської шляхово-експлуатаційної дільниці Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 40 000 грн. 00 коп. за моральну шкоду завдану ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 40 000 грн 00 коп. за моральну шкоду завдану ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 1042 грн., по 521 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи що приймали участь у розгляді справи але не були присутні в судовому засіданні можуть оскаржити рішення на протязі 10 днів з моменту його проголошення.

СуддяА. І. Троцька