Справа № 127/21805/13-к

1/127/70/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2014 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіІванченко Я. М.

секретарів - Ліщишина О.С., Важинської М.П., Курутіної О.В., Гачківської Т.В.,

за участю:

прокурора Соловйова О.В.,

підсудного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_10,

представника потерпілої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Староласка Тельманівського району Донецької області, німця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТБ «Українська біржа нерухомого майна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 діючи як директор товарної біржі "Українська біржа нерухомості" 13.11.2007 уклав договір про наміри з ОСОБА_6 згідно якого ТБ "Українська біржа нерухомого майна" мала придбати та в подальшому реалізувати до 31.12.2007 ОСОБА_6 цілісний майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно вказаного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6 на зберігання завдаток в сумі 50 000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.11.2007 становило 252 500 грн.), який мав у подальшому передати власнику майнового комплексу у АДРЕСА_2 - ТОВ СП "Інтерком" в особі ОСОБА_7 Частину коштів, в сумі 2000 доларів США ОСОБА_2 передав власнику майнового комплексу ОСОБА_7 в якості завдатку, а іншу частину суми завдатку у розмірі 25000 доларів США поклав на рахунок НОМЕР_1 відкритий ним у Вінницькій філії ЗАТ "ОТП-банк", в зв'язку з укладенням кредитного договору № CL-B00/043/2007 для придбання автомобіля "Caddillac STS AWD 4.5 V8".

В подальшому ОСОБА_2, не маючи змоги виконати зобов'язання по укладенню договору купівлі-продажу між ТОВ СП "Інтерком" та ОСОБА_6 через наявні судові спори в термін до 31.12.2007 року, за спільним погодженням з ОСОБА_6 15.12.2007 року переуклав з останнім договір про наміри виступаючи фізичною особою, згідно якого ОСОБА_2 мав придбати та в подальшому реалізувати ОСОБА_6 цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_2. При цьому завдаток, переданий ОСОБА_2 13.11.2007 продовжував перебувати в останнього, в тому числі кошти покладені на банківський рахунок.

Оскільки ОСОБА_2 не виконав свої обов'язки перед ТОВ СП "Інтерком" останнє повідомило його, що попередній договір вони вважають недійсним і тому з 31.12.2007 будуть шукати інших покупців.

04.02.2008 року ОСОБА_2 потрапив в ДТП і до середини березня 2008 року перебував у лікарні та в цей час використав кошти надані йому на зберігання ОСОБА_6 для власних потреб, зокрема кошти в сумі 25 000 доларів США, (що за курсом НБУ становило 126250 грн.) отриманих ним від ОСОБА_6 в якості завдатку, поклав на рахунок НОМЕР_1 відкритий ним у Вінницькій філії ЗАТ "ОТП-банк", використав їх на власні потреби, зокрема на лікування, шляхом отримання готівки з даного банківського рахунку. В подальшому він повернув ОСОБА_6 лише 17000 доларів США, таким чином заволодівши шляхом зловживання довірою ОСОБА_6 грішми останнього на суму 31 000 доларів США, що на день вчинення злочину становило, згідно курсу Нацбанку України 156 550 грн.

ОСОБА_2 не маючи можливості повернути завдаток, оскільки він був витрачений на власні потреби, 29.02.2008 підписав з ОСОБА_6 договір про продовження строку дії попереднього договору до 31.03.2008 та брав на себе зобов'язання про продаж ОСОБА_6 цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_2 не міг виконати умов вказаного договору, оскільки даний цілісний майновий комплекс вже був реалізований 15.02.2008 іншій особі.

Таким чином, ОСОБА_2 кошти, отримані від ОСОБА_6 в якості завдатку, використав їх на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 майнову шкоду в великому розмірі на суму 31 000 доларів США, що на день вчинення злочину становило, згідно курсу Нацбанку України 156 550 грн., що більше ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Також ОСОБА_2 будучи службовою особою, а саме згідно протоколу № 1 від 15.11.2005 зборів засновників товарної біржі "Українська біржа нерухомого майна" ОСОБА_2 призначений на посаду президента вказаної біржі, на якого відповідно до п. 10.4.2 Статуту були покладені права та обов'язки: розпоряджатись та керувати майном та коштами біржі, здійснювати контроль за діяльністю біржі, без доручення діяти від імені біржі, вирішувати питання придбання та продажу майна, видачі кредитів, здійснювати юридичні дії від імені біржі. ОСОБА_2 як президент ТБ "Українська біржа нерухомого майна" підписав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: довідку № 52 від 15.11.2007 про те, що ОСОБА_8 працює виконавчим директором ТБ "Українська біржа нерухомого майна" при цьому він за період з листопада 2006 року по жовтень 2007 року отримав заробітну плату в сумі 56 148,75 грн.

Згідно акту позапланової виїзної перевірки № 2478/35-30/33912026 від 16.10.2008 ДПІ м. Вінниці, проведеної на ТБ "Українська біржа нерухомого майна" вказане підприємство валових доходів та валових витрат протягом 2007 року не мало, а ОСОБА_8 на посаді виконавчого директора ТБ "Українська біржа нерухомого майна" ніколи не працював.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 253-П від 26.05.2009 слідує, що підпис в довідці про заробітну плату № 52 від 15.11.2007 в рядку "президент ОСОБА_2" виконаний ОСОБА_2

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 домовився про співпрацю з раніше знайомою йому ОСОБА_9, а саме про те, що вона придбає в кредит будинок АДРЕСА_3, а потім, після проведення ремонтних робіт, вони продадуть будинок та в результаті проведення даної операції отримають дохід.

Так, 02.08.2007 року ОСОБА_9 придбала будинок по АДРЕСА_3, уклавши для цього 03.08.2007 року з ВАТ "Ерсте Банк" кредитний договір № 014/0999/74/03722, відповідно, до якого отримала кредит в сумі 350 000 доларів США, для забезпечення якого 03.08.2007 між ОСОБА_9 та ВАТ "Ерсте Банк" було укладено договір іпотеки № 014/0999/74/03722/1, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Згідно п. 4.1.4 іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя.

На подані оголошення про продаж вказаного будинку, до ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_10, з метою придбати будинок АДРЕСА_3. ОСОБА_2 особисто показав їй будинок, представившись власником будинку, розповідав які ремонтні роботи в будинку за побажанням ОСОБА_10 він має ще виконати, та яку технічну документацію має виготовити. Під час спілкування зі ОСОБА_10 ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_10 про те, що будинок перебуває в іпотеці у ВАТ "Ерсте Банк".

25.12.2007 року в приміщені приватного нотаріуса ОСОБА_12, за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_10 уклала з ОСОБА_9, яку ОСОБА_2 представив як особу, на яку оформлено нерухоме майно попередній договір, згідно якого ОСОБА_9 як продавець зобов'язується продати, а ОСОБА_10 як покупець в майбутньому зобов'язується придбати в строк до 04.03.2008 будинок за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 2004850 грн. Сторони узгодили суму завдатку по вказаному договору в сумі 40000 доларів США. Вказаний попередній договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12

Відповідно до укладеного договору ОСОБА_10 передала ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 40000 доларів США, яка в свою чергу одразу їх передала ОСОБА_2

04.02.2008 року ОСОБА_2 потрапив в ДТП і до середини березня 2008 року перебував у лікарні. 04.03.2008 року договір купівлі-продажу будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 укладений не був, оскільки ОСОБА_2 не зміг завершити ремонтні роботи, а ОСОБА_10 відмовилась укладати договір купівлі-продажу, дізнавшись про незавершені ремонтні роботи та про те. що будинок перебуває в іпотеці в банку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винну у вчиненні інкримінованих злочинів за ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України не визнав, визнав вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 366 КК України, дав суду показання, що він не мав наміру вчинити шахрайські дії відносно потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_6 В листопаді 2007 року до ТБ "Українська біржа нерухомості", де він являється директором звернувся з метою надання інформаційно-посередницьких послуг ОСОБА_6, який просив підшукати для нього майновий комплекс на території Вінницької області. Біржею ОСОБА_6 було запропоновано кілька варіантів, серед яких був цілісний майновий комплекс в АДРЕСА_2, який ОСОБА_6 вирішив придбати та 13.11.2007 року ним як президентом біржі та ОСОБА_6 було підписано договір про надання інформаційно - посередницьких послуг, згідно якого підприємство мало надати ОСОБА_6 послуги з придбання даного майнового комплексу. Перед цим було створено умови для проведення зустрічі покупця з продавцем, а саме з директором СП ТОВ "Інтерком" - ОСОБА_7 та між ними було укладено договір намірів забезпечений завдатком № 45 від 13.11.2007, згідно якого ОСОБА_6 ОСОБА_7 передавався завдаток в розмірі 50 000 доларів США, який мав зберігатись на біржі, з цих коштів ОСОБА_7 отримав лише 2 тисячі доларів США. Оскільки дані кошти були транзитними, вони на підприємстві не могли бути оприбутковані.

Згодом було з'ясовано, що право власності на майно ТОВ "Інтерком" оспорюється в судовому порядку, тому для вирішення даного питання ОСОБА_6 були залучені юристи, які після вивчення даного питання запропонували інший шлях, а саме: що він як фізична особа укладає з ОСОБА_7 договір про наміри, а також одночасно укладає відповідний договір з ОСОБА_6 Даний договір був укладений 15.12.2007 року, згідно якого він мав до 01.03.2008 укласти договір купівлі-продажу з ОСОБА_6 Завдаток згідно договору продовжував зберігатись у нього. ОСОБА_7 після Нового року пропав, на дзвінки не відповідав, ОСОБА_6 в цей час не телефонував та потім він повідомляв ОСОБА_6 про те, що вони не можуть укласти договір купівлі-продажу оскільки пропав ОСОБА_7

04.02.2008 року він потерпів в ДТП і до середини березня 2008 року перебував у лікарні, після виходу з лікарні, в другій половині березня 2008 року, він особисто з юристами поїхав до м. Гайсина щоб оглянути об'єкт. Коли вони приїхали то побачили, що на об'єкті ведеться ремонт та їм повідомили, що цей майновий комплекс продається, а новий власник дав завдаток і проводить ремонтні роботи, після чого він повідомив ОСОБА_6, що не може виконати умови договору і готовий повернути суму завдатку. Оскільки під час лікування були витрачені значні кошти то ОСОБА_6 він зміг повернути тільки 17 000 доларів США та мав повернути 44000 доларів США. Кошти отримані від ОСОБА_6 він дійсно поклав в банк на свій власний рахунок, однак власний кредит з даних коштів він не сплачував. За автокредит після ДТП сплатила страхова компанія.

Біля 20 тисяч доларів США він витратив на забезпечення контракту, з яких 8 тисяч доларів США на погашення боргів заводу. Решту грошів витратив на своє лікування та лікування колег після ДТП (приблизно 12-15 тисяч доларів США), 17 тисяч доларів США - 04.04.2008 року він повернув ОСОБА_6

Зазначив, що у нього не було злочинного наміру заволодіти грошима ОСОБА_6, він приклав максимум зусиль, щоб виконати зобов'язання по усіх договорах, однак через те, що ОСОБА_7 не виконав зобов'язань перед ним, він не міг виконати зобов'язання перед ОСОБА_6

По епізоду підроблення довідки про доходи ОСОБА_8, визнав, що дану довідку підписав він, знаючи що в ній були викладені неправдиві відомості про зарплату ОСОБА_8

Крім того дав суду показання, що в 2007 році він професійно займався операціями з нерухомістю як приватний підприємець. Влітку 2007 року йому запропонували будинок, який знаходився за адресою АДРЕСА_3, площею більше 400 кв. метрів, який він вирішив придбати в кредит, розраховуючи на те, що прибуток покриє видатки по оплаті кредиту. Спочатку ОСОБА_2 мав намір особисто купити цей будинок і оформити кредит на себе, але по сімейним обставинам не зміг цього зробити та звернувся до ОСОБА_15, а той звернувся до ОСОБА_9, яка погодилась взяти на себе кредит під заставу купленого будинку. Після продажу ОСОБА_9 мала отримати 50% доходу. Всіма питанням по оформленню кредиту займався він, він проплачував необхідні платежі.

В даному будинку він провів великі роботи по ремонту будинку, довівши його до стану чистової відділки, тому що зазвичай кінцеву відділку, а саме ремонт, майбутній купець робить на власний смак і розсуд, і почав шукати купців. Будинок виставив на продаж та розмістив об'яву у газеті, повідомив кілька агентств нерухомості про продаж будинку.

В кінці грудня 2007 року агентство нерухомості "Вінтехсервіс" повідомило про те, що вони знайшли покупця, він домовився про показ будинку, покупцем виявилась ОСОБА_10 Вона особисто оглядала будинок в присутності працівників агентства та будинок їй сподобався. ОСОБА_10 повідомила йому, що вона на даний час не має коштів на придбання будинку, оскільки їй потрібно спочатку продати свій будинок. В свою чергу він повідомив ОСОБА_10, в присутності працівників агентства нерухомості, що будинок знаходиться в іпотеці банка і йому дуже не вигідно довго чекати продажу її будинку, тому що кожен місяць він сплачує 4000 доларів США. Вони домовилися, що купівлю-продаж будинку здійснять в строк до 04 березня 2008 року, а за цей час вона продасть свій будинок, а ОСОБА_2 зробить ремонт в будинку по АДРЕСА_3. Він повідомляв ОСОБА_10, що будинок оформлений на його представника ОСОБА_9

25.12.2007 він, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та представника агентства ОСОБА_16, та ОСОБА_17 зустрілись в нотаріальній конторі де уклали попередній договір про наміри купити та відповідно продати будинок за адресою: АДРЕСА_3. В договір були внесені ті умови, про які домовились раніше, а саме, що продаж будинку має бути вчинений за 397000 доларів США до 04 березня 2008 року, але цей термін може бути подовжений на три місяці, за умови сплати ОСОБА_10 4000 тисяч доларів за кожен місяць, що є сумою оплати за користування кредитом в банк (п. 6 попереднього договору). ОСОБА_10 передала гроші в розмірі 40000 доларів США, які він отримав особисто та написав розписку ОСОБА_9

Зазначив, що попередній договір не є договором про відчуження майна та не означає передачу прав власності, а є тільки підтвердженням наміру здійснити це відчуження в майбутньому, а тому письмовий дозвіл банку-іпотекодержателя для укладення попереднього договору не потрібно, також він попереджав банк про намір знайти покупця на будинок та попереджав ОСОБА_10 про те, що будинок знаходиться в іпотеці банку.

Після підписання попереднього договору, він передав ОСОБА_10 особисто ключ від будинку, щоб вона мала можливість контролювати проведення ремонтних робіт в будинку. Після цього, з метою виконання умов попереднього договору, почав ремонтні роботи в будинку та підготовку документації, для чого найняв ремонтну бригаду. В період дії попереднього договору ОСОБА_10 особисто неодноразово приїздила до будинку та просила ремонтників затягувати виконання робіт, мотивуючи це тим, що в неї немає покупців на її будинок. В кінці лютого 2008 року, коли всі необхідні роботи по будинку були вже закінчені та він знову зателефонував в агентство з метою з'ясувати чи готова ОСОБА_10 придбати будинок, де йому повідомили, що ОСОБА_10 хворіла, та не виходить на зв'язок, і що у агентства є покупець на її будинок, але додзвонитися до неї вони не можуть.

Після 04 березня 2008 року, йому зателефонували з агентства та повідомили, що до них в офіс прийшла ОСОБА_10 зі своїм юристом і вони чекають на нього. Так як він особисто не мав можливості приїхати, тому що знаходився на лікуванні, після автомобільної аварії, він попросив свого представника ОСОБА_18 терміново виїхати в офіс агентства, де ОСОБА_10 та її адвокат відмовились від укладення договору купівлі-продажу будинку та вимагали в десятиденний термін повернути завдаток.

ОСОБА_10 звернулась до суду та отримала рішення про стягнення на її користь подвійної суми завдатку, вказане рішення ним оскаржено.

Також зазначив, що кошти передані йому в якості завдатку він витрачав на ремонт будинку по АДРЕСА_3, він придбавав будівельні матеріали, ремонт полягав у проведенні оздоблюваних робіт.

Крім того, як зазначив ОСОБА_2 04.02.2008 він потратив в ДТП разом з іншими співробітниками біржі і на протязі тривалого часу був непрацездатним, що ускладнило виконання договірних зобов'язань перед ОСОБА_10

В судовому засіданні ОСОБА_2 цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 на суму 160 000 визнав повністю, решту позовних вимог не визнав, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнав частково.

Крім того, дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що в 2007 році він вирішив відкрити бізнес на території Вінницької області, для цього почав підшуковувати необхідну комерційну нерухомість, з територію де було б можна було побудувати підприємство з виготовлення меблів. Осінню 2007 року він перебував у м. Вінниці та з метою підшукання відповідного об'єкту купив одну з місцевих газет . По об'яві він зателефонував на одне з агентств нерухомості як пізніше вияснилось вона називалось ТБ "Українська біржа нерухомого майна", він повідомив , що бажає придбати на території Вінницької області комерційну нерухомість. Йому повідомили , що вони зможуть допомогти та запросили до свого офісу. Він прийшов до офісу розташованого за адресою м. Вінниця вул. Соборна ;44 де йому було запропоновано кілька варіантів продажу як пам'ятає це було в м. Тульчин , Тростянець та Гайсині. Його зацікавила пропозицію про продаж колишнього консервного заводу у АДРЕСА_2. Він особисто оглянув дану територію і тому повідомив ОСОБА_2 , який являється директором ТБ "Українська біржа нерухомості " про свій намір придбати дану територію. При огляді території ум. Гайсин він зустрівся з директором СП ТОВ "Інтерком" ОСОБА_7 який являвся власником даної території . Попередньо вони домовились про ціну в розмірі 150 000 доларів США за даний об'єкт. 13.11.2007 року він уклав договір з ТБ " Українська біржа нерухомості " договір про надання інформаційно-посередницьких послу , згідно якого біржа мала надати послуги по придбанню нерухомості у АДРЕСА_2 . У цей же день був підписаний з ОСОБА_7 договір про наміри забезпечений завдатком згідно якого він передав завдаток в сумі 50 000 доларів ОСОБА_7, однак вказані кошти не були передані ОСОБА_7, а зберігались на біржі. ОСОБА_2 повідомив. що протягом двох неділь будуть підготовлені усі необхідні документи і можна буде підписати договір купівлі-продажу. Після цього він поїхав додому і періодично телефонував ОСОБА_2 Під час однієї з цих розмов ОСОБА_2 повідомив, що укласти договір купівлі-продажу в цей термін не можливо оскільки по об'єкту який він мав намір придбати не закінчені цивільні спори в судах. Тому він повідомив ОСОБА_2, щоб він викликав ОСОБА_7 і вони знову зустрілись. Приїхавши до м. Вінниці він сказав ОСОБА_2, що йому не повідомили усіх обставин, які були невідомі при укладенні договору 13.11.2007 року і тому він вимагає повернення суми завдатку оскільки більше не має наміру на придбання цього об'єкту. ОСОБА_7 погодився з ним і підписав додаток №1 до договору від 13.11.2007 року згідно якого зобов'язувався повернути завдаток. Однак ОСОБА_2 почав вчиняти усі заходи для того щоб ця угода не зірвалась. В приміщенні біржі вони знову зустрілись. Поведінка ОСОБА_7 йому здалась неадекватною і тому запропонував ОСОБА_2 прийняти всі необхідні заходи по укладенню договору купівлі-продажу . ОСОБА_2 запропонував і таку схему , що з ОСОБА_7 він укладе сам договір про наміри як фізична особа , а потім він укладе такий договір з ним. Відповідно розписки про отримання грошей мали бути переписані. Такі договори і розписки були по новому укладені ним з ОСОБА_2 15.12.2007 року . По вказаним договорам до 31.12.2007 року мав бути укладений договір купівлі продажу , повний розрахунок мав відбутись до 1.03.2008 року, Після цього він знову поїхав додому , через кілька днів зателефонував ОСОБА_7 який повідомив , що він вирішив усі питання по судах , у нього готові усі документи для укладення договору . Він знову зателефонував ОСОБА_2 та запитав яким чином триває робота по укладенню договору . ОСОБА_2 повідомив , що є проблеми і відповідні документи до цього часу не готові. Після цього випадку він кілька разів протягом приблизно місяць-півтора телефонував ОСОБА_2 однак він повідомляв , що поки документи для оформлення продажу не готові. Приблизно на початку лютого 2008 року під час чергового дзвінка, ОСОБА_2 повідомив , що у нього форс-мажорні обставини оскільки він попав в дорожньо-транспортну пригоду і знаходиться в лікарні. Він зважив на цю обставину і приїхав у м. Вінницю . 29.02.2008 року ОСОБА_2 дійсно був на милицях і тому запропонував продовжити строк договору до 31.03.2008 року , згідно якого він зобов'язувався перед ним продати об'єкт у м. Гайсині до вказаної дати. Він знову поїхав додому і періодично телефонував ОСОБА_2 який говорив, що укладення договору переноситься. Дії ОСОБА_2 викликали підозру і тому він вирішив сам перевірити усі обставини. Він приїхав до м. Гайсина і приїхавши на об'єкт, який мав намір купити , побачив що там працюють якісь люди та проводять ремонтні роботи . Він зразу ж взнав , що ця нерухомість була продана ще в січні 2008 року. Він зателефонував ОСОБА_2 і запитав як ідуть справи, він тут же збрехав, що все іде нормально і він продасть об'єкт в обумовлені строки до 31.03.2008 року. Він приїхав до м. Вінниці і повідомив, що розриває договір і вимагає повернення завдатку, оскільки ОСОБА_2 обманув. ОСОБА_2 погодився на розривання договору і сказав , що поверне гроші в найближчий час. Про це також підписали письмовий договір. Але ОСОБА_2 знову почав ховатись , виключати телефон та уникати зустрічей. Тільки 3.04.2008 року йому вдалось отримати від нього частину суми в розмірі 17 000 доларів СІНА. Після цього ОСОБА_2 зник повністю і не відповідав на дзвінки. Тому він був вимушений звернутись з письмового заявою до правоохоронних органів України про вчинення відносно нього шахрайських дій зі сторони ОСОБА_2 Його діями була заподіяна матеріальна шкода в сумі 33 000 доларів США (т.1 а.с. 80-83)

Підтримав, заявлений ним на досудовому слідстві цивільний позов (т. 4 а.с. 78) на суму 33 000 доларів США.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 дала суду показання, що в грудні 2007 року вона вирішила поміняти будинок, а саме продати власний по АДРЕСА_5, та доплативши певну суму придбати будинок в районі Старого міста. По оголошенню вона знайшла приватний будинок по АДРЕСА_3, який їй сподобався, будинок виставлявся на продаж агентством нерухомості "Вінтехсервіс", тому вона звернулась в агентство. Їй організували зустріч з власником будинку, тобто ОСОБА_2

З ОСОБА_2 вони погодили вартість будинку в сумі 397 тисяч доларів США. У неї склалась впевненість, що ОСОБА_2 є власником даного будинку. вона погодилась на придбання будинку та у нотаріуса ОСОБА_12 уклали попередній договір, де вона дала ОСОБА_2 завдаток за будинок в сумі 40000 доларів США. На підписання попереднього договору ОСОБА_2 прийшов з дружиною ОСОБА_9 Нотаріус повідомила, що по угоді все в порядку. вона дала ОСОБА_2 завдаток в сумі 40 тисяч доларів США. До 04.03.2008 мав бути підписаний договір купівлі-продажу будинку, до того часу вона мала продати свій будинок, за який вона взяла завдаток. В договорі було прописано усі умови. Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_9, ні нотаріус не повідомляли, що будинок, який вона має намір придбати перебуває в заставі банку. В попередньому договорі були зазначені штрафні санкції, в разі невчасного оформлення договору-купівлі продажу, необхідність зазначення вказаних штрафних санкції ОСОБА_2 пояснив тим, що він має непогашений кредит, за який платить відсотки, а тому, якщо договір не буде вчасно оформлений, він не хоче втрачати кошти на виплату відсотків по своєму кредиту. З ОСОБА_2 вони погодили, що останній за два місяці до укладення основного договору має доробити ремонт в будинку, проте завдаток вона давала йому як аванс за будинок, а не на ремонт будинку.

Представники агентства представили їй ОСОБА_9 як дружину ОСОБА_2 04.03.2008 року до нотаріуса ніхто із сторін для укладення основного договору купівлі-продажу вказаного будинку не прийшов. Вона звернулась до юриста ОСОБА_26 та вони пішли в агентство нерухомості, де їм повідомили, що ОСОБА_2 немає та його представлятиме ОСОБА_18. ОСОБА_18 повідомила їй, що будинок знаходиться в іпотеці та їм потрібно 10 днів для оформлення договору. Проте через 10 днів ніхто не з'явився для оформлення договору, їй повідомили, що ОСОБА_2 хворіє. ОСОБА_2 повідомив, що не поверне їй завдаток та подасть до суду, що останній і зробив.

Крім того, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 змінила свої позовні вимоги та просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 160000 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн. та 4000 грн. вартість надання правової допомоги. Також ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_2 відшкодував їй частково, збитки у розмірі 120 000 грн. (т. 5 а.с. 106).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що його звільнили від кримінальної відповідальності за підробку довідки про доходи. Він працював разом з ОСОБА_2 на ТБ «Українська біржа нерухомості». Оскільки в 2007 році він мав намір отримати кредит на квартиру, йому потрібна була довідка про доходи. ОСОБА_2 підписав для нього довідку про доходи, яку він подав до банку, знаючи, що в довідці міститься неправдива інформація.

В лютому 2008 року він з ОСОБА_2 потрапив в ДТП, коли повертались до м. Вінниці з заводу, з приводу якого велись переговори про продаж. В автомобілі, крім ОСОБА_2 був він, ОСОБА_21 та власник заводу. Підчас ДТП він отримав травму хребта, ОСОБА_2 оплатив 6 тисяч доларів США за його лікування.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дала суду показання, що вона працювала в ОСОБА_2 на ТБ «Українська біржа нерухомого майна», подавала звіти по діяльності біржі в податкові органи. ОСОБА_8 зарплату на ТБ «Українська біржа нерухомого майна» не отримував та довідки останньому про заробітну плату вона не видавала. На той час ТБ «Українська біржа нерухомого майна» не вела ніякої діяльності. Вона не мала права підпису офіційних документів біржі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що він продавав завод, так як був директором ТОВ СП "Інтерком", якому належали виробничі приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які завод вирішив реалізувати. До нього на зустріч приїхав ОСОБА_6 з Санкт-Петербургу, який цікавився придбанням заводу та президент ТБ "Українська біржа нерухомого майна" ОСОБА_2, також була ще якась жінка. Завод був готовий до продажу, обтяжений забороною продажу не був. ОСОБА_2 повідомив, що він представляє інтереси ОСОБА_6, який зацікавився в придбанні даного виробничого комплексу. Після узгодження ціни, ОСОБА_2 запропонував підписати з ОСОБА_6 договір про наміри, забезпечений завдатком. Цього ж дня вказаний договір був підписаний ним та ОСОБА_6 та завірений ОСОБА_2 Відповідно до договору ОСОБА_6 передав йому завдаток у розмірі 50000 доларів США, але вказані кошти він не отримав оскільки по договору вони мали зберігатись на біржі у ОСОБА_2

Згодом був укладений попередній договір, відповідно до якого він брав на себе зобов'язання по реалізації майнового комплексу у м. Гайсин уже не ОСОБА_6, а ОСОБА_2 Відповідно до угоди він повинен був реалізувати майновий комплекс ОСОБА_2 до 31.12.2007. Оскільки комплекс буде в подальшому реалізований ОСОБА_6, то завдаток отриманий у ОСОБА_6 ОСОБА_2 залишає у себе. ОСОБА_2 повинен був придбати комплекс до 31.12.2007 року.

ОСОБА_6 дав йому 2 тисячі доларів США. Він неодноразово телефонував ОСОБА_2, однак останній заходів по придбанню заводу не вжив та оскільки ОСОБА_2 до 31.12.2007 договір купівлі-продажу не уклав, на телефонні дзвінки не відповідав, то з 01.01.2008 він почав шукати нових покупців та вподальшому 15.02.2008 майновий комплекс ним було реалізовано приватному підприємцю ОСОБА_22

В березні 2008 року до нього зателефонував ОСОБА_6, якому під час розмови він повідомив, що майновий комплекс ним уже проданий іншим особам.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 дала суду показання, що в 2007 році вона працювала на ТБ "Українська біржа нерухомості". До біржі звернувся ОСОБА_6 який просив біржу знайти об'єкт нерухомості для купівлі приміщення для виробництва. Йому було запропоновано декілька варіантів, які ОСОБА_6 огляну та зупинився на колишньому консервному заводі в м. Гайсин, який належить ТОВ СП "Інтерком", де директором був ОСОБА_7

Вона укладала договір для ОСОБА_6 про купівлю заводу. Було встановлено, що за заводом числяться значні борги, біля 50 тисяч доларів США, у тому числі перед охоронною службою, податковою інспекцією, а також борги по зарплаті. Ця інформація була доведена до ОСОБА_6, який побоявшись придбати завод з борговими зобов'язаннями, запропонував ОСОБА_2 придбати завод на ім'я останнього, а потім перепродати йому, таким чином уникнувши боргових зобов'язань, які мав сплатити ОСОБА_2 за рахунок коштів ОСОБА_6 Між біржею та ОСОБА_7 було укладено договір на ексклюзивний продаж. Ще 04.02.2008 року вони брали в БТІ довідку по заводу. ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 завдаток в сумі 50000 доларів США, в ОСОБА_7 віддав їх ОСОБА_2 на зберігання, залишивши собі лише 2000 доларів США. Агентство погасило всі борги підприємства, що було з іншими коштами, їй не відомо.

Після ДТП, 04.02.2008 року ОСОБА_2 дав їй кошти на лікування, біля 40000 гривень, де останній взяв кошти їй не відомо. Постраждалими від ДТП були вона та ОСОБА_8. ОСОБА_2 повернув ОСОБА_6 17 тисяч доларів США в квітні 2009 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 дала суду показання, що вона являється приватним підприємцем та займається посередницькими послугами з питань купівлі-продажу нерухомості. Між нею на той час та ПП "Вінтехсервіс" була угода про співпрацю. В середині грудня 2007 року ОСОБА_16 повідомила, що є клієнт - ОСОБА_10, яка має намір придбати приватний будинок по АДРЕСА_3. На вказаний об'єкт вона не виїжджала, ОСОБА_10 туди возила ОСОБА_16

Вона разом з ОСОБА_16 була присутня в якості посередника у приватного нотаріуса ОСОБА_12, де укладався попередній договір. Також на цій зустрічі була присутня ОСОБА_9 ОСОБА_2 повідомив, що по документам власником будинку є ОСОБА_9, але фактично будинком володіє він, останній не повідомляв, що ОСОБА_9 являється його дружиною. Після складання попереднього договору та його підписання, ОСОБА_10 передала завдаток ОСОБА_2 в сумі 40 000 доларів США. Згідно попереднього договору 04 березня 2008 року мав бути укладений договір купівлі-продажу. ОСОБА_2 зобов'язався завершити будівництво та підготувати необхідну документацію. Під час укладання попереднього договору, про те що вказаний будинок перебуває у банківській заставі ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_9 ОСОБА_10 не повідомляли. ОСОБА_2 лише повідомив, що він має кредит, а тому в попередньому договорі були записані штрафні санкції, в разі не укладення основного договору.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дала суду показання, що в середині грудня 2007 року до неї звернулась ОСОБА_10 з проханням підшукати її будинок для купівлі. За наявною інформацією, за параметрами, які хотіла ОСОБА_10, був знайдений будинок розташований за адресою АДРЕСА_3. На продаж будинок виставляв ОСОБА_2, однак власником будинку булла жінка. Вона спільно зі своєю колегою ОСОБА_17 запропонували ОСОБА_10 подивитись цей будинок. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вимагав велику суму завдатку, а саме 40 000 доларів США вона побоялась оформляти через власне підприємству таку угоду, тому запропонувала ОСОБА_10, укласти самостійно попередній договір з ОСОБА_2 у нотаріуса, на що ОСОБА_10 погодилась. У приватного нотаріуса ОСОБА_12 були присутні вона, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Після складання попереднього договору та його підписання, ОСОБА_10 передала завдаток ОСОБА_2 в сумі 40 000 доларів США. Попередній договір передбачав, що до 04 березня 2008 року буде укладено договір купівлі-продажу. ОСОБА_2 зобов'язався завершити будівництво та підготувати необхідну документацію. Під час укладання попереднього договору про те що вказаний будинок перебуває у банківській заставі ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_9 не заявляли.

Згодом до них в офіс прийшла ОСОБА_10 разом зі своїм адвокатом та повідомила що ОСОБА_2, не виконав своїх зобов'язань і тому він повинен повернути завдаток в сумі 40 000 доларів США.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 дала суду показання, що в січні-лютому 2008 року вона мала придбати будинок по АДРЕСА_5 у ОСОБА_10, дала останній завдаток за будинок. ОСОБА_10 повідомляла, що також має придбати будинок, за який уже дала завдаток. Однак потім ОСОБА_10 повідомила, що у неї неприємності.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала суду показання, що вона знайома з ОСОБА_2, з ним її познайомив ОСОБА_15. Підсудний запропонував їй придбати на її ім'я будинок, щоб потім його продати та заробити на цьому. Перед купівлею будинок по АДРЕСА_3 вона не оглядала, стан ремонту в будинку вона не знала, усіма питаннями по будинку займався ОСОБА_2 До укладення попередньої угоди з ОСОБА_10 останню вона не знала. ОСОБА_10 знала,що вона не є власницею будинку та у нотаріуса останню попереджали, що будинок знаходиться в іпотеці. У нотаріуса ОСОБА_10 сказала, що дає завдаток в сумі 40 тисяч доларів США за будинок. Гроші отримані від ОСОБА_10 вона передала ОСОБА_2 Вона не представлялась ОСОБА_10 дружиною ОСОБА_2 Оскільки будинок був не завершений, ОСОБА_10 давала 40 тисяч доларів на ремонт будинку, усе вирішував та вів переговори по продажу будинку ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15. дав суду показання, що він знайомий з ОСОБА_2 приблизно з 2006 року. підтримував з ним ділові стосунки. У нього був будівельний магазин, де працювала ОСОБА_9 Приблизно восени 2007 року ОСОБА_2 розповів, що можна придбати будинок в районі Старого міста, по АДРЕСА_3, відремонтувати, а потім продати, заробивши на цьому гроші. ОСОБА_2 також сказав, що даний будинок можна придбати в кредит, однак на той час він вже сплачував кошти за інший кредит, і тому не міг погодитись на пропозицію ОСОБА_2 Останній повідомив, що він особисто на себе також не може оформити кредит, так як виплачує свій кредит. ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_9 та остання погодилась придбати будинок по АДРЕСА_3 в кредит, для того, щоб потім продати та мала отримати за це винагороду в сумі 3 тисячі доларів США. Він поставляв будівельні матеріали в куплений ОСОБА_9 будинок. Знає, що ОСОБА_9 продала будинок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 дав суду показання, що він займається підприємницькою діяльністю по наданню послуг в сфері права. Приблизно в кінці лютого 2008 року до нього звернулась ОСОБА_10, з проханням надати їй консультації при здійснені договору-купівлі продажу будинку. Одночасно ОСОБА_10 повідомила, що вона бажає придбати будинок по АДРЕСА_3, і що вона вже уклала з продавцем попередній договір про придбання вказаного будинку. Також ОСОБА_10 повідомила, що під час укладання попереднього договору вона дала продавцю за даний будинок завдаток в сумі 40 тис. доларів США. Згідно пояснень ОСОБА_10 попередній договір закінчувався на початку березня 2008 року, і їй необхідно вже було укладати основний договір купівлі-продажу. Також ОСОБА_10 повідомила, що вона за декілька днів, до того як прийти до нього, оглядала будинок який збиралась купити, і виявила, що ремонтні роботи, про які вона домовлялась з продавцем не виконанні, і вона в даний момент не знає як правильно діяти в цій ситуації, та просить його щоб він як юрист їй допоміг. Вони разом пішли в агенцію нерухомості, де ОСОБА_10 мала зустрітись з продавцями будинку. В агентстві вони дізнались, що ОСОБА_2 перебуває в лікарні. Працівник агентства ОСОБА_18, так як пояснила, що ОСОБА_2 потрапив в ДТП і знаходиться в лікарні, просила довести договір купівлі-продажу до кінця. ОСОБА_10 просила у ОСОБА_18 розірвати попередній договір та повернути завдаток, оскільки в будинку не виконані ремонтні роботи, та відмовилась купувати будинок. На зустрічі, в агентстві готових документів для оформлення договору купівлі-продажу будинку їм не показували.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дала суду показання, що вона працювала в агентстві нерухомості з ОСОБА_2 Їй відомо, що останній займався продажем будинку по АДРЕСА_3 та з даного приводу за сприянням ОСОБА_2 між покупцем та продавцем будинку укладався договір завдатку. Самого договору завдатку вона не бачила. Коли ОСОБА_2 потрапив в ДТП та лікувався в лікарні, вона на прохання останнього їздила в агентство нерухомості, яке представляло ОСОБА_10, щоб закінчити дії по продажу будинку, однак в агентстві постало питання про розірвання договору задатку. Адвокат, який представляв інтереси ОСОБА_10 сказав повернути завдаток.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 дав суду показання, що в 2007 році він працював сімейним юристом. ОСОБА_6 мав намір збирати ігрові автомати на території України. ОСОБА_2 звернувся до нього з приводу юридичного супроводу під час придбання ОСОБА_6 заводу. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено попередню угоду про придбання заводу, під час перевірки, виявилось, що завод має борги та йдуть судові процеси. ОСОБА_7 повідомив про це ОСОБА_6 При укладенні попередньої угоди був ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_2. ОСОБА_7 запевнив, що він являється власником заводу та має право на отримання завдатку. Згідно домовленості ОСОБА_7 мав продати завод ОСОБА_2, а потім ОСОБА_2 мав продати об'єкт ОСОБА_6, тому було підписано дві попередні угоди. Згодом ОСОБА_7 зник і основний договір не було укладено. Він як юрист перевірив чи можна продати завод, перевіряли правовстановлюючі документи, а пізніше оформили землю під заводом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала суду показання, що вона являється приватним нотаріусом. 25.12.207 року вона посвідчила попередній договір між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, згідно якого ОСОБА_9 мала намір продати, а ОСОБА_10 придбати будинок по АДРЕСА_3. Під час укладення попереднього договору ОСОБА_9 приходила разом з ОСОБА_2, який як їй було відомо займався продажем нерухомого майна. Пункти в попередньому договорі були записані за побажанням сторін. Попередній договір не підлягає реєстрації, під час його укладення нотаріус не перевіряє наявність обтяжень та згода банку при укладенні попереднього договору про намір продати будинок, який перебуває в іпотеці не потрібна.

Про конфлікт сторін попереднього договору вона дізналась в 2010 році. В договорі зазначалось, що ОСОБА_9 повідомляє про відсутність заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 дала суду показання, що вона раніше не знала ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_9 По суті справи пояснила, що вона знайшла по оголошенню та придбала будинок по АДРЕСА_3, який продавався «Ересте Банку», власником якого була ОСОБА_9

На перший погляд їй здалось, що в будинку зроблений ремонт, однак згодом вона виявила значні недоліки в якості ремонту. В будинку була відсутня електропроводка, водопровід, не працювала каналізація та багато іншого. Придбавши будинок вона була змушена самостійно оформляти необхідну технічну інформацію на будинок, самостійно проводити світло та воду, оформляти документи на проведення газу.

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_29 встановлено, що він працював на посаді начальника відділу правового забезпечення Вінницького регіону АТЬ «Ерсте Банк». Про будинок по АДРЕСА_3 йому стало відомо, що він по документам оформлений на ОСОБА_9, і вона щоб його придбати оформила в банку кредит, відповідно будинок перебував в іпотеці банку. В 2008 році у ОСОБА_9 виникла заборгованість по вказаному кредиту, в зв'язку з чим вона виявила намір продати вказаний будинок. Про можливість погашення кредиту за рахунок продажу будинку він особисто спілкувався з ОСОБА_9, яка погодилась продати будинок та самостійно шукала покупця. Приблизно в червні 2008 року до банку звернулась ОСОБА_28, яка виявила бажання придбати будинок. ОСОБА_9 та ОСОБА_28 самостійно уклали в нотаріуса договір купівлі-продажу будинку, маючи згоду банку. На даний час будинок перебуває в іпотеці банку за кредитом ОСОБА_28, а до ОСОБА_9 банк не має ніяких претензій, в зв'язку з тим, що остання розрахувалась по кредиту з банком.

Окрім показань підсудного, потерпілих, свідків, судом також досліджено інші докази зібрані в справі, а саме:

- довідка (додаток № 2 до акта перевірки від 16.10.2008 за № 2478/35-30/33912026, згідно якої ТБ "Українська біржа нерухомого майна" валових доходів та валових витрат протягом 2007 року не мало (т. 1, а.с. 11-16);

- договір про надання інформаційно-посередницьких послуг від 13.11.2007 між ОСОБА_6 та товарною біржею "Українська біржа нерухомого майна" в особі директора ОСОБА_2 згідно якого ТБ "Українська біржа нерухомого майна" взяла на себе обов'язок придбати нерухоме майно (т. 1, а. с. 66-67);

- акт виконаних робіт від 13.11.2007 підписаного ОСОБА_6 та товарною біржею "Українська біржа нерухомого майна" в особі директора ОСОБА_2 згідно якого ТБ "Українська біржа нерухомого майна" знайдено оптимального контрагента, згідного продати нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 68);

- договір про надання інформаційно-посередницьких послуг від 13.11.2007 між ОСОБА_6 та товарною біржею "Українська біржа нерухомого майна" в особі директора ОСОБА_2 згідно якого ТБ "Українська біржа нерухомого майна" взяла на себе обов'язок придбати нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 69-70);

- ексклюзивний договір № 10 про надання посередницьких послуг від 14.11.2007 укладений між ОСОБА_7 в якості продавця та ТБ "Українська біржа нерухомого майна" в особі директора ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_7 доручив ТБ "Українська біржа нерухомого майна" виконати ряд дій з метою знаходження оптимального контрагента (покупця) на придбання нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 71);

- додаток № 1 від 13.12.2007 до договору намірів № 45 від 13.11.2007 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно якого з огляду на нововиявлені обставини (встановлення наявності спорів стосовно нерухомого майна, які розглядаються судом) покупець вважає за необхідне провести реституцію договору про наміри та вимагає від продавця повернути йому отриманий завдаток у розмірі 252 тис. грн., що еквівалентно 50 тис. доларів США (т. 1 а.с. 72);

- розписка, згідно якої на підставі договору про наміри № 45 від 13.11.2007 ОСОБА_7 отримано завдаток в розмірі 252500 грн., які залишились на відповідальному зберіганні в ТБ "Українська біржа нерухомого майна" (т. 1 а.с. 73);

- договір намірів № 45, забезпечений завдатком, від 13.11.2007 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно якого ОСОБА_7 мав продати, а ОСОБА_6 придбати і відповідно оформити до 31.12.2007 договір купівлі-продажу виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 вартість якого складає 757500 грн. (т. 1, а.с. 74);

- угода про продовження строку дії попереднього договору від 29.02.2008 (додаток № 2 до попереднього договору від 14.12.2007), укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 згідно якої останніми досягнуто згоди про продовження строку виконання умов попереднього договору до 31.03.2008 включно (т. 1 а.с. 75);

- документи, що підтверджують оплату ОСОБА_2 кредиту по кредитному договору CL-B00/043/2007 від 27.09.2007 за період з 27.09.2007 по 01.12.2008, а також документи щодо руху коштів по рахунку НОМЕР_1 відкритого ОСОБА_2 у Вінницькій філії ЗАТ КБ "ОТП-банк" за період з 27.09.2007 по 01.12.2008 (т. 1 а.с. 100-117);

- протокол зборів засновників товарної біржі "Українська біржа нерухомого майна" № 1 від 15.11.2005 згідно якого президентом біржі було призначено ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 136-137);

- статут товарної біржі "Українська біржа нерухомого майна", відповідно до п. 10.4.2 якого на президента біржі були покладені права та обов'язки: розпоряджатись та керувати майном і коштами біржі, здійснювати контроль за діяльністю біржі, без доручення діяти від імені біржі, вирішувати питання придбання та продажу майна, видачі кредитів, здійснювати юридичні дії від імені біржі (т. 1 а.с. 138-150);

- кредитний договір № ML-B00/106/2007 від 22.11.2007 укладений між ЗАТ "ОТП-банк" в особі ОСОБА_30 та ОСОБА_8, згідно якого останній отримав кредит в сумі 66 тис. доларів США (т. 1 а.с. 196-199);

- довідка про доходи № 52 від 15.11.2007 згідно якої ОСОБА_8, займає посаду виконавчого директора ТБ "Українська біржа нерухомого майна" і за період з листопада 2006 року по жовтень 2007 року йому нарахована заробітна плата в сумі 56140,75 грн. (т. 1 а.с. 200);

- висновок експерта № 255-п від 25.05.2009 згідно якого відбиток печатки ТБ "Українська біржа нерухомого майна", нанесений на лицьовій стороні у нижній частині аркушу в довідці про доходи № 52 від 15.11.2007 ймовірно, нанесений печаткою ТБ "Українська біржа нерухомого майна" (т. 1 а.с. 235-240);

- висновок експерта № 253-п від 26.05.2009 згідно якого підпис в довідці про заробітну плату № 52 від 15.11.2007 в рядку "президент ОСОБА_2" виконаний ОСОБА_2, підпис в довідці про заробітну плату № 52 від 15.11.2007 в рядку "гол. Бухгалтер ОСОБА_21" виконаний ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 244-247);

- розписка від 13.12.2007 згідно якої ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 2 000 доларів США (т. 1 а.с. 34);

- попередній договір від 14.12.2007 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2, зобов'язався до 01.03.2008 укласти основний договір купівлі-продажу нерухомого майна виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 36);

- угоду про завдаток від 14.12.2007 згідно якої ОСОБА_6 на підтвердження своїх намірів щодо купівлі у ОСОБА_2 нерухомого майна виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50 тис. доларів США (т. 1 а.с. 37);

- попередній договір від 15.12.2007 згідно якого ТОВ СП "Інтерком" в особі директора ОСОБА_7 зобов'язувався укласти до 31.12.2007 з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу нерухомого майна виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 38);

- розписка, згідно якої на підставі договору про наміри № 45 від 13.11.2007 ОСОБА_7 отримано завдаток в розмірі 252 500 грн., які залишились на відповідальному зберіганні в ТБ "Українська біржа нерухомого майна" (т. 1, а. с. 39);

- заява ОСОБА_10 від 30.07.2008 відповідно до якої остання просить вжити заходів до ОСОБА_2 який шахрайським шляхом заволодів її коштами у сумі 202 000 грн. (т. 3 а.с. 9);

- попередній договір від 25.12.2007 відповідно до якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зобов'язались в строк до 04.03.3008 укласти договір купівлі-продажу будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки у встановлений законом формі на умовах визначених вказаним договором, ОСОБА_9 засвідчила, що майно, а саме будинок по АДРЕСА_3 43, під арештом, у податковій заставі не перебуває, та ОСОБА_10 заплатила ОСОБА_9 202 000 грн. до укладення вказаного договору, (т. 3 а.с. 22);

- угоду на виконання умов попереднього договору від 25.12.2008, відповідно до якої ОСОБА_9 передала ОСОБА_2 202 000 грн. (т. 3 а.с. 28);

- витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якого на земельну ділянку та на будинок, що за адресою: АДРЕСА_3, накладено обтяження у виді заборони, арешт, підстава обтяження договір іпотеки № 4500 від 03.08.2007 (т. 3, а.с. 30-34, 168);

- протокол очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 від 05.07.2009 під час якої ОСОБА_10 підтвердила свої показання, про те що ОСОБА_9 та ОСОБА_2 перед укладання попереднього договору нічого їй не повідомляли, що будинок знаходиться в іпотеці в банку, а також що в будинку не були виконані ремонтні роботи про які вона домовлялась з ОСОБА_2, та не була виготовлена технічна документація (т. 3 а.с. 86-89);

- протокол виїмки від 26.03.2010, відповідно до якого в Подільському міжрегіональному управлінні роздрібного бізнесу у Вінницькій області ПАТ "ЕРСТЕ Банк" (м. Вінниця вул. Червоноармійська, було вилучено копій усіх документів з кредитної справи № 014/0999/74/03722 по кредитному договору від 03.08.2007 року укладеному між ВАТ "ЕРСТЕ Банк" та ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 146-243);

- протокол очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_18 під час якої ОСОБА_10 підтвердила свої покази, про те що ОСОБА_2 перед укладання попереднього договору нічого їй не повідомляв про те, що будинок знаходиться в іпотеці в банку, а також що в будинку не були виконані ремонтні роботи про які вона домовлялась з ОСОБА_2, та не була виготовлена технічна документація. (т. 4, а. с. 28-29);

- довідкою Центральної міської клінічної лікарні №2 м. Вінниці від 11.02.2008 року, згідно якої ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні №1 з 04.02.2008 року по 11.02.2008 року (т.2 а.с. 88);

- постанову ст. слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області Яворського О.Л. від 25.04.2008 року про закриття кримінальної справи та рапорт слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області Резніченко О.Л. від 04.02.2008 року, згідно яких 04.02.2088 року на автошляху м. Вінниця - м. Немирів сталось ДТП за участю, зокрема ОСОБА_2, внаслідок якого ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_36, ОСОБА_20 з тілесними ушкодженнями були доставлені в МКЛ №2 м. Вінниці (т.3 а.с. 126, 132-133).

Дослідивши показання підсудного ОСОБА_2 який не заперечував факту підписання ним довідки з завідомо для нього неправдивою інформацією щодо заробітної плати ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_8, який дав показання аналогічні показанням підсудного та показання свідка ОСОБА_21, яка повідомила, що ТБ "Українська біржа нерухомого майна" валових доходів та валових витрат протягом 2007 року не мала, інші докази зібрані в справі в їх сукупності суд приходить до висновку про винуватість підсудного ОСОБА_2 по епізоду вчинення службового підроблення довідки про заробітну плату ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України за ознаками службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а також підтверджується довідкою (додаток № 2 до акта перевірки від 16.10.2008 за № 2478/35-30/33912026, згідно якої ТБ "Українська біржа нерухомого майна" валових доходів та валових витрат протягом 2007 року не мало (т. 1, а.с. 11-16); копією протоколу зборів засновників товарної біржі "Українська біржа нерухомого майна" № 1 від 15.11.2005 згідно якого президентом біржі було призначено ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 136-137); копією статуту товарної біржі "Українська біржа нерухомого майна", відповідно до п. 10.4.2 якого на президента біржі були покладені права та обов'язки: розпоряджатись та керувати майном і коштами біржі, здійснювати контроль за діяльністю біржі, без доручення діяти від імені біржі, вирішувати питання придбання та продажу майна, видачі кредитів, здійснювати юридичні дії від імені біржі (т. 1 а.с. 138-150); кредитним договором № ML-B00/106/2007 від 22.11.2007 укладений між ЗАТ "ОТП-банк" в особі ОСОБА_30 та ОСОБА_8, згідно якого останній отримав кредит в сумі 66 тис. доларів США (т. 1 а.с. 196-199); довідкою про доходи № 52 від 15.11.2007 згідно якої ОСОБА_8, займає посаду виконавчого директора ТБ "Українська біржа нерухомого майна" і за період з листопада 2006 року по жовтень 2007 року йому нарахована заробітна плата в сумі 56140,75 грн. (т. 1 а.с. 200); висновком експерта № 255-п від 25.05.2009 згідно якого відбиток печатки ТБ "Українська біржа нерухомого майна", нанесений на лицьовій стороні у нижній частині аркушу в довідці про доходи № 52 від 15.11.2007 ймовірно, нанесений печаткою ТБ "Українська біржа нерухомого майна" (т. 1 а.с. 235-240); висновком експерта № 253-п від 26.05.2009 згідно якого підпис в довідці про заробітну плату № 52 від 15.11.2007 в рядку "президент ОСОБА_2" виконаний ОСОБА_2, підпис в довідці про заробітну плату № 52 від 15.11.2007 в рядку "гол. Бухгалтер ОСОБА_21" виконаний ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 244-247).

Дослідивши показання підсудного, потерпілих, свідків, інші докази зібрані в справі в їх сукупності суд приходить до висновку про винуватість підсудного ОСОБА_2 по епізоду заподіяння майнової шкоди ОСОБА_6, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така кваліфікуюча ознака вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, так в судовому засіданні не було доведено умисел ОСОБА_2 на вчинення шахрайства відносно ОСОБА_6, при цьому як з показань ОСОБА_6, так і свідка ОСОБА_7 випливає, що ОСОБА_2 проводились дії по забезпеченню виконання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2, про що укладались відповідні угоди про наміри придбати вказане майно, а також ОСОБА_7 було передано завдаток в сумі 2000 доларів США, погашалась заборгованість підприємства перед кредиторами. Разом з тим, в зв'язку з виниклими обставинами, а саме потраплянням ОСОБА_2 в ДТП та необхідністю проходити лікування, ОСОБА_2 використав кошти ОСОБА_6 на власні потреби, зокрема лікування, а тому не зміг укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 в строки, обумовлені угодою, внаслідок чого вказаний майновий комплекс був проданий іншим власникам та попередня угода про наміри придбання вказано об'єкту була розірвана.

Використавши частину коштів завдатку, які були ОСОБА_6 передані ОСОБА_2 на зберігання на підготовку укладення угоди про купівлю комплексу, на погашення заборгованості вказаного заводу, а також в подальшому на особисті потреби ОСОБА_2 не зміг вчасно укласти договір купівлі-продажу вказаного об'єкта, а також не мав змоги повернути ОСОБА_6 усю суму завдатку, повернув останньому лише 17000 доларів США, при цьому в своїй заяві ОСОБА_6 погоджується, що частина коштів завдатку була витрачена на забезпечення укладення договору-купівлі майнового комплексу.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 31000 доларів США , що на день вчинення злочину становило, згідно курсу Нацбанку України 156 550 грн., що більше ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на викладе суд вважає за необхідне кваліфікувати дії підсудного ОСОБА_2 по даному епізоду за ч.2 ст. 192 КК як заподіяння майнової шкоди у великих розмірах, шляхом зловживання довірою, за відсутності ознак шахрайства.

Крім того, органом досудового слідства дії ОСОБА_2, згідно яких він розмістив кошти, отримані в якості завдатку від ОСОБА_6 на своєму кредитному рахунку, не облікувавши їх, та в подальшому використавши частину з них для власних потреб, було кваліфіковано за ч.1 ст. 209 КК України як вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного, протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, прав на такі кошти, джерело їх походження, а так само використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Однак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить переконання, що в судовому засіданні не було доведено факт легалізації (відмивання) ОСОБА_2 доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», згідно п.8 якої під діями спрямованими на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння, чи володіння ними, а так само прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів або іншого майна, що передував легалізації (відмиванню) цих доходів, вчинені як особою, котра одержала ці кошти або майно таким шляхом, так і будь-якою іншою особою. Такі дії можуть бути спрямовані на зміну правового статусу коштів.

Відповідно до п. 12 вказаної Постанови Пленуму, для вирішення питання про наявність складу злочину, передбаченого ст. 209 КК, необхідно встановити, що особа вчинила одну з дій, зазначених у ч. 1 цієї статті, з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння, з метою надання правомірного вигляду володінню, розпорядженню ними, їх використанню, набуттю або приховання чи маскування їх незаконного походження чи володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення або ж вчинила щодо них фінансову операцію чи уклала угоду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 відсутній складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, оскільки 13.11.2007 року кошти в сумі 25000 доларів США, (що за курсом НБУ становило 126250 грн.) були отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_6 для їх зберігання до укладення основного договору, в якості завдатку, за майбутню купівлю майнового комплексу у АДРЕСА_2, належного ТОВ СП "Інтерком", а тому вказані кошти, які ОСОБА_2 поклав на свій кредитний рахунок НОМЕР_1 у Вінницькій філії ЗАТ "ОТП-банк" не є предметом даного злочину, оскільки вони не були отриманні внаслідок суспільно-небезпечного, протиправного діяння. При цьому, вказані кошти ОСОБА_2 не зміг повернути ОСОБА_6 через збіг обставин, зокрема потраплянням його в ДТП та необхідністю проходження лікування. При цьому, під час зарахування ОСОБА_2 вказаних коштів на свій рахунок, в судовому засіданні не було доведено наміру останнього привласнити ним дані кошти незаконним шляхом. Разом з тим в судовому засіданні не було встановлено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 мав намір приховати чи замаскувати зазначені кошти, при цьому останній знімав кошти з рахунку, зокрема частково на повернення їх ОСОБА_6, оскільки 17000 доларів США підсудний повернув потерпілому.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необхідність виправдати ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину по даному епізоду.

Крім того, органом досудового слідства дії ОСОБА_2 по епізоду укладення між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, під керівництвом ОСОБА_2, попереднього договору, згідно якого ОСОБА_9 зобов'язувалась продати, а ОСОБА_10 в майбутньому зобов'язувалась придбати будинок за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 2004850 грн., по якому основний договір не був укладений, при цьому ОСОБА_2 отримав завдаток по даному договору, яким розпорядився на власний розсуд, кваліфіковано за ч.4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. Однак, суд дослідивши показання підсудного, потерпілої, свідків, інші докази зібрані в справі в їх сукупності, приходить до переконання, що в судовому засіданні не було доведено факту вчинення шахрайства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_10 При цьому доводи сторони обвинувачення та потерпілої ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_2 вчинив саме шахрайство, оскільки спонукав ОСОБА_10 до незаконного укладення попереднього договору про купівлю будинку по АДРЕСА_3, оскільки останній перебував в заставі банку та у продавця не було письмової згоди на відчуження будинку, суд вважає непереконливими, оскільки згідно чинного законодавства попередній договір про наміри придбати чи продати майно не є договором відчуження права власності, в зв'язку з чим для його укладення не потрібен дозвіл іпотекодержателя. Позиція представника іпотекодержателя, досліджена в судовому засіданні, не ґрунтується на вимогах законодавства, спростовується положеннями законодавства, показаннями нотаріуса, та є його особистою думкою. Суд зважає на те, що попередній договір від 25.12.2007 відповідно до якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зобов'язались в строк до 04.03.3008 укласти договір купівлі-продажу будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки у встановлений законом формі на умовах визначених вказаним договором (т. 3 а.с. 22) відповідає вимогам законодавства. Разом з тим, суд враховує, що в своїх показаннях як ОСОБА_10 так і її адвокат ОСОБА_26 повідомили, що саме ОСОБА_10 відмовилась від оформлення договору купівлі продажу.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необхідність виправдати ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину по вказаному епізоду, а саме, передбаченому ч.4 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_2 покарання, суд керуючись вимогами ст.ст. 65-67 КК України, приймаючи до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання", виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує, тяжкість вчинених злочинів, та особу підсудного ОСОБА_2, який в силу ст. ст. 89, 90 КК України є особою раніше не судимою (т.4 а.с.51), позитивно характеризується за місцем проживання (т.4 а.с.280), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.4 а.с.56, 57), має на утриманні неповнолітню дитину (т. 4 а.с. 52).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить перебування на його утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

Сукупність зазначених обставин дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_2, не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому, у виді обмеження волі.

Водночас, суд зважаючи на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч.2 ст. 192 КК України (в редакції 2001 року), у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 366 та ч.2 ст. 192 КК України, які є злочинами невеликої тяжкості, останній з яких був скоєний 15.02.2008 року та на час винесення вироку з моменту скоєння злочину минуло понад три роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити обрану у виді підписки про невиїзд.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

З огляду на викладене, цивільний позов, заявлений в кримінальній справі потерпілим ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, оскільки він знайшов своє підтвердження в судовому засіданні на суму 31000 доларів США, що на день винесення вироку, згідно офіційного курсу Національного Банку України, еквівалентно 247783 гривень, та в судовому засіданні було встановлено, що 2000 доларів США було передано ОСОБА_7 в якості завдатку.

Обговорюючи цивільний позов ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_2 160000 грн., визнаний підсудним, та 100000 грн. моральної шкоди й 4000 витрат на правову допомогу, суд вважає, що він підлягає задоволення частково на суму 160000 грн., визнаних відповідачем також підлягають стягненню 4000 грн. витрат на юридичну допомогу в решті позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати за проведенні експертизи, яка була зумовлена розслідуванням вчиненого підсудним злочину, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року) ст. 65 КК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 за 4 ст. 190 КК України - виправдати.

ОСОБА_2 за 1 ст. 209 КК України - виправдати.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 192 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити обраний у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 31000 (тридцять одну тисячу доларів США), що еквівалентно 247783 (двісті сорок сім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні у відшкодування завданої злочином матеріальної.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень, та 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування вартості надання правової допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення експертизи у розмірі 1825 грн. 25 коп.

Речові докази, які зберігаються в матеріалах справи - залишити в справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: