Копія:
Справа № 232/4308/12 Провадження № 22-ц/772/140/2014Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В.В.
Категорія: 31 Доповідач: Стадник І. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
21 січня 2014 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого, судді Стадника І.М.,
Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,
при секретарі Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, -
встановила:
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в міський суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, та відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8117,37 грн. матеріальних збитків та 92907 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_4, 13012,89 грн. матеріальних збитків та 123876 грн. відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 11396,66 грн. матеріальних збитків та 123876 грн. відшкодування моральної шкоди, та судові витрати.
В обґрунтування позову посилалися на те, що 01 жовтня 2010 року приблизно об 11 год. під час підняття меблів на підйомній платформі (площадка електрична ПЕВ А 1.0/16) в приміщенні ТОВ «ВМЛ» по вул. Тарногородського, 46 в м. Вінниці, сталося падіння з третього поверху будівлі зазначеної електричної площадки, монтаж металоконструкції якої проведено ПП «Теплосервіс - 2000», директором якого був ОСОБА_2 В момент падіння на платформі знаходилися робітники-пакувальники промислових товарів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які зайшли на платформу з метою розвантаження меблів. Внаслідок падіння позивачі отримали тілесні ушкодження, що підтверджуються висновками судово-медичних експертиз, тривалий час перебували на лікуванні, а тому як особи, що постраждали від злочину, вчиненого ОСОБА_2, вважають, що мають право на відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8117 грн. матеріальної шкоди та 92907 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 13012,89 грн. матеріальної шкоди та 123876 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 1136,66 грн. матеріальної шкоди та 123876 грн. моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 5125 грн. витрат на проведення судової психологічної експертизи кожному, а також судовий збір на користь держави в розмірі 419,37 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись не неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Пояснив, що в межах провадження у кримінальній справі визнав свою вину не в спричиненні тілесних ушкоджень позивачам, а в тому, що приступив до виконання робіт з підвищеною небезпекою без попереднього повідомлення місцевого органу Держгірпромнагляду. Падіння підйомної електричної площадки, що спричинило шкоду потерпілим, сталося не з його вини.
Представник позивачів ОСОБА_6 проти вимог апеляційної скарги заперечує. Пояснила, що оскільки кримінальну справу щодо ОСОБА_2 закрили з нереабілітуючої підстави, а позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були визнані потерпілими в ній, позов пред'явлено саме до ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити і як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.06.2011 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі ст. 7 КПК України та ст. 48 КК України внаслідок зміни обстановки.
Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні та щиро розкаявся, а відтак суд поклав в основу рішення обставини, що встановлені даною постановою.
Такий висновок суду є помилковим, зробленим без урахування всіх обставин справи, характеру спору і правовідносин, що виникли між сторонами, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтю 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої їх ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, є лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК України.
Як випливає зі змісту постанови про закриття кримінальної справи (а.с. 49-51), ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що працюючи директором приватного підприємства «Теплосервіс - 2000» в м. Черкаси, згідно договору від 25.03.2009 року на виконання підрядних робіт, укладеного між ПП «Вовк і К» та ПП «Теплосервіс - 2000», при наявності ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ №441896 (строк дії ліцензії з 11.11.2008 року по 11.11.2011 року) щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в тому числі металевих конструктивних елементів, каркасів, інженерних споруд, при наявності Дозволу на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №108.08.71-45.33.3 Територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Черкаській області (строк дії дозволу з 28.07.2008 року по 28.07.2011 року) щодо виконання робіт, в тому числі будівництва, зведення, монтажу та демонтажу металевих конструкцій будівель і споруд, виробничих каркасів, роботи на висоті, в тому числі з підйомними і підвісними колисками, 12.06.2009 року приступив до проведення робіт підвищеної небезпеки в м. Вінниця по вул. Тарногородського, 46, розпочавши виконання робіт по монтажу металоконструкцій площадки електричної ПЕВ А 1.0/16, не повідомивши при цьому про початок таких робіт Територіальне управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Вінницькій області, тобто допустив службову недбалість, а саме неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
Так, 01.10.2009 року приблизно об 11 год. під час підняття меблів на підйомній платформі (площадка електрична ПЕВ А 1.0/16) в приміщенні ТОВ «МВЛ» по вул. Тарногородського, 46 в м. Вінниці сталось падіння з третього поверху будівлі зазначеної електричної площадки ПЕВ А 1.0/16, монтаж металоконструкцій якої проведено ПП «Теплосервіс - 2000», директором якого являвся ОСОБА_2 В момент падіння на платформі знаходились пакувальники промислових товарів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, останні зайшли на підйомну платформу з метою розвантаження меблів.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно висновку судово-медичної експертизи №204 від 24.02.2010 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійно-уламкових переломів 1-3-го поперекових хребців без порушення функцій спинного мозку; відкриті крупно-уламкові переломи п'яткової та заднього відділу таранної кістки справа, закриті внутрішньо-суглобові компресійні крупно-уламкові переломи п'яткової та човниковоподібної кісток зліва з відривом фрагмента та ушкодженням прилеглих сполучень. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №205 від 24.02.2010 року отримав ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 3-го поперекового хребця без порушення функції спинного мозку, заритого внутрішньо-суглобового компресійно-уламкового перелому лівої п'яткової кістки з ушкодженням суглобової поверхні, розривом та підвивихом в таранно-човниковоподібному сполученні. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно висновку судово-медичної експертизи №203 від 24.02.2010 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів 1-2-го поперекових хребців, без порушення функцій спинного мозку, відкритого компресійно-уламкового перелому лівої п'яткової кістки з ушкодженням заднього відростку таранної кістки, закритого крупно-уламкового перелому правої п'яткової кістки з ушкодженням таранно-п'яткового сполучення. Вищевказані тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 належать згідно висновків судово-медичних експертиз №203, 204, 205 від 24.02.2010 року до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Через отримані тілесні ушкодження ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проходили тривале лікування, що підтверджується медичними документами, вони визнані інвалідами третьої групи по причині травматичного каліцтва, а на підтвердження матеріальних збитків (витрат на придбання ліків) суду надано медичні довідки, видані медичними закладами, в яких наведено перелік та кількість медикаментів, витрачених на їх лікування, а також довідки про вартість цих медикаментів.
Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Крім того, згідно з висновками судової психологічної експертизи №4616/13-32, та 4750/13-32, 4749/13-32 від 16.08.2013 року та 19.08.2013 року відповідно, ситуація, що досліджувалася за справою (падіння платформи та завдання тілесних ушкоджень) спричинила негативні зміни фізичної, психоемоційної, та соціальної сфер існування особистостей. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, чим останнім були завдані негативні психологічні переживання моральні страждання); орієнтовний розмір компенсації завданих ОСОБА_3 моральних страждань становить 81 мінімальну заробітну плату, ОСОБА_5 - 108 мінімальних заробітних плат, ОСОБА_4 - 108 мінімальних заробітних плат.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 1 ст. 23 ЦК України, відшкодовується моральна шкода, яка полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв'язок між двома першими елементами; г) вина завдавача шкоди.
При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності й передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Для того, щоб визнати особу відповідальною за шкоду, необхідно, щоб ця шкода була результатом саме її дій або бездіяльності, тобто, щоб між діями або бездіяльністю особи і шкодою був певний причинний зв'язок.
Згідно з висновком експертизи №0504.02-1257.09 (а.с. 94-101) загальними технічними причинами падіння з висоти платформи площадки електричної вантажної ПЕВ А 1.0/16, є вихід з ладу, через відсутність мастила в корпусі, редуктора талі електричної моделі CD1-В(заводський №0811027), внаслідок повного руйнування (зносу) пари - зубців зубчастого колеса валу шестерні - 100%, зубців зубчастого колеса - від 50% до 100%, та відсутність уловлювачів платформи площадки електричної вантажної ПЕВ А 1.0/16.
Разом з тим, як випливає з договору №09/10-08 від 9 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ «МВЛ» (Замовник, Покупець) і ПП «Вовк і К» (Постачальник) саме останнє підприємство взяло себе зобов'язання з поставки, монтажу та налагодження нового і такого, що не було в експлуатації вантажопідйомного обладнання - двох площадок підйомних електричних вантажних, серії А на об'єкті покупця за адресою: вул. Тарногородського, 46 (а.с. 191-195).
В свою чергу ПП «Вовк і К» (Замовник) уклало з ПП «Теплосервіс 2000» (Виконавець) договір на виконання підрядних робіт від 25 березня 2009 року (а.с. 202-204), відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання робіт по монтажу металоконструкцій та огорожі за вищевказаною адресою.
Листом від 01 червня 2009 року директор ПП «Вовк і К» повідомив ПП «Теплосервіс 2000» про необхідність приступити до виконання робіт з монтажу металоконструкцій і огорожі на об'єкті з 12 червня 2009 року, а 17 червня 2009 року - про призупинення робіт на необмежений строк через вирішення питань із замовником за договірними зобов'язаннями, а також негативним впливом на якість монтажу, що здійснюється виконанням робіт іншими організаціями в місці встановлення металоконструкції (а.с. 205-206).
Отже очолюване ОСОБА_2 ПП «Теплосервіс 2000» не брало безпосередньої участі в проведенні монтажу власне площадки електричної вантажної ПЕВ А 1.0/16, яка 01 жовтня 2009 року впала з третього поверху будівлі приміщення ТОВ «МВЛ» по вул. Тарногородського, 46 в м. Вінниці. Зазначене підприємство виконувало лише роботи по монтажу металоконструкцій за зазначеною адресою.
При цьому відповідно до вищевказаного висновку експертизи в металоконструкціях напрямних видимих дефектів (деформації, зміщення робочих поверхонь тощо), що перешкоджають руху роликів по напрямним не виявлено (а.с. 99), тобто роботи, які виконувало й за які відповідало ПП «Теплосервіс 2000», - виконані якісно.
Крім того, на підставі вивчення наданих на експертизу матеріалів і проведеного експертного обстеження обладнання на ТОВ «МВЛ» комісією встановлено, що обладнання підвищеної небезпеки, а саме: Площадка електрична вантажна ПЕВ А 1.0/16, заводський № б/н, випуску 2009 року, виробництва ПП «Вовк і К» не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і не може бути прийнятою до виробництва та експлуатації.
Для забезпечення випуску даного виробу, необхідно розробити технічний проект та робочу документацію відповідно до вимог ГОСТ 15.005-86 і забезпечити проведення її експертизи відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що порушення ОСОБА_2 порядку проведення робіт з підвищеною небезпекою - початок здійснення ПП «Теплосервіс 2000» робіт 12 червня 2009 року без повідомлення територіального управління Держгірпромнагляду не перебуває в причинному зв'язку з наслідками у вигляді падіння площадки електричної ПЕВ а 1.0/16, яке мало місце01 жовтня 2009 року в приміщенні ТОВ «МВЛ» по вул. Тарногородського, 46 в м. Вінниці, а відтак із заподіянням матеріальної і моральної шкоди позивачам по справі, що виключає його цивільно-правову відповідальністю за таку шкоду.
Суд першої інстанції вищевказані докази не дослідив, так як в порушення вимог ст. 74, 158 ЦПК України розглянув справу без повідомлення відповідача - судова повістка-виклик в судове засідання 30.10.2013 року повернута суду за закінченням терміну зберігання, а в судове засідання 13.11.2013 року, коли було винесене оскаржуване рішення, відповідач взагалі не викликався.
Відповідно до п. 1-4 ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.
Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.