номер провадження справи 35/55/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2014 Справа № 908/3744/13
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Марченко Н.В., довіреність № 85-1-4/9-Ю від 20.12.2013р.
від відповідача: Кузьмінов Д.В., довіреність № 24 від 13.01.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріжжя
про стягнення збитків в порядку суброгації у сумі 4 449,31 грн.
Встановив:
15.11.2013р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення збитків в порядку суброгації у сумі 4 449,31 грн.
Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 05.06.2013р. водій Вєтров І.В., який керував автомобілем NISSAN X-Trail, д/н АЕ6278 СК, порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д/н АЕ 0300 НН. Дані обставини встановлені та підтверджені Постановою суду від 03.07.2013р. про притягнення зазначеного водія до адміністративної відповідальності за скоєне ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія Вєтрова І.В., як власника транспортного засобу автомобіля NISSAN X-Trail, д/н АЕ6278 СК, застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8274109 від 10.01.2013р. Обов'язок по відшкодуванню заподіяних збитків винною у ДТП особою, покладається на страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність, тобто на відповідача. Позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування за вих..39/1 від 17.07.2013р., щодо відшкодування збитків у досудовому порядку. Відповідач визнав вказану подію страховим випадком, але задовольнив майнові вимоги позивача частково, перерахувавши страхове відшкодування в розмірі 21746,62 грн., що на 4449,31 грн. (за вирахування франшизи 500 грн.) менше аніж фактичні збитки позивача. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача недоплачені збитки в розмірі 4449,31 грн., а також судові витрати.
15.11.2013р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 18.11.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/3744/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/55/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 10.12.2013р. о/об 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача відзиву на позов не надав, у судовому засіданні 10.12.2013р. пояснив, що проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою суду від 10.12.2013р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2013р.
14.01.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він, як страховик, який здійснює діяльність у відповідності до спеціального законодавства, виплачує лише страхове відшкодування, а не відшкодовує шкоду, спричинену страхувальником. При цьому, відповідач зазначає, що під час здійснення страхового відшкодування, він керується власним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ПОЛІСОМ) та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що виключає можливість покладення на ТДВ СК «КРЕДО» обв'язку виплати позивачеві розміру страхового відшкодування, який є аналогічним до суми страхового відшкодування сплаченого позивачем. Відповідач вказує, що при прийнятті рішення (страхового акту) ТДВ СК «КРЕДО» керувалося наявними (поданими позивачем) документами, і оскільки у нього були відсутні свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд», а також акт виконаних робіт організації, яка мала забезпечити відновлювальний ремонт пошкодженого у ДТП транспортного засобу, ТДВ СК «КРЕДО» задовольнило вимоги позивача у розмірі 21746,62 грн., яка вирахувана як різниця між 26695,93 грн. сплаченого позивачем відшкодування, 500,00 грн. безумовною франшизою за ПОЛІСОМ та 4449,31 грн. ПДВ, законність нарахування якого позивачем на той час доведено не було.
В судовому засіданні 15.01.2014р. представник позивача пояснила, що хоча для розгляду відшкодування в порядку суброгації законність нарахування ПДВ не має ніякого відношення, проте на електронну адресу відповідача ними було направлено свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Алмаз Мотор». Крім того, представник позивача зазначила, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву та додатки, визначені ст.. 35 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Заява про відшкодування подана позивачем з дотриманням встановленого порядку. Позивач наголошує, що законодавством не передбачено надання акту виконаних робіт та свідоцтво платника ПДВ для відшкодування збитків. Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, на підставах, викладених в позовній заяві та просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 4449,31 грн. та 1720,50 грн. судового збору.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2014р. проти позову заперечив та заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для перевірки факту наявності свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд».
Суд відхиляє клопотання відповідача, оскільки 15.01.2014р. спливає двохмісячний термін вирішення спору, передбачений статтею 69 ГПК України. Клопотання щодо продовження розгляду спору представником відповідача надано не було.
За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 15.01.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
30.04.13р. між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОМ - ДНІПРО» (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 05-00/00005334/1.1.2.00 (Договір страхування).
Згідно з умов договору, позивач застрахував автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН 2013 року випуску, в тому числі і від ризиків ДТП (п. 7.1).
05.06.2013 року о 13-00 годині Вєтров Ігор Віталійович під час керування транспортним засобом NISSAN X-Trail № АЕ6278СК у м. Дніпропетровську, порушив вимоги п. 2.3 «б» ПДР України та допустив наїзд (зіткнення) на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН під керуваням водія Мудрак Олега Вікторовича, який належить на праві власності ТОВ «ТРАНСКОМ-ДНІПРО».
Як свідчать матеріали справи, 06 червня 2013р. водій автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН, який керував ним в момент скоєння ДПТ на підставі дорожнього листа, звернувся до ПАТ «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" з заявою (повідомленням) про подію. (а.с. 9).
14.06.2013р. до ПАТ «Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" -Дніпропетровській філії з заявою вих.. № 73 про страхове відшкодування звернувся власник пошкодженого автомобіля - ТОВ "ТРАНСКОМ - ДНІПРО" (а.с. 12).
Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, був складений звіт № 1106/13/СК від 13.06.2013 р., відповідно до якого експертом було встановлено, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля, складає 27807,59 грн. (а.с. 14).
ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд» виставлений рахунок № АМ - 7864 від 11.06.2013р., з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 26695,93 грн. разом із ПДВ (а.с. 13).
Відповідно до страхового акту № 000010567 (0) від 21.06.2013р. ДТП було визнано страховим випадком та прийнято рішення про перерахування суми страхового відшкодування в сумі 26695,93 грн. (а.с. 20).
Зазначена сума була перерахована Дніпропетровською філією ПАТ "УСК "Гарант-Авто" ТОВ фірмі «Алмаз Мотор, Лтд» , платіжними дорученнями № 19267 від 26.06.2013р. в сумі 13695,93 грн. та № 20214 від 09.07.2013р. в сумі 13000 грн.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2013 року по справі № 199/6993/13-п встановлено вину Вєтрова Ігоря Віталійовича у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 22).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Вєтрова І.В. була застрахо вана ТДВ СК «Кредо» за Полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.23).
17.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування збитків в порядку регресу № 39/1 для виплати 26695,93 грн. страхового відшкодування. До заяви позивачем були додані: копія заяви страхувальника; копія полісу добровільного страхування автотранспорту, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія довідки ДАІ про обставини ДТП; копія експертної оцінки вартості відновлювального ремонту; копія Страхового акту 000010567 від 21.06.2013 року; копія рахунку СТО; копія платіжних доручень № 19267, № 20214, довіреності (а.с.27).
Як свідчать матеріали справи, ТДВ СК «Кредо» платіжним дорученням № 2876 від 12.09.2013р. перерахував страхове відшкодування ТОВ "ТРАНСКОМ - ДНІПРО" по полісу АВ № 8274109 від 10.01.2013р. в порядку регресу, відповідно до листа № 39/1 від 17.07.2013р., без ПДВ в сумі 21746,62 грн.
Обґрунтовуючи причини несплати 4449,31 грн. (за вирахуванням франшизи 500 грн.) ТДВ СК «Кредо» зазначив, що в рахунку ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» № АМ-7864 від 11.06.2013 року., згідно якого власнику ТЗ TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН завдано збитків вказано: всього без ПДВ - 22246,62 грн., ПДВ 4449,31 грн., всього з ПДВ 26695,93 грн. Оскільки позивачем не було надано доказів того, що ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» є платником ПДВ, то відповідач сплатив суму відшкодування без ПДВ, за вирахуванням франшизи 500 грн.
Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною 1 п. 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Приписами ст. 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У Законі України "Про страхування" міститься кореспондуюча норма - згідно зі ст. 27 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, при виплаті потерпілому страхового відшкодування за договором майнового страхування відбувається позадоговірна заміна кредитора із збереженням предмету та змісту зобов'язання.
Листом Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.11р. зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
З огляду на приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1192 ЦК України відшкодування завданих збитків здійснюється у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля NISSAN X-Trail № АЕ6278СК Вєтров Ігор Віталійович, цивільно-правова відповідальність якого була застрахо вана ТДВ СК «Кредо» за Полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р.
Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. АЕ0300НН, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Дніпропетровськ, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке складає, за вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн., як це передбачено полісом № АВ/8274109 від 10.01.2013 р. - 26195,93 грн.
Посилання відповідача на те, що до заяви про відшкодування збитків в порядку регресу № 39/1 від 17.07.2013р. не було додано свідоцтво ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» платника податку та акту виконаних робіт, а тому законність нарахування 4449,37 грн. ПДВ позивачем доведена не була, є безпідставними, оскільки, по-перше, законом не передбачено надання до заяви свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а по -друге, в рахунку № АМ-7864 від 11.06.2013 р. (а.с. 13) в графі постачальник, чітко зазначено, що ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» є платником податку на прибуток на загальних підставах та вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 04185268.
На підтвердження того, що ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» є платником ПДВ, позивачем надано до суду копію вказаного свідоцтва (а.с.38).
По-третє, для відшкодування збитків законом не вимагається надання позивачем відповідачу акту виконаних робіт. Крім того, відповідач, відшкодовуючи позивачу суму виконаних робіт по ремонту машини, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 2876 від 12.09.2013 р., не вимагав ніяких актів.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем при звернені до відповідача з заявою про відшкодування збитків в порядку регресу, надані всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством для відшкодування позивачу понесених збитків, а тому відповідачем безпідставно не відшкодовано позивачу 4449,31 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами недоплачене відшкодування в розмірі 4449,31 грн., яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позовні вимоги задовольняються.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст.. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, будинок 34, код ЄДРПОУ: 13622789) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", 49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 59 -а (п/р 29509377993100 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Дніпропетровську МФО 305653 код ЄДРПОУ 24227777) збитки в розмірі 4449 (чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 31 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.
Суддя О.А. Топчій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.01.2014 р.