РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 10/24/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" на постанову господарського суду Вінницької області від 21.11.13 р.

у справі № 10/24/2011/5003 (суддя Даценко М.В. )

за заявою Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Моріс"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - Кирийчук В.І. - керівник;

кредиторів - не з'явилися;

арбітражного керуючого - Болховітін В.М.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 21.11.2013 року у справі №10/24/2011/5003 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено повноваження арбітражного керуючого Болховітіна В.М. - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс". Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс" призначено арбітражного керуючого Болховітіна Віталія Михайловича.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, боржник - ТзОВ ВКП "Моріс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати та зупинити провадження по справі №10/24/2011/5003 до розгляду пов'язаної з нею справи №К/9991/43803/12, що розглядається Вищим адміністративним судом України.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Арбітражний керуючий - Болховітін В.М. у відзиві на апеляційні скаргу вважає постанову місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники кредиторів не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 23.12.2013 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні арбітражний керуючий та керівник боржника повністю підтримали доводи і вимоги, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення керівника боржника та арбітражного керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, постанову місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/24/2011/5003 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс" за заявою Державної податкової інспекції у м. Вінниці (т.1, а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.06.2011 року визнано безспірні вимоги кредитора Державної податкової інспекції у м. Вінниці до боржника в сумі 511 577,05 грн., введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М. (т.1, а.с.109-110).

04 серпня 2011 року в газеті "Голос України" №143 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.10.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів. До реєстру вимог кредиторів включено:

1. Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці з сумою 12369,36 грн. основного боргу - друга черга.

2. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниця з сумою 4473,72 грн. основного боргу - друга черга.

3. Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з сумою 220486,04 грн. основного боргу - друга черга та 3471,75 грн. неустойки - шоста черга.

4. Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з сумою 2043,11 грн. основного боргу - друга черга.

5. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з сумою вимог 3785078,06 грн. основного боргу - четверта черга та 276115,69 грн. неустойки - шоста черга.

6. Державна податкова інспекція у м. Вінниці з сумою вимог 511557,05 грн. основного боргу - третя черга.

7. Вінницька філія Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" з сумою 750158,92 грн. основного боргу, забезпеченого заставою - перша черга та 174103,35 грн. неустойки - шоста черга.

30.04.2013 року кредитор ДК "Газ України" звернувся до господарського суду з заявою №31/10-2099 про уточнення своїх вимог та просив визнати його конкурсним кредитором боржника на суму 494 731,77 грн. (т.5, а.с.65-67).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.106.2013 року внесено зміни до реєстру вимог кредиторів (т.5, а.с.119-121).

09.10.2013 року зборами комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" (протокол від 09.10.2013р.), було прийнято рішення про звернення до господарського суду із клопотанням про визнання ТзОВ ВКП "Моріс" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури (т.5, а.с.152).

10 жовтня 2013 року арбітражний керуючий - Болховітін В.М., який виконує функції розпорядника майна згідно ухвали суду від 09.06.2011 року, на підставі рішення комітету кредиторів, звернувся до господарського суду Вінницькї області з клопотанням про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури (т.5, а.с.151).

21.11.2013 року зборами комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" (протокол від 21.11.2013р.) підтримано попереднє рішення комітету кредиторів щодо звернення до господарського суду із клопотанням про визнання ТзОВ ВКП "Моріс" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури (т.5, а.с.192).

Постановою господарського суду Вінницької області від 21.11.2013 року у справі №10/24/2011/5003 боржника ТзОВ ВКП "Моріс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М. (т.5, а.с.203-204).

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.01.2013 р. набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Згідно п.1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212- VІ)" розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаціїної процедури - за його новою редакцією.

Слід зазначити, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст.205 ГК України, відповідно до положень частини 4 якої, суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів ст.1 Закону про банкрутство, суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У статті 1 Закону надається визначення поняття неплатоспроможності та банкрутства, за змістом яких, при перебуванні суб'єкта підприємницької діяльності у стані "неплатоспроможності", останній може відновити свою платоспроможність шляхом вжиття заходів щодо її відновлення, до яких Закон відносить санацію, мирову угоду, виконання зобов'язань перед кредиторами власними силами; тоді як у стані "банкрутства" платоспроможність боржника відновити неможливо та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та співставити дані обох величин.

Слід зазначити, що пасив боржника ТзОВ ВКП "Моріс" встановлено за даними реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.10.2011 року (із змінами, внесеними ухвалою суду від 25.06.2013 року) і становить 3 026 745,05 грн. (в т.ч. 371 762,74 грн., яка виникла в період здійснення процедури розпорядження майном (поточна)).

Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна) про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Так, згідно поданого розпорядником майна Звіту, з метою інформування комітету кредиторів та господарський суд Вінницької області про фінансовий та майновий стан боржника останнім були надіслані запити в реєстраційні органи та отримані відповіді, і окремо встановлено відсутність реєстрації за боржником об'єктів нерухомості, сільськогосподарської техніки та земельних ділянок (т.5, а.с.98-100).

Згідно довідки Вінницького ВРЕР за ТОВ ВКП "Моріс" зареєстровано три автомобілі: ГАЗ 5204, ЗИЛ 130 та ГАЗ 53 (т.5, а.с.101).

Згідно довідки Держгірпромнагляду за боржником рахуються два водогрійних котла "Vitomax-200" заводський №714380700211 та №714380700167, 2007 року випуску (т.5, а.с.102).

Згідно проведеної інвентаризації майнових активів ТзОВ ВКП "Моріс" первісна вартість фактично наявного майна боржника становить 2 590 927,76 грн., залишкова вартість згідно даних бухгалтерського обліку цього ж майна складає 2 028 763,04 грн (т.5, а.с.185-191).

Частиною 8 статті 16 Закону про банкрутство передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить також прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

Як вже зазначалося вище, зборами комітету кредиторів від 09.10.2013 року та 21.11.2013 року було прийнято рішення про звернення до господарського суду із клопотанням про визнання ТзОВ ВКП "Моріс" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури. При цьому, рішення комітету кредиторів мотивоване неможливістю застосування іншої судової процедури у справі, а також тим, що задоволення вимог кредиторів є можливим лише внаслідок виконання заходів ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції стосовно того, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задоволити визнані господарським судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, є обґрунтованим і відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Враховуючи недостатність активів боржника для погашення його заборгованості перед кредиторами, ненадання керівником впродовж тривалого часу доказів наявності таких активів, відсутність інвесторів, які бажають взяти участь у відновленні платоспроможності боржника, клопотання розпорядника майна на підставі рішення комітету кредиторів боржника щодо відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задоволити визнані господарським судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Болховітіна В.М., який виконував функції розпорядника майна боржника.

При цьому, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, залишення клопотання про зупинення провадження у даній справі до пов'язаної з нею справи без задоволення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.17 ст.11 Закону про банкрутство, господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

Щодо твердження скаржника про недопустимість переходу до ліквідаційної процедури через розгляд судами позовів боржника про визнання протиправними та незаконними дій органів місцевого самоврядування та повернення майна з незаконного чужого володіння, то слід зазначити, що згідно вимог ст.41 Закону про банкрутство (в редакції Закону, що набрав чинності 19.01.2013 року) усі дії, направлені на повернення незаконно відчуженого майна можна здійснювати і в ліквідаційнйпроцедурі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Моріс" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Вінницької області від 21.11.2013 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.