Справа № 341/2075/13-ц
Провадження № 22-ц/779/191/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.,
секретаря Бойчука Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на рішення Галицького районного суду від 18 листопада 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
8 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (далі ПАТ КБ "Надра) звернулося до суду з позовом про стягнення з поручителя ОСОБА_2 боргу за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.02.2008 року між банком та третьою особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №751/МК, відповідно до якого банк надав останній кредит в розмірі 100000 грн. зі строком повернення до 21.02.2011 року та сплатою відсотків за його користування в розмірі 18% річних. Для забезпечення зобов'язань по вказаному кредитному договору між банком та відповідачем ОСОБА_2 22.02.2008 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель виступила як солідарний боржник. Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, однак позичальник зобов'язань по кредитному договору не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 192820 грн. 72 коп. і складається з: кредиту - 88470,46 грн.; відсотків за користування кредитом - 68211,30 грн.; пені за порушення строків сплати ануїтетного платежу - 14520,00 грн.; штрафу - 7834,09 грн.; індексу інфляції - 13784,87 грн.
Рішенням Галицького районного суду від 18 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення ПАТ КБ "Надра" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість рішення, невідповідність його висновків зібраним по справі доказам, що суперечить чинному законодавству. Зокрема, апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що поруку відповідача припинено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України і на час звернення банку до суду з позовом строк пред'явлення вимоги до поручителя минув, хоча згідно пункту 5.3 договору поруки його дія закінчується належним виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно договору поруки. З цих підстав апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання сторони чи їх представники не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що порука відповідача припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки позивач протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання по кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя - відповідача.
Такий висновок відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між позивачем ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та третьою особою ОСОБА_3 укладено кредитний договір №751/МК, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 100000 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом та зі строком погашення кредиту до 21 лютого 2011 року (а.с. 10-11).
Згідно п. 1.3 даного кредитного договору кредит надано на строк до 21 лютого 2011 року.
Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, однак позичальник зобов'язань по кредитному договору не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 26 липня 2013 року становить 192820 грн. 72 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 88470,46 грн.; відсотків за користування кредитом - 68211,30 грн.; пені за порушення строків сплати ануїтетного платежу - 14520,00 грн.; штрафу - 7834,09 грн.; індексу інфляції - 13784,87 грн.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника по зазначеному кредитному договору між банком та відповідачем ОСОБА_2 22.02.2008 року було укладено договір поруки (а.с. 13-14), відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком як солідарний боржник.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" від 30.03.2012 року роз'яснено, що пред'явленням вимоги до поручителя можна вважати, як направлення, вручення йому вимоги про дострокове погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя, кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію договору поруки до повного виконання позичальником зобов'язань перед кредитодавцем не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Пунктом 5.3. договору поруки (а.с.-14) передбачено, що дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами цього договору, що згідно ст. 252 ЦК України та наведеного роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є встановленням строку дії договору поруки, а тому, в такому випадку, слід вважати, що строк дії договору поруки самим договором не передбачено.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України та враховуючи, що договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, не встановлено строку його дії, позивач ПАТ КБ "Надра" повинен був протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 21.02.2011 року (п. 1.3 кредитного договору) до 21.08.2011 року пред'явити вимоги до поручителя, чого позивач не зробив.
Як вбачається із матеріалів справи, таку вимогу до поручителя позивач пред'явив тільки 07.02.2013 року шляхом направлення відповідачу претензії, у якій вимагав від ОСОБА_2 виконати умови договору поруки та сплатити кредитні заборгованості, допущені позичальником ОСОБА_3 по кредитному договору (а.с. - 19).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що непред'явлення позивачем вимоги до поручителя - відповідача протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання призвело до припинення договору поруки згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки були предметом розгляду і їм дана судом належна оцінка.
Таким чином, фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" відхилити.
Рішення Галицького районного суду від 18 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: В.М. Васильковський
П.І. Проскурніцький