Судове рішення #34982490

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


ПОСТАНОВА

Іменем України


23 січня 2014 р. м. Сімферополь Справа №801/154/14


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Сидельова М.В., представника позивача- Марченко Ю.А. довіреність №б/н від 05.11.2013, представника відповідача- Короткова І.В. довіреність №б/н від 20.01.2014, адміністративну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць"

до Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції

про визнання протиправною бездіяльність,

Обставини справи: позивач звертався до Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим зі скаргою на бездіяльність і рішення державного виконавця ВДВС та про зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою від 28.10.2013 було відкрито провадження по справі №124/9702/13-ц. 10.12.2013 ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя скарга ПП "Гвардієць" була залишена без розгляду.

З наведеного встановлено, що вперше за судовим захистом позивач звернувся в межах 10-денного строку, проте з порушенням юрисдикції.

Зазначені обставини, на думку суду, є поважними для визначення строку звернення до суду.

02.01.2014 Приватне сільськогосподарське підприємство "Гвардієць" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця- заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції в АР Крим Бабаш О.Л., що полягає в невиконанні вимог ліквідаційної комісії Приватного сільськогосподарського підприємства "Гвардієць".

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 23.01.2014, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд


ВСТАНОВИВ:


Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІУ, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України „Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.

В провадження відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» про стягнення коштів на користь юридичних та фізичних осіб за виконавчими документами:

Наказ Господарського суду АР Крим від 23.11.2011 №5002-7/3821-2011 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний прослово-інвестиційний банк»;

Наказ Господарського суду АР Крим від 15.11.2011 №5002-4/3976-2011 на користь ФОП ОСОБА_3,

Наказ Господарського суду від 15.11.2011 №5002-4/3976-2011 на користь ФОП ОСОБА_3,

Виконавчий лист Нижньогірського районного суду АР Крим від 27.03.2012 на користь ОСОБА_4;

Виконавчий лист Центрального районного суду АР Крим від 17.03.2010 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»;

Виконавчий лист Центрального районного суду АР Крим від 21.05.2010 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»;

Виконавчий лист Центрального районного суду АР Крим від 29.03.2010 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»;

Виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.05.2013 №2а-9846/12/0170/7 на користь Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі;

Постанови ВДВС Нижньогріського районного управління юстиції про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 03.05.2011, 06.06.2013, 06.06.2013, 06.06.2013, 30.01.2013, 13.12.2012, 07.03.2013, 19.11.2013, 19.11.2013, 19.11.2013, 19.11.2013, 19.11.2013, 19.11.2013.

Постановами ВДВС Нижньогірського районного управління юстиції від 20.10.2011, 11.11.2011, 20.03.2012, 22.06.2012, 06.06.2013 накладені арешти на все рухоме майно боржника, незавершене виробництво, рис-сирець, грошові кошті на банківському рахунку.

Згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2010 №5 справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Гвардієць» є юридичною особою, відомості про яку зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.03.2004.

Згідно рішенням засновника ПП «Гвардієць» від 21.06.2013, що оформлено належним чином, вирішено припинити юридичну особу ПП «Гвардієць» шляхом ліквідації. В Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №258 (23) 2013 надруковане відповідне оголошення.

21.08.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис про перебування юридичної особи у процесі припинення за рішенням засновників.

Відомості про внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутні

Відомості про перебування юридичної особи в процесу провадження у справі про банкрутств, санації в реєстрі відсутні.

01.10.2013 представником ліквідаційної комісії ПП «Гвардієць» до ВДВС Нижньогірського районного управління юстиції подана заява на підставі статей 49, 50, 67 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення зведеного виконавчого провадження, зняття арешту з майна боржника, передачу ліквідаційній комісії усіх наявних виконавчих документів.

Листом від 10.10.2013 №2325/03-34/2 ВДВС Нижньогірського районного управління юстиції відмовив боржнику у задоволені його заяви, яку ПП «Гвардієць» оскаржив до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Згідно частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом);

зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку ліквідації юридичної особи- сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

У той же час, відповідно до частин 2, 3 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі, якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, суд зазначає, що норми статті 49 цього Закону є спеціальними щодо підстав і порядку закінчення виконавчого провадження, а тому підлягають застосування до спірних правовідносин.

Вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження наведено у частині 1 статті 49 Закону, до яких, зокрема, відноситься смерть або оголошення померлим стягувача чи боржника, ліквідація юридичної особи ( п.3), визнання боржника банкрутом (п.7).

Жодна з перелічених підстав не відноситься до виконавчих проваджень, які є предметом розгляду позову ПП «Гвардієць», оскільки пункт 3 передбачає закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, тобто фактичним припиненням існування підприємства, механізм якого визначено статтею 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Розділом ІІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена ліквідаційна процедура.

Проте, з матеріалів справи убачається, що у відношенні ПП «Гвардієць» не порушувалася справа про банкрутство, а тому дія зазначеного Закону на нього не поширюється.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що дії відповідача, пов'язані із здійсненням виконавчих дій, повністю кореспондуються з частиною 2 статті 19 Конституції України, а позовні вимоги ПП "Гвардієць" є необґрунтованими.

Аналогічної думки підтримується й Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.05.2013 №К/9991/15876/11.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2014, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 160 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.01.2014.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.


Суддя Т.С. Ольшанська









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація