ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.01.2014 Справа №901/3933/13
За позовом Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «АХА Страхування»
до відповідача Публічного акціонерного товариства
«Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шубіна Віктора Васильовича
про стягнення страхового відшкодування
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Самойленко П.М. за довіреністю від 21.12.2013;
від відповідача - Тарасюк В.А. за довіреністю №б/н від 06.12.2013;
від третьої особи - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ Страхова компанія «АХА Страхування») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова» (далі - ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова») та просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування сплаченого страхового відшкодування 7 744, 00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, ПАТ Страхова компанія «АХА Страхування» посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій є працівник відповідача - Шубін В.В., заподіяно шкоди майну - транспортному засобу Барової Н.В., який товариством виплачене страхове відшкодування у розмірі 7 744грн. відповідно до умов договору від 02.03.2010 №18а/10кр добровільного страхування наземного транспорту. При цьому, ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова», відповідно до ст.1172 ЦК України, є особою, яка відповідальна за шкоду, завдану Шубіним В.В. під час виконання ним трудових обов'язків та зобов'язана відшкодувати витрати, понесені на виплатиту страхового відшкодування (а.с.3-5).
Відповідач у справі - ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, вказуючи на те, що:
- вибір станції технічного обслуговування, що здійснювала ремонт транспортного засобу, не був письмово узгоджений з страховиком, тому перерахування суми страхового відшкодування ТОВ «КТС Крим» є безпідставним;
- позивачем не надано документів, які підтверджують фактичне проведення ремонту транспортного засобу та його отримання Баровою Н.В. (а.с.73-74).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Шубіна Віктора Васильовича (а.с.1-2).
Третя особа - Шубін Віктор Васильович письмового пояснення по суті заявлених вимог не надав; до прийняття рішення по суті заявлених вимог звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності з причин неможливості явки в судові засідання (а.с.145).
Зважаючи на заявлене клопотання, а також те, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за відсутності третьої особи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідача щодо заявлених вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
02.03.2010 між позивачем у справі - ПрАТ «СК «АХА Страхування» та Баровою Н.В. укладено договір №18а/10кр (во) добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виплатити Баровій Н.В. у разі настання страхового випадку страхове відшкодування (далі - договір, договір страхування; а.с.18-25).
Предметом договору, як визначено його пп.4,5 є майнові інтереси страхувальника - Барової Н.В., пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, який є власністю Барової Н.В., що підтверджується свідоцтвом САА314777 про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2009 (а.с.48), - SUZUKI SX-4 2008 року випуску, реєстраційний номер АК 3719ВМ, сірого кольору.
До страхового ризику, як визначено п.7.2 договору, зокрема, віднесено збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП); страхова сума визначена у розмірі 156 0000грн., а страховий платіж - 11 044,80грн. (п.7.10, 7.11 договору). Безумовна франшиза у випадку настання такого страхового ризику як збитки внаслідок ДТП встановлена у розмірі 0% (п.12.2 договору).
Датою закінчення строку дії відповідного договору встановлено 01.03.2011 (п.16 договору); відповідний договір набуває чинності з моменту надходження страхового платежу, визначеного договором, у повному обсязі та діє до 24 години дня, зазначеного у договорі як дата закінчення його дії (п.23.1.1 договору).
Як встановлено судом, страховий платіж за відповідним договором перерахований страхувальником - Баровою Н.В. 02.03.2011, про що свідчить долучені до справи докази (а.с.120).
03.02.2011 у м. Сімферополь на вул. Воровського, 24 о 13годині сталася ДТП за участю автомобілів ГАЗ 3110 державний номер 10013КО кузова №542241, що належить ПАТ «Сімферопольський консервний завод», під керуванням Шубіна В.В. та автомобіля SUZUKI SX-4, державний номер АК 3719ВМ кузов №358237, що належить Баровій Н.В., під керуванням Гнатенко Ю.О., у результаті якої автомобілю SUZUKI SX-4, державний номер АК 3719ВМ заподіяні механічні ушкодження задньої лівої частини.
Відповідно до довідки № 8765972 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Відділом ДАІ ОАТ м. Сімферопооля та АТІ при УДАІ ГУ МВС в АР Крим, ДТП відбулось внаслідок порушення Шубіним В.В. Правил дорожнього руху, а саме правил маневрування, про що складено адміністративний протокол (а.с.16-17).
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 03.03.2011 №3-670/11 Шубіна Віктора Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 14).
Приймаючи відповідну постанову, суд дійшов висновку про наявність вини Шубіна В.В. у скоєнні правопорушення, а саме порушенні ним Правил дорожнього руху, що призвело до наїзду на транспортний засіб та його пошкодження.
Відповідна постанова набрала законної сили, про що свідчить напис суду на копії такої постанови, долученої до матеріалів справи (а.с.14).
Шубін В.В., який керував транспортним засобом ГАЗ 3110 державний номер 10013КО, що належить ПАТ «Сімферопольський консервний завод», як вбачається з свідоцтва №САЕ 858769 (а.с.107) про реєстрацію транспортного засобу, на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наказом від 01.02.2008 №8-К ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова» (назва якого у подальшому змінена на ПАТ «Сімферопольський консервний завод», що підтверджується його статутом /а.с.84-110/), та випискою з трудової книжки (а.с.57-58), відповідно до яких така особа прийнята водієм 2 класу автомашини «Волга».
Як вбачається з довідки, виданої Гнатенко Ю.О., у якої у правомірному володінні та користуванні на момент ДТП знаходився транспортний засіб, що підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю, зареєстрованою у реєстрі за №2957, яка видана 15.12.2009 Баровою Н.В. строком на три роки (а.с.49), внаслідок відповідної ДТП транспортному засобу SUZUKI SX-4 державний номер АК 3719ВМ кузов №358237 заподіяні механічні ушкодження заднього бамперу зліва (а.с.15).
Як вбачається зі звіту №4006.-03/11 про оцінку матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту SUZUKI SX-4 державний номер АК 3719ВМ для усунення пошкоджень, заподіяних при ДТП, з урахуванням фізичного зношення деталей, складає 7750,17грн.; розмір матеріальної шкоди складає 7 750,17грн. (а.с.32-44).
04.02.2011 Баровою Н.В. позивачу подана заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором, у якій визначено форму виплати страхового відшкодування - шляхом перерахування її на рахунок ТОВ КТС «Крим» (45-47), яка обрана для відновлювального ремонту транспортного засобу, як вбачається з направлення на СТО (а.с.54). За результатами розгляду відповідної заяви, позивачем складено страховий акт №20011/V/OMODO1279/ VESKO4244 від 14.03.2011 (а.с.26-27,29), відповідно до якого згідно з платіжним доручення №5177 від 15.03.2011 на рахунок ТОВ «КТС Крим» перераховано 7744грн. із зазначенням у графі «призначення платежу» - страхове відшкодування Баровій Н.В. за актом № №20011/V/OMODO1279/ VESKO4244 від 14.03.2011 на ремонт а/м SUZUKI SX-4 державний номер АК 3719ВМ, без ПДВ (а.с.28). Як вбачається з відмітки банку - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідне платіжне доручення виконано 15.03.2011 (а.с.28).
21.05.2013 позивач звернувся до відповідача - ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова» з претензією щодо відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування, доказів надання відповідні на яку відповідачем не надано (а.с.10-13).
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу витрати, понесені на виплату ним, згідно з вказаним договором страхування, страхового відшкодування Баровій Н.В. у сумі 7 744грн.
Заявлені вимоги є обґрунтованими з наступних підстав.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Оскільки на момент ДТП Шубін В.В. перебував у трудових відносинах з відповідачем та згідно з посадою правомірно володів та використовував транспортний засіб, за участю якого сталося ДТП, особа, залучена до участі у справі в якості відповідача - ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова» є особою, яка має відповідати за заявленим позовом (належний відповідач).
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди з вини Шубіна В.В., під час виконання ним трудових обов'язків перед ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова», останній - відповідач у справі є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну майну Баровій Н.В.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, до позивача як особи, що відшкодувала шкоду, завдану Баровій Н.В., у розмірі виплаченого відшкодування - 7744грн., перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - відповідача у справі.
Крім того, спеціальною нормою Закону України «Про страхування», яким врегульовані відносини страхування, а саме ст.27 відповідного Закону, визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Заперечуючи заявлені вимоги, відповідач посилався на те, що позивачем не надано доказів здійснення відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП транспортного засобу страхувальника - Барової Н.В. та повернення такій особі відповідного транспортного засобу. Між тим, дослідження відповідних обставин не має значення для визначення прав та обов'язків сторін у справі з наступних підстав.
В силу п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», одним із обов'язків страховика - позивача у справі належить обов'язок при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно ст.25 Закону, виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
В силу п.27.14 договору страхування, при пошкодженні транспортного засобу страхове відшкодування перераховується на СТО (у відповідності з обраним згідно п.27.11 договору варіантом і зазначеному у розділі 17 договору) для відновлення транспортного засобу. При цьому, відповідно до п.27.15 договору, при пошкодженні транспортного засобу страхове відшкодування сплачується страхувальником шляхом перерахування на рахунок СТО, вказаний страхувальником у заяві на виплату страхового відшкодування, згідно з належним чином оформленими документам; відповідні документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість частин та матеріалів, використаних під час ремонту; вибір СТО погоджується з страховиком.
Отже, з урахуванням умов договору, виплата страхового відшкодування може здійснюватись шляхом перерахування коштів на ремонт відповідному СТО, обраному за згодою сторін. У даному випадку наявність згоди сторін щодо вибору СТО підтверджується відповідною заявою Барової Н.В., яка зазначила про форму виплати страхового відшкодування шляхом перерахування його обраному СТО (а.с.47) та перерахуванням страхового відшкодування відповідному СТО - ТОВ «КТС «Крим» позивачем, який не висловлював заперечень щодо обрання відповідного СТО. При цьому, до матеріалів справи долучені рахунки відповідного СТО - ТОВ «КТС Крим» №№КР00000034 від 09.02.2011 на вартість робіт на суму 7 294грн. та №КР0000035 від 09.02.2011 на суму 450грн. щодо вартості датчику паркування, який підлягає заміні (а.с.30,31).
Таким чином, позивачем повністю у відповідності з договором виконані взяті на себе обов'язки по виплаті страхового відшкодування, виплативши яке позивач набув право вимагати відшкодування у винної за заподіяння шкоди особи. При цьому, чинне законодавство не пов'язує виникнення відповідного права - вимагати відшкодування виплаченого страхового відшкодування з моментом фактичного відновлення пошкодженого майна; набуття такого права пов'язується виключно з моментом виплати страхового відшкодування.
За таких обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст..49 ГПК України витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором у розмірі 1720,50грн., підлягають відшкодування йому за рахунок відповідача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.01.2014.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. С.М.Кірова» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 7 744грн. страхового відшкодування, а також 1 720,50грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату позову судовим збором.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова