НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт. Новомиколаївка
Іменем України
РІШЕННЯ
23 січня 2014 рокуСправа № 322/9/14-ц
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
заявника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за заявою: ОСОБА_1
про: встановлення факту родинних відносин.
13.01.2014 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення - факт родинних відносин, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 є чоловіком заявниці, незважаючи на те, що згідно зі свідоцтвом про шлюб його прізвище записане як «ОСОБА_2».
В обґрунтування вимог заявниця зазначила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік заявниці ОСОБА_2. Після смерті чоловіка заявниця під час перегляду документів виявила невідповідність між прізвищем чоловіка, зазначеним в його паспорті, як «ОСОБА_2», та у свідоцтві про укладення шлюбу «ОСОБА_2».
На думку заявниці, така невідповідність може в майбутньому створити для неї юридичні проблеми та має бути усунена, оскільки згідно зі свідоцтвом про шлюб померлий не є її чоловіком.
Заявницею зазначено, що спору про право у неї немає.
Виходячи з наведеного, посилаючись на ст. 256 ЦПК України, заявниця просила задовольнити її вимоги та підтримала їх у судовому засіданні.
Крім цього, в судовому засіданні заявниця додатково пояснила, що звернулася до суду із зазначеною заявою, оскільки в управлінні Пенсійного фонду України, через зазначену невідповідність, відмовилися приймати її документи, які вона подавала для виплати їй недоотриманої пенсії померлого чоловіка.
В судовому засіданні 23.01.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення заявниці та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,
встановив:
07 червня 1975 року заявницею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено шлюб з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується відміткою на 10 сторінці паспорту заявниці серії НОМЕР_1, виданому 08 лютого 2000 року Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій області.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 грудня 2013 року серії НОМЕР_2.
Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 7 червня 1975 року, у цей день було укладено шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та заявницею, до укладення шлюбу - ОСОБА_1, а після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєні прізвища: «ОСОБА_1».
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог заявниці, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, за правилом ст. 235 ЦПК України, вказане положення щодо меж судового розгляду не застосовується судом під час розгляду справ окремого провадження.
Відповідно до ст.ст. 234, 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами.
Дружина та чоловік не перебувають у кровному спорідненні, а встановлення факту родинних відносин між такими особами чинним законодавством не передбачено. Для таких осіб може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.
Отже, вимоги заявниці про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2, як її чоловіком, через наявну розбіжність у написанні прізвища померлого у свідоцтві про укладення шлюбу та в свідоцтві про смерть, задоволенню не підлягають.
Разом з цим, враховуючи надані заявницею пояснення у судовому засіданні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, заявницею було вказано, що встановлення факту родинних відносин з її померлим чоловіком, необхідно для виплати їй недоотриманої пенсії померлого.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім'ї повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з п. 33 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок), для виплати недоодержаної пенсії в зв'язку зі смертю пенсіонера, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки.
Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.
При цьому, згаданим вище пунктом 33 Порядку передбачено, що члени сім'ї надають паспорт, довідки уповноважених органів з місця проживання, у тому числі органів місцевого самоврядування, або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Статтею 178 Кодексу про шлюб та сім'ю України, яка була чинною на момент видачі заявниці паспорту, а також частиною 10 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», чинною на день розгляду даної справи, передбачено внесення до паспортів осіб, які уклали шлюб, відмітки (запису) про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і часу реєстрації шлюбу.
Таким чином, оскільки чоловік та дружина не є родичами, а є членами сім'ї, вищезазначена відмітка про реєстрацію шлюбу у паспорті заявниці, в якій прізвище її чоловіка зазначено як «ОСОБА_2» є належним та достатнім доказом укладення шлюбу, а у сукупності з вказаним свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 від 07 грудня 2013 року серії НОМЕР_2 та за умови документального підтвердження факту спільного проживання з померлим - достатніми документами, що необхідні для виплати недоотриманої пенсії померлого.
Оскільки факт реєстрації шлюбу заявниці з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, документально підтверджується паспортом заявниці, додаткове встановлення цього факту в судовому порядку не вимагається.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 256, 259, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення у повному обсязі складено 27.01.2014.
Суддя С.С. Гасанбеков