АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2014 р. Житомир справа № 806/8290/13-a

категорія 8.1.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22748,85 грн.,-

встановив:

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 22748,85 грн. податкової заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач як платник податків та інших обов'язкових платежів має заборгованість перед бюджетом у сумі 22748,85 грн., в тому числі: податок з фізичних осіб в сумі 20197,61 грн., штрафні санкції в сумі 2550,00 грн., пеня по збору за спеціальне водокористування в сумі 1,24 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, позивач просить стягнути з нього 22748,85 грн.

Позивач просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Баранівському відділенні Новоград-Волинській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Наявність податкового боргу підтверджується самостійно поданими відповідачем деклараціями з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік, з податку на додану вартість.

Також за результатами камеральних перевірок ФОП ОСОБА_1 податковим органом були винесенні податкові повідомлення-рішення за № 0052300017 від 10.08.2011 р., яким було застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн., № 0024850017 від 26.03.2012 р. яким було застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн. та № 0000421700 від 25.03.2013 р. яким було застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн.

В зв'язку з не сплатою ФОП ОСОБА_1 узгодженої суми грошового зобов'язання в установленні строки Баранівською МДПІ 28.03.2013 року направилась відповідачу податкова вимога № 7 від 26.03.2013 року, яку він отримав 05.04.2013 року (а.с.17).

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами пп.14.1.175. п.14.1. цієї ж статті визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами п.95.1 ст.95 названого Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Приписами п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на викладене правове регулювання та на обставини, які свідчать про існування у відповідача податкового боргу у сумі 22748,85 грн., грошові зобов'язання зі сплати були узгоджені відповідачем, а також враховуючи те, що відповідач доказів погашення боргу не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_4) на користь Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (код ЄДРПОУ 38613415) податкову заборгованість у сумі 22748,85 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Панкеєва