ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2014 року Справа № 913/3375/13

Провадження № 30/913/3375/13

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області

про стягнення 32040 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 53300505 у розмірі 32040 грн. 00 коп.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній під час здійснення перевезення вантажу у вагонах №№ 65396665, 67654657, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивач у судове засідання повторно не з'явився, але через канцелярію суду надано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які були витребувані ухвалою суду.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 36-37).

Відзив на позовну заяву відповідачем не надано, проте у наданих поясненнях № 12/9 від 14.01.2014 міститься клопотання про зменшення розміру штрафу на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що невірне зазначення відповідачем відомостей у накладній не завдало жодних збитків залізниці. В обґрунтування клопотання надано звіт про фінансові результати за 9 місяців 2013 року. Крім того, відповідачем у поясненнях зазначено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2006 у справі № 21/52б порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Краснодонвугілля» та на теперішній час підприємство знаходиться у процедурі розпорядження майном з 22.06.2006.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що не з'явлення у судове засідання представників обох сторін не перешкоджає розгляду цієї справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У червні 2013 року зі станції Сімейкіно - Нове Донецької залізниці на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці за накладною № 53300505 Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж - концентрат вугільний у вагонах, в т. ч. №№ 65396665, 67654657, одержувачем за накладною зазначено ПАО «Евраз Днепродзержинський КХЗ».

Маса вантажу на станції відправлення визначалась вантажовідправником без участі залізниці згідно п. 24 накладної та наданої позивачем телеграми від 07.10.2013.

На попутній станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці була здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах №№ 65396665, 67654657, які були відчеплені згідно з накладними №№ 45654936, 45654902 (а. с. 8-9), на 150 тн. вагонних електронно-тензометричних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 65396665 в накладній № 53300505 вказано маса вантажу 65000 кг, фактично ж встановлено - 73050 кг, тобто на 8050 кг більше, ніж вказано у накладній та більше вантажопідйомності вагону на 3050 кг. У вагоні № 67654657 в накладній вказано маса вантажу 65000 кг, фактично ж встановлено - 71500 кг, тобто на 6500 кг більше, ніж вказано у накладній, та більше вантажопідйомності вагону на 2500 кг.

Викладене підтверджується Книгою обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с. 17).

По даному факту складено акт загальної форми № 822/Ваги від 13.06.2013 та комерційний акт серії АА № 048985/375 від 13.06.2013 (а. с. 11,13).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справних вагонах, вантаж завантажений у двох вагонах на рівні бортів, на поверхні вантажу мається маркування катком, без виїмок та поглиблень. Вагони без дверей, люка у вагонах зачинені з обох сторін, течі вантажу немає.

Вказана невідповідність підтверджена станцією призначення, про що зроблена відповідна відмітка у розділі «Д» комерційного акту серії АА № 048985/375/61 від 13.06.2013 (а. с. 12).

Належність відповідачеві вантажу у спірних вагонах на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

Надлишок вантажу з вагонів №№ 65396665, 67654657 направлений на станцію призначення та виданий одержувачу за досильною накладною № 45858933.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф у розмірі 32040 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 53300505 (вагони № № 65396665, 67654657) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 65000 кг, спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», тобто відповідача у справі.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тн. вагонних електронно-тензометричних вагах (повірка яких проведена 07.02.2013) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 65396665, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 65000 кг, фактичній масі вантажу - 73050 кг, тобто на 8050 кг більше, ніж вказано у накладній, та більше вантажопідйомності вагону на 3050 кг; у вагоні № 67654657, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 65000 кг, фактичній масі вантажу - 71500 кг, тобто на 6500 кг більше, ніж вказано у накладній, та більше вантажопідйомності вагону на 2500 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 882/Ваги від 13.06.2013 та комерційними актами серії АА № 048985/375 від 13.06.2013 та серії АА № 048985/375/61 від 13.06.2013, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 53300505 за вагони № 65396665, 67654657 становить 3204 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 32040 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідач ніяким чином не спростував заявлені позовні вимоги.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, викладене у поясненнях № 12/9 від 14.01.2014, судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, відповідачем не надано доказів винятковості випадку для застосування вищенаведених норм права.

Крім того, завантаження вантажу у спірних вагонах понад їх вантажопідйомність впливає на безпеку руху на залізниці.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судового збору на підставі приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», 94404, місто Краснодон Луганської області, вул. Комсомольська, буд. 5, код 32363486, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код 01073828 в особі Відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, штраф у розмірі 32040 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 29.01.2014

Суддя І.П. Голенко