Справа № 161/18456/13-ц

Провадження № 2/161/14/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді - Черняка В.В.,

при секретарі - Фурман Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину.

Посилається на те, що до 21 січня 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказує, що син ОСОБА_3 навчався у Нововолинському дошкільному закладі № 6 з вересня 2011 по червень 2013 року, за перебування в якому позивач заплатила 1300 гривень. З липня 2011 року по серпень 2013 року ОСОБА_3 відвідував розвиваючі заняття в Центрі раннього розвитку для дітей і вартість цих занять склала 5855 гривень. З 5 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року син перебував на курортному лікуванні у санаторії «Ай-Петрі», вартість путівки, яку було сплачено позивачем в даний санаторій складає 1860 гривень.

Просить стягнути з відповідача в її користь 4507,50 гривень додаткових витрат, понесених на неповнолітню дитину та 458,80 гривень витрат на юридичну допомогу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с. 7).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач своєчасно сплачує аліменти на користь позивача в розмірі 500 грн. щомісячно для утримання неповнолітнього ОСОБА_3. Станом на 01 липня 2013 року переплата становить 34 грн.

Відповідно до довідки управління освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 890/01-26 від 05 серпня 2013 року ОСОБА_1 сплатила вартість перебування ОСОБА_3 у Нововолинському дошкільному закладі № 6 з вересня 2011 по червень 2013 року в сумі 1300 гривень (а.с. 10).

З довідки центру раннього розвитку для дітей від 12 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідував заняття з липня 2011 року по серпень 2013 року, за що було здійснено оплату в сумі 5855 гривень (а.с. 11).

Відповідно до довідки ДП «Санаторій «Ай-Петрі» вартість путівки, виданої ОСОБА_3 складає 1860 гривень (а.с. 12).

Згідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Ч. 1 ст. 185 СК України закріплене правило, відповід но до якого у тих випадках, коли дитина, яка знаходиться на ут риманні батьків, страждає на тяжку хворобу, є калікою або від чуває потребу у додаткових витратах на неї у зв'язку з розвит ком якихось її здібностей, той з батьків, з кого присуджене стягнення аліментів, і той, до кого вимога про це не була пода на, зобов'язані брати участь у додаткових витратах, пов'язаних з утриманням дитини.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" також зазначено, що до участі у зумовлених особли вими обставинами додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися лише батьки. Оскільки йдеться про понесені або передбачувані витрати, вони мають визначатись у твердій грошовій сумі.

Отже, розмір суми, стягуваної з одного з батьків, зобов'яза ного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат і не може бути визначений у частці від заробітку (доходу) платника.

На думку суду витрати, пов'язані з відвідуванням розвиваючих занять сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, понесені позивачем, є саме тими додатковими витратами на дитину, які передбачені ст. 185 СК України, саме витратами у зв'язку з розвит ком у дитини якихось здібностей. Враховуючи обставини справи, матеріальне становище сторін у справі, суд приходить до висновку, що додаткові витрати повинні нести батьки в рівних частинах.

В судовому засіданні позивачем не доведено той факт, що перебування сина ОСОБА_3 в санаторії «Ай-Петрі» по санаторно-курортній путівці викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), передбаченими ч.1 ст. 185 СК України.

Суд вважає, що витрати на оплату навчання дитини у дошкільному закладі № 6 також не є додатковими витратами передбаченими ст. 185 СК України, так як є загальними витратами на утримання неповнолітньої дитини та стягуються з відповідача у вигляді аліментів.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, що підтверджується відповідним розрахунком адвоката.

З врахуванням наведеного з відповідача в користь позивача слід стягнути 2927,50 гривень додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: витрат пов'язаних з відвідуванням розвиваючих занять центру раннього розвитку для дітей, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, дані витрати були понесені позивачем. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 458,80 грн. за надання правової допомоги. В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 229,40 грн. судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 212, 213, 215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2927 (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) гривень 50 коп. додаткових витрат на дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 80 коп. за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір 229 (двісті двадцять девять) гривень 41 копійку.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Черняк