Судове рішення #34937170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


РІШЕННЯ


20 січня 2014 року Справа № 913/3018/13

Провадження № 29н/913/3018/13


За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до відповідача Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

про визнання недійсним частково рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2013 № 01-24/189

згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України 13.01.2014 у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.01.2014 до 11 год. 30 хвил.


Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Колпакова Г.О.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Томілін А.Ю., провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Товариства, довіреність № 440 від 19.11.2013;

від відповідача - Карнаухова О.М., провідний спеціаліст-юрисконсульт I відділу досліджень і розслідувань, довіреність № 01-43/18 від 01.04.2013; Задорожна О.Л., головний спеціаліст I відділу досліджень і розслідувань, довіреність № 03 від 08.01.2014.


Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.


Обставини справи: 06.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 06.11.2013 № 01-31/2/138 до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України, відповідача у справі) з вимогами:

- визнати недійсними пункти 2, 3 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2013 № 01-24/189 у справі № 148 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Позивач посилаючись на норми статей 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначив, що 25.03.2013 під час проведення технічної перевірки об'єкту споживача гр. Станицької О.М. за адресою: вул. Ленінградська, 49а/59, м. Алчевськ, Луганська область, його представниками було виявлене самовільне підключення електропроводки до електромережі споживача з порушенням схеми обліку, що й було зафіксовано в акті про порушення № 822778, який підписано споживачем без зауважень, у зв'язку з чим споживача було відключено від електропостачання.

Право відключити порушника передбачене приписами пункту 35 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 (далі - ПКЕЕН).

Позивач вважає хибними посилання відповідача на листи НКРЕ щодо зберігання постачання електроенергії споживачам в разі виявлення самовільного підключення до електромережі, оскільки ПКЕЕН не містять будь-яких виключень щодо відключення об'єктів споживачів в разі такого підключення.

Крім того, викладені у листах НКРЕ позиції є думкою окремого члена цієї комісії, яким вони підписані, оскільки НКРЕ є колегіальним органом, який приймає рішення у формі постанов і розпоряджень, що носять обов'язковий характер, а не листів.

Позивач вважає, що оскільки він щодо відключення гр. Станицької О.М. діяв у спосіб, передбачений нормативним актом - ПКЕЕН, він не вчиняв зазначене у рішенні відповідача порушення, тому й правових підстав для накладення штрафу в розмірі 68 000,00 грн. немає.


Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України) відповідач у справі, надав відзив на позов від 13.11.2013 № 04-10/3207, в якому заперечує проти вимог позивача, вважає їх безпідставними та просить відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Відповідач посилається на наявність листів НКРЕ від 28.12.2012 № 2668/26/27-12 та від 07.02.2013 № 237/26/27-13 (та інших), відповідно до яких, у разі виявлення самовільного підключення, постачання електричної енергії для потреб електроустановок, які підключені з урахуванням вимог ПКЕЕН зберігається.

Неправомірність відключення заявника від енергопостачання підтверджується протоколом комісії Інформаційно-консультаційного центру ТОВ «ЛЕО», що здійснює свою діяльність у відповідності до Положення "Про інформаційно-консультаційний центр" затверджене постановою НКРЕ України № 299 від 12.03.2009, підписаний представниками ТОВ «ЛЕО» без зауважень, відповідно до якого враховуючи думку представника НКРЕ щодо неправомірності відключення в цілому об'єкту заявника, комісією вирішено: «Відновити електропостачання на об'єкт споживача».

Також відповідач, з урахуванням означених роз'яснень, зазначив, що питання відключення заявника було розглянуто відділом НКРЕ в Луганській області, про що в матеріалах справи наявна копія відповіді заявнику № 30-12-24/262 від 23.04.2013, відповідно до якої відділ НКРЕ в Луганській області встановив неправомірність дій енергопостачальника з відключення об'єкта споживача (в цілому) від енергопостачання, зазначивши про те, що у відповідності до норм ПКЕЕН відключенню від електричної мережі підлягає лише ділянка мереж, що підключена самовільно.

Відповідач вважає, що 25.03.2013 позивачем було відключено помешкання гр. Станицької О.М. від електричної мережі з порушенням вимог ПКЕЕН, оскільки в даному випадку відключенню від електричної мережі підлягає лише ділянка мереж, що підключена самовільно.


При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд


ВСТАНОВИВ:


Під час розгляду заяви громадянки Станицької О.М. (далі - Заявник або Споживач) розпорядженням адміністративної колегії ЛОТВ АМК України, відповідачем у справі, від 02.07.2013 № 01-23/155 було розпочато розгляд справи № 148 у зв'язку з наявністю в діях ТОВ «ЛЕО», позивача у справі, з відключення від енергопостачання об'єкту споживача - Станицької О.М., розташованого за адресою: вул. Ленінградська, 49а/59, м. Алчевськ, 94204, з порушенням ПКЕЕН, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

В ході розгляду справи встановлено наступне.

ТОВ «ЛЕО» є юридичною особою, яка на підставі ліцензії від 20.04.2006 АБ №220850 НКРЕ України здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (за КВЕД 40.13.0. розподілення та постачання електроенергії), як суб'єкт природної монополії, працює на ринку передачі та розподілу електричної енергії в межах зони ліцензованої діяльності, що визначена НКРЕ України, та займає у січні - квітні 2013 року монопольне становище:

- на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах власних та фондованих електричних мереж, розташованих в територіальних межах Луганської області, з часткою 100 %;

- на ринку транспортування електричної енергії місцевими (локальними) мережами в межах власних та орендованих електричних мереж, розташованих в територіальних межах Луганської області, з часткою 100%.

Згідно зі статтями 5 та 6 Закону України «Про природні монополії» діяльність ТОВ «ЛЕО» з передачі електричної енергії відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій, а постачання електричної енергії - до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього закону.

В Алчевському РЕМ ТОВ "ЛЕО" за адресою: вул. Ленінградська, 49а/59, м. Алчевськ, відкрито особистий рахунок зі сплати за використану електроенергію на ім'я Станицької О.М., договір на користування електричної енергії не укладено.

25.03.2013 працівниками ТОВ «ЛЕО» під час проведення заходів з контролю за дотриманням споживачами ПКЕЕН, за вказаною адресою було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення струмоприймачів квартири до електромережі поза приладами обліку. Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН за фактом порушення було складено акт від 25.03.2013 № 817223 у присутності Станицького В.І, в підписанні якого він відмовився. І в цей же день 25.03.2013 квартиру Станицької О.М ТОВ «ЛЕО» було відключено від електричної мережі повністю, чим було порушено вимоги пунктів 35 і 53 ПКЕЕН, оскільки відключенню підлягає лише ділянка мереж, що підключена самовільно.

Відповідно до роз'яснень НКРЕ від 28.12.2012 № 2668/26/27-12 та від 07.02.2013 № 237/26/27-13 (та інших), у разі виявлення самовільного підключення, постачання електричної енергії для потреб електроустановок, які підключені з урахуванням вимог ПКЕЕН зберігається.

Неправомірність відключення заявника від енергопостачання підтверджується протоколом комісії Інформаційно-консультаційного центру ТОВ «ЛЕО», що здійснює свою діяльність у відповідності до Положення "Про інформаційно-консультаційний центр" затверджене постановою НКРЕ України № 299 від 12.03.2009, підписаний представником ТОВ «ЛЕО» без зауважень, відповідно до якого враховуючи думку представника НКРЕ щодо неправомірності відключення в цілому об'єкту заявника, комісією вирішено: «Відновити електропостачання на об'єкт споживача».

Крім того, з урахуванням означених роз'яснень, питання відключення заявника було розглянуто відділом НКРЕ в Луганській області, про що в матеріалах справи наявна копія відповіді заявнику № 30-12-24/262 від 23.04.2013, відповідно до якої відділ НКРЕ в Луганській області встановив неправомірність дій енергопостачальника з відключення об'єкта споживача (в цілому) від енергопостачання, зазначивши про те, що у відповідності до норм ПКЕЕН відключенню від електричної мережі підлягає лише ділянка мереж, що підключена самовільно.

На подання ЛОТВ АМК України від 08.08.2013 за № 583 ТОВ «ЛЕО» листом від 27.08.2013 вих.№ 01-30/2/3 факт вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції не визнав.

На підставі викладеного, адміністративна колегія відповідача дійшла висновку, що дії ТОВ "ЛЕО" з відключення від енергопостачання об'єкту гр. Станицької О.М. вцілому, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Сума доходу (виручки) ТОВ «ЛЕО» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік згідно з ф.2 звіту про фінансові результати складає 4 816 310 тис. грн.

При визначені розміру штрафу відповідачем враховано:

- не визнання факту порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- сприяння ТОВ «ЛЕО» у проведенні розслідування.

За наслідками розгляду справи № 148 адміністративною колегією ЛОТВ АМК України, відповідачем у справі, прийнято рішення № 01-24/189 від 29.08.2013, яким:

1. Визнано, що ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займає з 2009 року і по теперішній час монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, із часткою 100 відсотків, на території Луганської області де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі (власні та орендовані), які перебувають у користуванні цього товариства.

2. Визнано, що дії ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937), які полягають у відключенні від енергопостачання об'єкту споживача - Станицької О.М., розташованого за адресою: вул. Ленінградська, 49а/59, м. Алчевськ, 94204, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

3. За порушення, зазначене у пункті 2 цього рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Позивач вважає висновки відповідача зазначені у пункті 2 оскаржуваного рішення неправомірними, такими, що не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.


Відповідач у справі проти позову заперечує з підстав зазначених вище.


Встановивши фактичні обставини, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.


Відносини між сторонами за позовом пов'язанні із захистом економічної конкуренції, що регулюються Законом України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (із змінами та доповненнями), Законом України від 11.01.2011 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями), іншими актами законодавства.

Вирішуючи даний спір суд застосовує положення Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, затверджено Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила розгляду справ), які визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України.

На підставі статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідна третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Для визнання рішення антимонопольного комітету недійсним на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 № 910, зі змінами внесеними постановою НКРЕ України від 25.12.2008 № 1449), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами) (далі - ПКЕЕН) та договором.

Відповідно до пункту 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляються енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором (абзац 1 пункту 38 ПКЕЕН).

Відповідно до положень пункту 42 ПКЕЕН споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору.

Пунктом 48 ПКЕЕН встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а енергопостачальник відповідно до положень пункту 37 ПКЕЕН вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ЛЕО" та споживачем Станицькою О.М. договір про користування електричною енергією побутовим споживачем не укладався, але в Алчевському РЕМ ТОВ «ЛЕО» за адресою: вул. Ленінградська, буд.49«а», кв.59, м. Алчевськ, відкрито особливий рахунок зі сплати за використану електроенергію на ім'я Станицької О.М.

При проведені перевірки 25.03.2013 представниками АРЕМ за вказаною адресою було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме - самовільне підключення струмоприймачів квартири до електромережі поза приладом обліку.

На підставі виявленого порушення, відповідно до пункту 53 ПКЕЕН, було оформлено Акт про порушення ПКЕЕН за № 817223 (далі - Акт) із визначенням порушення (мовою документа): «Самовольное подключение эл.проводки к эл.сети, не принадлежащей энергопоставщику, выявить которое представители энергопоставщика при проведении контрольного осмотра не могли. Смонтирована розетка вне ПУ с точкой подключения в межэтажном РЩ-0,4 кВ жилого дома № 49а минуя ПУ. При включении нагрузки в данную розетку (эл.обогреватель) диск эл.счетчика не вращается. При отключении предохранителей напряжение в розетте есть. Эл.энергия потребляется, эл.счетчиком не учитывается».

В цей же день квартиру було відключено від електромережі повністю.

Підставою визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до рішення, що є предметом судового розгляду є факт повного відключення об'єкту Станицької О.М., а не лише електроустановок споживача підключених з порушенням ПКЕЕН.

Відповідно до положень пункту 35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити споживача у разі, зокрема, самовільного підключення до електричної мережі та розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби.

Пункт 35 ПКЕЕН не містить будь - яких застережень щодо обсягів відключення, тобто повного чи часткового відключення об'єкту споживача, що не виключає можливості часткового відключення.

До матеріалів справи № 148, яку було розпочато відповідачем під час розгляду заяви Станицької О.М., залучені листи члена НКРЕ Ю. Власенко від 28.12.2012 № 2668/26/27-12 (а.с.60), від 27.02.2013 № 237/26/27-13 (а.с.65), в яких зазначено, що у разі виявлення представниками енергопостачальник фактів розкрадання електричної енергії шляхом здійснення самовільного підключення до електричної мережі, об'єкти цього споживача, які були самовільно підключені, мають бути відключені відповідно до положень пункту 6 ПКЕЕН, після чого вживаються заходи для запобігання розкрадання чи пошкодження приладів обліку, використання електричної енергії без обліку. При цьому, постачання електричної енергії для потреб електроустановок, які підключено з урахуванням вимог ПКЕЕН, зберігається.

В протоколі № 82 від 16.04.2013 засідання комісії інформаційно - консультативного центру позивача у справі за результатами розгляду звернення гр. Станицької О.М. також зазначено, що в даному випадку відключення електричної мережі підлягає лише ділянка мереж, що підключена самовільно. Протокол підписано всіма членами комісії без зауважень (а.с.74,75).

Відділ НКРЕ у Луганській області здійснивши перевірку фактів щодо відповідності дій представників позивача щодо повного відключення 25.03.2013 квартири Станицької О.М. від електропостачання у листі від 23.04.2013 № 30-12-24/262 (а.с.64) не спростував неправомірність дій працівників позивача у справі.

Відповідно до пункту 12 Правил розгляду справ доказами у справі можуть бути будь - які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач на підставі зібраних ним доказів дійшов правомірного висновку про відключення квартири гр. Станицької О.М. від електромережі вцілому з порушенням ПКЕЕН, оскільки в даному випадку підлягала відключенню лише ділянка мереж, що підключена самовільно.

Судом відхиляються доводи позивача, що пункт 2 оскаржуваного рішення прийнято відповідачем з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки дії відповідача під час розгляду заяви гр. Станицької О.М. відповідають нормам Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, та не суперечить пунктам 35, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами).

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2013 № 01-24/189 у справі № 148 «Про порушення законодавство про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.


Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 147 грн. 00 коп. слід покласти на нього.


Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -


В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.


2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.


Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 25.01.2014.



Суддя Р.Є. Якушенко







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація