ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Івано-Франківської області  у складі:

Судді  Б.П.Гриняка

При секретарі судового засідання  А.С. Томашевській

За позовом: Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства  оборони України», вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014.

До відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційна частина району, вул. Січових Стрільців, 26, м. Івано-Франківськ, 76000.

Представники сторін:

Від позивача: Шутка Я.С. ( довіреність №8 від 03.01.06 р. ) - начальник юридичної служби;

Від відповідача:  Григоренко О.В. ( довіреність №2/755 від 19.10.06 р. )- представник;

Суть спору:  стягнення заборгованості в сумі  84695,50 грн.

          Розгляд справи відкладався з 17.08.06 р. до 19.10.06 р. , з 19.10.06 р. до 09.11.06 р. , 09.11.06 р. до 28.11.06р.  

            28 листопада 2006 р. в судовому засіданні  оголошувалась перерва до 21.12.06 р. Розгляд справи відкладався  з 21.12.06 р. до 26.12.06 р. та оголошувалась перерва для підготовки рішення до 27.12.06 р.

          27 листопада позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, мотивуючи тим, що при поданні позовної заяви  допущена арифметична помилка, а саме в накладній №68 відпущено лісопродукцію Завійським військовим лісгоспом на суму 2031,48 грн., тобто помилково вказано суму 3600,10 грн. , відповідно до помилки  збільшено суму боргу на 1568, 62 грн. і  позивач просить суд,  у відповідності до ст. 22 ГПК України,  зменшити позовні вимоги  на суму 1568,62 грн. та стягнути з відповідача в його користь заборгованість в сумі 84695,50 грн.  

          Суд приймає до уваги дане клопотання

          До початку розгляду справи представникам сторін  роз’яснено  їх права та обов’язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України.

          Представниками сторін подано  клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання приймається судом.

          Представник позивача у судовому засіданні  підтримав позовні  вимоги, з підстав викладених у заяві.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необгрунтованістю.

          Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши її фактичні  обставини, об’єктивно оцінивши докази, що  мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:                                                  

          В період  з 31 березня по 12 грудня 2000 року Деревообробний завод ДП «Івано-Франківський ЛПК МО України»( позивач)  реалізував Івано-Франківській КЕЧ   району ( відповідач) меблеві вироби на суму 64517,37 грн., що підтверджується   довіреностями та накладними на відпуск продукції .

          В судовому засіданні представник позивача пояснив, що згідно довіреності ЯГЖ №638572 від 22.11.2000 р. та накладної на відпуск продукції №244 від 22.11.2000 р. Тернопільським УВТК ДП

«Івано-Франківський ЛПК МОУ»відпущено відповідачу  продукції загальною вартістю 14188,80 грн.

          Згідно довіреності ЯГШ №685058 від 22.08.2001 р., наказу на відпуск лісоматеріалів №68 від 27.08.2002 р. та ярлика-корінця №340408 від 30.05.2002 р., довіреності ЯЕЕ №296853 від 15.05.2002р., наказу на відпуск лісоматеріалів №55 від 16.05.2002 р. та ярлика-дозволу №376734 від 16.05.2002 р., довіреності ЯЕЕ №296861 від 07.06.2002 р., наказу на відпуск лісоматеріалів №80 від 27.06.2002 р. та ярлика-корінця №41507 від 29.06.2002 р. Завійський військовий лісгосп поставив відповідачу лісопродукції загальною вартістю 7557,60 грн.

          Позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути  в його користь 84695,50 грн. заборгованості.

          05 червня 2006р. Позивач  звернувся до відповідача з вимогою погасити  заборгованості по оплаті  вищевказаної продукції протягом семи днів на підставі ст. 530 ЦК України, які відповідач відхилив, мотивуючи закінченням строку позовної давності та відсутністю заборгованості.

          Відповідач позовні вимоги не визнає , мотивуючи їх безпідставністю та необгрунтованістю.

          Як стверджує представник відповідача, товар отриманий в позивача, замовлений централізовано Головним КЕУ МО України для В/ЧА-3039. Згідно накладних за №104 від 31.03.2000р., №295 від 29.09.2000р., №307 від 11.10.2000р.,  №309 від 19.10.2000 р.,  №315 від 24.10.2000 р., № 320 від 30.10.2000 р., № 348 від 16.11.2000 р., №373 від 12.12.2000 р. та №376 від 13.12.2000 р. представник В/Ч А-3039 по дорученню Івано-Франківської КЕЧ району ( яка наділена Головним  КЕУ МО України) правом видачі доручень на отримання централізовано замовленого товару в підприємствах Міністерства Оборони України ( до яких  відноситься позивач) отримав вказаний товар. При цьому, як стверджує відповідач,  даний товар ніколи не був оприбуткований на баланс Івано-Франківської КЕЧ району, а був оприбуткованим на баланс В/Ч- 3039 , про що свідчать накладні № 239/17 від 29.09.2000 р., №270/а/20 від 26.10.2000 р., №305/а/28 від 17.11.2000 р. та №335 від 22.12.2000р.

          ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК»є підрозділом МО України, яке створене для забезпечення військових частин МОУ  меблями та твердим паливом  ( дровами). Замовником цього товару для забезпечення військових формувань  є Головне КЕУ ЗСУ , яке одночасно є платником отриманого  товару.

          Відповідно до п.11 Порядку забезпечення меблями та казарменним інвентарем військових частин та організацій міністерства оборони , затвердженого наказом Міністерства Оборони СРСР №240 від 12.09.1985 р. для забезпечення  планової  ( текучої) потрібності війск. Головне КЕУ Міністерства Оборони виділяє фонди та грошові кошти КЕУ  округів та військовим частинам.

          Тому на претензію позивача за № 472 від 30.06.2004 р. КЕЧ відповіла пропозицією звернутись в Головне КЕУ ЗСУ щодо оплати отриманої військовими частинами продукції.

          Заборгованості перед позивачем в КЕЧ району не рахується, акти звіряння рахунків не складались.

          Відповідач вказує на те, що  в даному випадку мають місце позадоговірні відносини між позивачем  та В/Ч А -3039.

          Щодо  тверджень позивача про  відпуск продукції Тернопільським УВТК на суму 14188,80 грн., то про одержання товару на цю суму,  відповідач  заявив, що йому нічого не відомо, претензії на цю суму до відповідача не було.

          По отриманні лісоматеріалів у вигляді дров з Завійського військового лісгоспу згідно наказів №68, №55 та №80 за 2002 р.  відповідач пояснив,  що одержувачами твердого палива були знову ж таки військові частини, як вказано в самих наказах, а  не відповідач. При цьому по наказу №68 від 27.08.2001 р. по факту отримано не 70 куб.м.  на суму 3600,10 грн. ( як було замовлено) , а лише 39 куб.м.  на суму 2005,77 грн., про що є відмітка відпусника та одержувавча товару.  Відповідач стверджує, що в Завійському лісгоспі представником В/Ч- 0773 отримано лісоматеріалів на загальну суму 2005,77 грн., а не як вказує в позовній заяві позивач на суму 3600,10 грн.

          Відповідно до п. 193 «Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення Радянської Армії і Військово-морського Флоту», затвердженого Наказом Міністерства Оборони СРСР №75 від 22.02.1977 р., чинного по даний час забезпечення військових частин твердим паливом, газом та тепловою енергією здійснюється КЕУ МО через КЕУ військових округів  і КЕЧ районів. А згідно п. 201 вказаного  Положення оплата твердого палива, отриманого військовими частинами  проводиться КЕУ військових округів за рахунок коштів Міністерства Оборони.

          Заслухавши доводи сторін, заперечення відповідача, оцінивши додані докази, суд вважає  позов задоволити, оскільки повністю погоджується із доводами позивача.          

          При цьому суд керується  наступним:

          Частиною 2 ст. 165 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на момент відпуску  продукції, частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк ( термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконанння у будь-який час.  Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденнний строк від дня пред»явлення вимог, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Оскільки спірні правовідносини продовжують існувати після 01.01.2004 р. до них в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень застосовуються положення Цивільного кодексу України .

          Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов»язується передати майно ( товар) у власність другій строні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно ( товар) і  сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ст. 693 ЦК України , якщо строк оплати товару договором не встановлений- покупець повинен оплатити товар у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.

          Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу  стягнути з  відповідача на користь позивача.          

                На підставі  наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України,   ст.49,  82-85,  Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                                 

                                                              В И Р І Ш И В  :           

          Позов задоволити.

            Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційна частина району, вул. Січових Стрільців, 26, м. Івано-Франківськ, 76000 ( код 08494013) на користь Державного підприємства «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства  оборони України», вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014 ( код 08033772) заборгованість в сумі  84695,50 грн. , 846,95 грн.- державного мита та 118,00 грн.- витрат за надані інформаційно технічні послуги.

              Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                          СУДДЯ                                                                             Б.П.ГРИНЯК

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Дейчаківська Ольга Степанівна