ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 січня 2014 року справа № 919/122/14

Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис»

(Фіолентовське шосе, 9-В/2, м. Севастополь, 99014)

до Приватного підприємства «Севстройсервіс»

(вул. Загордянського, 13 кв.2, м. Севастополь, 99002;

вул. Ракетна, 8, кв. 3, м. Севастополь, 99043)

про стягнення 5092,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис» звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Севстройсервіс» про стягнення 5092,43 грн, у тому числі: основний борг - 4770,00 грн, 3% річних - 322,43 грн.

При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України при пред'явленні позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом за електронним запитом за №18036694 станом на 28.01.2014, місцезнаходженням Приватного підприємства «Севстройсервіс» є: 99002, м.Севастополь, вул. Загордянського, 13 кв.2.

В порушення зазначеного, позивачем до позовної заяви не надано належних доказів надіслання відповідачеві - Приватному підприємству «Севстройсервіс», копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис» в якості доказів сплати судового збору додано копію платіжного доручення №4951 від 03.12.2013 про сплату судового збору у сумі 1827,00 грн, яке виготовлено із застосуванням технічних засобів.

За таких обставин, заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У пункті 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис» з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню без розгляду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 56, пунктами 2, 3 частини першої статті 57, пунктами 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервис» до Приватного підприємства «Севстройсервіс» про стягнення 5092,43 грн, повернути без розгляду.

Суддя ис О.О. Єфременко