Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 122/20856/13-а
21.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кобаля М.І. ,
Кондрак Н.Й.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 08.11.13 у справі № 122/20856/13-а,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)
про визнання за позивачем права на включення сум матеріальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право на включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати в заробітну плату для обчислення розміру пенсійного забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо не включення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивач отримував за 60 календарних місяців роботи підряд на посаді державного службовця - в розрахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з моменту його призначення.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з моменту його призначення - з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, отриманих ОСОБА_2 за 60 календарних місяців роботи підряд на посаді державного службовця.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя після проведення перерахунку розміру пенсійного забезпечення виплатити ОСОБА_2 суму недоплаченого пенсійного забезпечення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 08.11.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 21.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він до 01.07.2013 року отримував пенсійне забезпечення через Головне управління ПФУ в АРК, як колишній військовослужбовець відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених військовослужбовців та деяких інших осіб», і працював на посаді державного службовця у виконавчому комітеті Сімферопольської міської Ради.
Матеріали справи свідчать про те, що 20 червня 2013 розпорядженням від 20.06.2013 року №442-к позивач був звільнений з займаної посади з виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради відповідно до ст. 38 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З 01.07.2013 року ГУ ПФУ в АРК припинило позивачу виплату пенсійного забезпечення у зв'язку з його волевиявленням про перехід на пенсійне забезпечення відповідно до вимог Законів України « Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, з метою призначення позивачу пенсійного забезпечення та встановлення його належного розміру згідно вимог вищевказаних Законів України виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради підготував і направив на адресу управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя довідку про заробітну плату позивача за 2007-2011 року (згідно вибору позивача) і довідку про складові заробітної плати позивача, на підставі відомостей яких, вказане управління ПФУ обчислено позивачу розмір його пенсійного забезпечення.
Також, позивач з метою перевірки повноти включення в довідку про заробітну плату всіх належних видів заробітної плати звернувся на адресу управління ПФУ з інформаційним запитом про надання йому копії документів, які виконавчий комітет надав управлінню ПФУ для обчислення розміру його пенсії. Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя виконало вимоги зазначеного звернення і надало після 31 липня 2013 позивачу копії документів, що надійшли на його адресу від виконавчого комітету.
Проте, ознайомившись з представленими документами позивач встановив, що виконавчий комітет включив до довідки про складові його заробітної плати відомості про розміри індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, однак управління ПФУ обчислено розмір пенсійного забезпечення позивача без зазначених сум допомоги та індексації заробітної плати, про що повідомило позивачу письмово з належним правовим обгрунтуванням у своєму листі від 31.07.2013 року.
Таким чином, вважаючи протиправною вказану бездіяльність, позивач оскаржив її в адміністративному порядку ч. 4 ст. 99 КАС України, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» у вищестоящий орган управління ПФУ, на що ГУ ПФУ в АРК надало відповідь, із суті якого випливає, що хоча виконавчий комітет надав районному органу ПФУ відомості про отримані суми матеріальної допомоги, органи ПФУ не визнають право позивача на включення спірних сум матеріальної допомоги в розрахунок для обчислення розміру пенсії, вважають заявлені вимоги позивача не підлягаючими задоволенню в адміністративному порядку, а дії підлеглого управління в особі відповідача правомірними і відповідаючими вимогам законодавства України та роз'яснили позивачу його право на звернення до суд у разі незгоди з діями і прийнятим рішенням.
Так, відповідь ГУ ПФУ в АРК по суті скарги позивача у вказаний орган ПФУ - була отримана позивачем 17.09.2013 року та позивач у місячний термін після отримання відповіді від вищестоящого органу ПФУ, звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 працював на посаді начальника відділу з оборонно-мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами управління з питань взаємодії з правоохоронними органами, оборонно-мобілізаційної роботи та надзвичайних ситуацій Сімферопольської міської ради.
З 20 червня 2013 року вийшов на пенсію за інвалідності згідно ст.38 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Так, заробітна плата позивача складалася з посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії.
Крім вказаних вище, за останні 24 місяці його роботи перед призначенням пенсії ним були отримані виплати, на які також нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а з 01 січня 2012 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), в тому числі - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань і на оздоровлення, а також - індексація заробітної плати, передбаченої ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Отже, на всі виплати, включені в довідці, нараховувалися страхові внески.
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», (Закон), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч.2 ст.33 Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 7 ст. 33 Закону встановлено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст.2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 «Про оплату праці», визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена, як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Крім того, аналогічні положення містяться й в п. 2.2.2 ст.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно п. 2.3.3 ст. 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ст.2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік. премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії.
Нормами статті 40 вказаного Закону встановлено, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Таким чином, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Отже, відповідно до вказаних нормативних актів, пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2008 року за N 1161/15852, дійсно було передбачено обов'язкові реквізити довідки про заробітну плату, в тому числі встановлено складові заробітної, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії. Дана постанова була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 року за №1161/15852.
Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/2670» затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (форма №5-1), якою передбачено, що матеріальна допомога на оздоровлення і допомога на вирішення соціально-побутових питань (графа 5) є складовими заробітної плати. При цьому чітко передбачено, що із усіх виплат, які вказані в цій довідці нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з цим, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково були задоволені позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_2 права на включення сум матеріальної допомоги до заробітної плати для обчислення розміру пенсійного забезпечення, оскільки такий спосіб захисту - як визнання права не передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, право позивача поновлено шляхом задоволення інших позовних вимог згідноз нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Нормами статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим - задовольнити частково.
2.Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08.11.13 у справі №122/20856/13-а - скасувати.
3.Прийняти нову постанову.
4.Позовні вимоги задовольнити частково.
5.Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя щодо не включення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивач отримував за 60 календарних місяців роботи підряд на посаді державного службовця - в розрахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з моменту його призначення.
6.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з моменту його призначення - з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, отриманих ОСОБА_2 за 60 календарних місяців роботи підряд на посаді державного службовця.
7.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя після проведення перерахунку розміру пенсійного забезпечення виплатити ОСОБА_2 суму недоплаченого пенсійного забезпечення.
8.В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська