ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 січня 2014 р. Житомир справа № 806/8629/13-a
час прийняття : 11 год. 50 хв. категорія 8.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
за участі секретаря - Бондаренка Д.А.,
за участі представників позивача Качанівського Л.А., Заїки А.М.,
за участі представника відповідача Зеленової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001311503 від 20.12.2013 р.,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" (далі ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 20 грудня 2013 року № 0001311503 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 1300000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом у зв'язку з порушенням товариством вимог пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року на 1500000,00 грн. Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що до моменту введення в експлуатацію м'ясопереробного цеху та інших необхідних для виробництва господарських споруд товариство не має права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів. Позивач вважає їх безпідставними, оскільки податкове законодавство не встановлює обов'язку платника податку ввести об'єкт у експлуатації до дати заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що оспорюване рішення скасуванню не підлягає, так як прийняте на підставі обґрунтованих висновків перевірки про відсутність у відповідача підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості будівельно - монтажних робіт, придбаних будівельних матеріалів та необоротних активів, попередніх оплат постачальникам товарів, робіт, послуг по будівництву об'єкта м'ясопереробного цеху за адресою: м.Бердичів, вул.Білопільська,131, який не оприбутковано на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби" і не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та дослідивши докази, якими підтверджено позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.
Встановлено, що під час проведеної Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35976986) на порушення пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2013 року на суму 1500000,00 грн.
За результатами перевірки 13 грудня 2013 року складено акт № 1295/153/35976986 (а.с. 12-45).
На підставі вказаного акта відповідачем 20 грудня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001311503 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 1500000,00 грн. (а.с.46).
Суд не погоджується з винесеним спірним податковим повідомленням-рішенням з огляду на наступне.
Як видно з акту перевірки, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в вересні 2013 року і бюджетного відшкодування за цей же місяць є: виконання будівельно - монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та необоротних активів, здійснення попередніх оплат постачальникам товарів, робіт, послуг по будівництву об'єкта м'ясопереробного цеху за адресою: м.Бердичів, вул.Білопільська, 131.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
При цьому, згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судом встановлено, що витрати, які понесені позивачем при будівництві м'ясопереробного цеху, були пов'язані з його господарською діяльністю, а тому він на законних підставах, передбачених пунктом 198.3 статті 198 ПК України, відніс сплачену продавцю за такою операцією в складі вартості товарів (робіт, послуг) суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Підпунктом 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду задекларованого в деклараціях з ПДВ за вересень 2013 року (а.с.47-53).
З положень пункту 198.3 статті 198 ПК України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.
Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів.
Згідно з абзацом "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Відповідно до пункту 200.5. статті 200 ПК України, на порушення якої посилається відповідач, визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником податку на додану вартість з 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100268045 від 12 лютого 2010 року (а.с.54).
Крім того, пункт 200.5 статті 200 ПК України, на порушення якого посилається відповідач, не встановлює обмеження на бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, сформованого по операціям з придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Відповідно до пунктів 200.6, 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом позивачу безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 20 грудня 2013 року № 0001311503 підлягають задоволенню.
На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 458,8 грн.
Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0001311503 від 20.12.2013 р.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 458,8 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва