КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5689/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.13р. у справі №826/5689/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство «Фірма «Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Геліос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Наладбуд Компані» про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень - рішень , визнання неправомірними дій

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень від 02.11.12р.: № 0011592208, та № 0011602208; наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1560 від 15.10.12р. та визнання протиправними дії відповідача щодо визнання в акті невиїзної документальної перевірки правочинів з низкою контрагентів позивача - нікчемними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що первинні документи підписані від імені ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, з огляду на те, що засновники вказаних Товариств заперечують свою причетність до господарської діяльності суб'єктів господарювання, а відтак формування позивачем на підставі таких документів податкового обліку є безпідставним.

У судове засіданні представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» за період з 01.01.09р. по 30.06.12р., за результатами якої складено акт від 22.10.12р. №879/22-08/31405650.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.11.12р.:

№0011602208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 193 грн., в т.ч. основний платіж - 9 754 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 439 грн.;

№0011592208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 20 930грн., в т.ч. основний платіж - 16 744 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 186 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

пп.7.4.1 п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 13 394,97 грн., в т.ч. травень 2009 року на суму 3 416 грн., липень 2009 року на суму 224,29 грн., січень 2010 року на суму 1 201,29 грн., березень 2010 року на суму 743,87 грн., квітень 2010 року на суму 5 711,39 грн., травень 2010 року на суму 431,12 грн., серпень 2010 року на суму 1 666,67 грн.;

п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 16 744 грн., в т.ч. по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 2 432 грн., півріччя 2010 року - 10 110 грн., 9 місяців 2010 року - 12 193 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки вказані підприємства були створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а лише для надання податкової вигоди на користь третіх осіб, що підтверджується протоколом допиту ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рамках кримінальних справ: №80-0263, порушеної за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення СПД (юридичних осіб), зокрема ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та № 69-0149, порушеної відносно фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_2 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ «Євро класс трейд» Буц М.О. в мінімізації ним податкових зобов'язань, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіло велику майнову шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Євро класс трейд» Буц М.О., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Окрім того, податковим органом встановлено відсутність у ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у таких обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка проведена з порушенням вимог податкового законодавства, а відтак винесені податкові - повідомлення рішення за результатами такої перевірки є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, отже оспорюваний наказ вичерпав свою дію шляхом його виконання, а тому оспорювані дії щодо проведення перевірки та наказ не є такими, що порушують права позивача, відтак відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині.

Сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Висновки, викладені у акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, самі по собі висновки акту перевірки не порушують права позивача - платника податку безвідносно до змісту такого акту, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в акті невиїзної документальної перевірки правочинів з низкою контрагентів позивача - нікчемними.

У свою чергу, нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами податкового законодавства, якими передбачено окрему процедуру узгодження грошових зобов'язань.

У спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки, яке може бути предметом спору.

Самі по собі процедурні порушення податкового органу, навіть якщо такі і мали місце, можуть мати правове значення лише у тому випадку, коли такі порушення призвели до прийняття податковим органом протиправного рішення, чого не встановлено колегією суддів у спірному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини, зокрема з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» згідно укладених договорів підряду на проведення ремонтно - будівельних робіт.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного у перевіряємий період), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, за наведених правових норм, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення СПД (юридичних осіб), зокрема ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України порушено кримінальні справи №80-0263 та № 69-0149 (порушена відносно фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_2 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ «Євро класс трейд» Буц М.О. в мінімізації ним податкових зобов'язань, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіло велику майнову шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Євро класс трейд» Буц М.О., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.2, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України).

Так, будучи допитаними в рамках вказаних кримінальних справ ОСОБА_2, повідомила про те, що ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» були створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності; поставка товарів та надання робіт (послуг) від вказаних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документах, а фактично товар (роботи, послуги) не надавались. Податковим органом долучено до матеріалів справи протокол допиту ОСОБА_2, який безпідставно не врахований судом першої інстанції.

Згідно наданих засновником та директором ПП «Фірма «Володар» - ОСОБА_3 письмових пояснень та протоколу допиту (а.с.73-77) встановлено, що підприємство оформлено на прохання знайомого її чоловіка - ОСОБА_5; до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення ОСОБА_3 не мала; документи бухгалтерської та податкової звітності не підписувала, здійсненням господарської діяльності товариства не займалась; жодних товарів (робіт, послуг) від імені ПП «Фірма «Володар» на інші підприємства не поставляла та не надавала.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Підписання документів бухгалтерського обліку від імені ПП «Фірма «Володар» - ОСОБА_6 не спростовує безтоварність спірних операцій з огляду на те, що по-перше в рамках кримінальної справи № 80-0263 встановлено, що дана особа до господарської діяльності вказаного підприємства відношення не має; та по-друге, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 уповноважувала вказану особу на підписання первинних документів від імені підприємства.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Наладбуд Компані» податкового обліку у перевіряємий період, а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.13р. у справі №826/5689/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.13р. у справі №826/5689/13-а скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство «Фірма «Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Геліос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Наладбуд Компані» про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень - рішень, визнання неправомірними дій - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складено:20.01.2014р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.