Судове рішення #349743
6/589

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72


 


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/589                                                                                                         

21.12.06



За первісним позовом

Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

До

Відкритого акціонерного товариства «Укрстальконструкція»

Про

Та за зустрічним позовом

До


Про

стягнення 53488,66 грн.

Відкритого акціонерного товариства «Укрстальконструкція»

Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат»

визнання договору частково недійсним




Представники сторін:

                                                Суддя Ковтун С.А.

від позивача за первісним позовом


Бугай В.М. (за дов. № 09-181976 від 28.12.2006)

від відповідача за первісним позовом


Ткаченко О.М. (за дов. № 01-718 від 20.11.2006)

Судакова І.С. (за дов. № 01-717 від 20.11.2006)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»до відкритого акціонерного товариства «Укрстальконструкція»про стягнення 53488,06 грн. за договором № 0103061/44 від 26.12.2005, а саме: 51873,12 грн. пені, 762,84 грн. інфляційних, трьох процентів річних в розмірі 852,7 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо своєчасності внесення оплати за поставлену металопродукцію за вказаним вище договором.

Ухвалою суду від 09.10.2006 було порушено провадження у справі       № 6/589.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Зокрема, відповідач, не заперечуючи факт прострочення, не погодився з вимогою про стягнення пені, оскільки, на його думку, умова договору, яка передбачає застосування вказаної санкції, суперечить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних відповідач визнав.

До прийняття рішення по справі відкрите акціонерне товариство «Укрстальконструкція»звернулося з зустрічним позовом про визнання пункту 9.4 згаданого вище договору, яким передбачено сплату пені у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, недійсним, оскільки останній, на думку сторони, суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Ухвалою суду від 23.11.2006 зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним в порядку ст. 60 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»у наданому суду відзиві на зустрічний позов проти позовних вимог заперечило, зазначивши, що пункт 9.4 договору відповідає положенням п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, згідно з якими розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшено в договорі. Не погоджуючись з твердженнями позивача за зустрічним позовом, сторона зазначає, що пеня є видом забезпечення виконання зобов’язань, а не окремим видом зобов’язань.

Під час розгляду справи представниками сторін було подано спільне клопотання з проханням продовжити строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.


          Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:


26.12.2005 між відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (постачальником) та відкритим акціонерним товариством «Укрстальконструкція»(покупцем) було укладено договір         № 0103061/44 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується поставити, а покупець оплатити та прийняти металопродукцію на умовах, викладених в Договорі.

Оплата кожної партії товару здійснюється на умовах авансового платежу в розмірі 100% вартості партії товару протягом трьох банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на попередню оплату або направленого факсом чи електронною поштою.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що поставка продукції вважається здійсненою при прийнятті вантажу до перевезення залізною дорогою (ст. Сартана Донецької залізної дороги). Датою поставки вважається дата штемпелю на залізнодорожній квитанції ст. Сартана Донецької залізної дороги.

25.12.2005 покупець перерахував постачальнику попередню оплату в розмірі 7554236 грн.

У свою чергу, постачальник поставив продукцію на суму 7535277,79 грн.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що у випадку, якщо авансовий платіж перевищує вартість поставленої партії продукції, різниця зараховується в рахунок оплати майбутніх поставок.

          На підставі даного пункту Договору, постачальник зарахував 18958,21 грн. як оплату в рахунок майбутніх поставок.

          20.02.2006 позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом сталь у кількості 19,348 тонн (квитанція № 52804358).

          Постачальник виставив покупцеві рахунок на оплату товару                  № 90456534 від 20.02.2006 на суму 95242,52 грн.

          Враховуючи попередньо сплачені кошти в розмірі 18958,21 грн., вартість неоплаченого товару склала 76284,31 грн.

          Згідно з п. 5.4 Договору у разі, якщо вартість поставленої продукції перевищує суму авансового платежу, покупець доплачує постачальнику різницю протягом 15 банківських днів з моменту виставлення останнього рахунку на цю партію.

          Згаданий вище рахунок № 90456534 від 20.02.2006 було виставлено стороні 24.02.2006, доказом чого є поштова квитанція № 2701 від 24.02.2006.

          У порушення взятих на себе зобов’язань покупець оплатив грошові кошти замість 17.03.2006 (кінцевий термін оплати) тільки 01.08.2006.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 9.4 Договору за порушення п.п. 5.2, 5.4 Договору відповідач за первісним позовом сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Пеня складає 51873,12 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний оплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено законом або договором.

Інфляційна складова боргу складає 762,84 грн., а три проценти річних –852,7 грн.

Суд погоджується з розрахунком пені, трьох процентів річних та інфляційних, наданим позивачем (у матеріалах справи).  

Отже, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У той же час, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання чи неналежне виконання. У випадку порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обраховується в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що у випадку, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 9.4 Договору сторони досягли згоди щодо розміру пені у випадку прострочення виконання зобов’язання стороною.

При цьому, відсутні правові підстави для оцінки вказаного пункту на відповідність вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 і, згідно з п. 3 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на Кабінет Міністрів України було покладено обов’язок до 01.04.2003 підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради України перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких слід внести зміни, у зв’язку з набранням чинності цим Кодексом.

          Виходячи з викладеного, оскільки Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України, виходячи з часу його прийняття та набрання чинності більш в повній мірі врегульовує спірні відносини та зобов’язує положення інших законодавчих актів привести у відповідність до норм, встановлених зазначеним Кодексом, у разі нездійснення такого узгодження (внесення змін до законів) підлягають застосуванню норми, передбачені Цивільним кодексом України.

          За таких обставин, оскільки пункт 9.4 Договору відповідає порядку визначення розміру пені, передбаченому ЦК України, підстави для визнання його недійсним відсутні.

Таким чином, первісний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. У той же час, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним та зустрічним позовом покладаються на відкрите акціонерне товариство «Укрстальконструкція».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -


Вирішив:


Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрстальконструкція»(м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-в, рахунок 26001001030276 у КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 328760, код 01412868) на користь відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»(м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, рахунок 2600200441 у філії ЗАТ «ДонГорБанк», МФО 335786, код 00191158) 51873,12 грн. пені, 762,84 грн. інфляційної складової боргу, 852,7 грн. трьох процентів річних, 534,88 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У зустрічному позові відмовити повністю.


Суддя                                                                                                    С.А.Ковтун


Рішення підписано 25 грудня 2006 року.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація