10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9501/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тихонова І.В.

при секретарі судового засідання - Лушникова О.С.

за участю сторін:

представника позивача - Захарова Т.В.

представника відповідача - Шамкій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 21647195,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2012 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до державного підприємства «Ровенькиантрацит» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 21647195,04грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що згідно із ст.19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Відповідно до ст.20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII №Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, утому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно звіту форми 10-ПІ, згідно із яким середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 817 осіб, серед них інваліди - штатні працівники, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» взагалі відсутні. Фактично протягом року на підприємстві працювало 468 інваліда. Таким чином, були порушені вимоги ст.19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки у 2011 році у відповідача повинен був бути працевлаштовані 349 інвалідів, але у порушення норм діючого законодавства України, не був працевлаштований жоден інвалід. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав норми діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця, у необхідній кількості, для працевлаштування інвалідів йому були нараховані адміністративно-господарські санкції.

Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 21647195,04грн. у встановлений законом строк відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що підприємство вжило всі заходи, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (із наступними змінами і доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п.3, п.4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п.п.3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач - державне підприємство «Ровенькиантрацит», в яке входить 27 відокремлених підрозділів, зареєстрований в якості юридичної особи, яка використовує найману працю, та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ ) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Згідно ч.3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 20 420 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ України становить 817 осіб (т.1 а.с.6).

Згідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ, Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вищевказаних вимог Закону позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 21647195,04грн. (т.1а.с.6).

Вищевказана сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХП строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, в зв'язку з чим позивачем нарахована пеня відповідно до ст.20 Закону та п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

За змістом ч.3 ст.19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 875-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006р.) підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 N 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Згідно звіту форми 10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 817 осіб, серед них інваліди - штатні працівники, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», взагалі відсутні. Фактично протягом року на підприємстві працювало 468 інваліда.

В судовому засіданні встановлено, що інформація до центру зайнятості надходила не в повному обсязі, згідно звітів лише на 65 робочих місць для працевлаштування інвалідів (т.1 а.с.29-30). Пропонувалась робота для інвалідів на 47 робочих місць зі шкідливими умовами праці, що неможливо для осіб з обмеженими фізичними можливостями. 8 підрозділів відповідача звіти форми №3-ПН до Ровеньківського міськрайцентру зайнятості, не надавали, чим порушили обов'язок щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда. Крім того вказани обставина підтверджується зведеною таблицею щодо кількості інвалідів, які повинні працювати на підприємстві по звітам, які надавались ДП «Ровенькиантрацит» у 2011 році до центру зайнятості. Відмова від працевлаштування інвалідів, у звязку з тим, що пристосувати відповідно робоче місця під конкретного інваліда, неможливо. (т.1 а.с. 437-442; 462-465).

З урахуванням викладеного , зазначені у звітах відповідача вакансії вимогам Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» щодо робочого місця інваліда та спеціального робочого, місця інваліда, не відповідають .

Таким чином, відповідач протягом 2011 року не виконав передбачений законодавством норматив для працевлаштування інвалідів, який для цього підприємства складає 349 осіб.

Отже, на підприємстві за 349 робочих місць, які повинні бути призначені для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15 квітня 2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції .

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2011 рік від 09.01.2012, звітами форми №3-ПН та листом Ровеньківського міськрайцентру зайнятості (том 1 , аркуші справи 13, 7-10, 33-208, 209).

Також суд звертає увагу на те, що відповідачем у звіті самостійно було визначено суму адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 21670215,00 грн. (т.1 а.с.11).

Розмір пені у сумі 38 894,94 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій ( том 1 , аркуш справи 6).

Оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не вживав всіх заходів,передбачених чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів, тим самим порушив вимоги ст.ст. 19, 20 Закону України № 875-ХІІ.

Оскільки відповідач не виконав вимоги діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця для інвалідів у кількості 349 робочих місць, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21647195,04 грн. за невиконання у 2011 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів з яких основний борг у розмірі 21608300,10 грн. та 38894,94 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28 травня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 21647195,04 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит» адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 21647195,04 грн. (двадцять один мільйон шістсот сорок сім тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 04 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 27 січня 2014 року.

Суддя І.В.Тихонов