ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/48 21.01.14

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»

докомунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація»

простягнення 6 179, 01 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Іващенко О.В. (довіреність № 91/2013/11/27-1 від 27.11.2013 року)

відповідача: юрист Семенова Т.В. (довіреність від 02.01.2014 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» 6 179, 01 грн., (у тому числі: 5 055, 00 грн. - основного боргу, 939, 20 грн. - інфляційні втрати та 184, 81 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 26.11.2004 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/48 та призначено її розгляд на 28.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010 року зупинено провадження у справі № 23/48 до остаточного розгляду справи № 8/586 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 14.10.2013 року представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі № 23/48.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року поновлено провадження у справі № 23/48 та призначено її розгляд на 02.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Кирилюк Т.Ю. справу № 23/48 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

У зв'язку з тим, що суддя Кирилюк Т.Ю. повернулась з відпустки, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 23/48 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 23/48 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 21.01.2014 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Ухвалою суду від 21.01.2014 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник Позивача у судовому засіданні 21.01.2014 року надав довідку про надходження грошових коштів за спірний період, з якої вбачається, що заборгованість Відповідача становить 1 167, 19 грн.

Представник Відповідача у письмових поясненнях проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивачем здійснено розрахунок позовних вимог на підставі не діючих тарифів, крім того, зазначив, що заборгованість з урахуванням часткової оплати складає 922, 57 грн.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8423020 від 26.11.2004 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 8423020 від 26.11.2004 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 8423020 від 26.11.2004 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Договір № 8423020 від 26.11.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.11.2007 року по 01.11.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 5 055, 00 грн.

Додатком № 2 до договору № 8423020 від 26.11.2004 року сторони погодили, що Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з 01.11.2007 року по 01.11.2009 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості, яка на момент звернення Позивача до суду з позовом складала 7 109, 04 грн.

З наданої Позивачем довідки про надходження грошових коштів за спірний період вбачається, що Відповідач після порушення провадження частково сплатив суму основного боргу, заборгованість останнього становить 1 167, 19 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання Відповідача, викладені в письмових поясненнях до уваги судом не приймаються, оскільки надані табуляграми є підтвердженням фактичного обсягу споживання теплової енергії Відповідачем та є підставою для сплати грошових коштів згідно з умовами договору № 8423020 від 26.11.2004 року.

Будь-яких доказів того, що Позивач при здійсненні розрахунків застосовував не діючі тарифи матеріали справи не містять та суду не надано.

Крім того, твердження Відповідача про те, що згідно реєстру та кредиторської заборгованості за спожиту теплову енергію від джерел Позивача станом на 01.12.2013 року заборгованість Відповідача складає 922, 57 грн. не підтверджено належними засобами доказування в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки доказів сплати заборгованості у повному обсязі Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення 1 167, 19 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 184, 81 грн. за період з грудня 2007 року по жовтень 2009 року підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 909, 41 грн., оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 261, 41 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» (04075, м. Київ, вулиця Червонофлотська, 16, ідентифікаційний код 32454080) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 19 коп. - основного боргу, 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 41 коп. - інфляційні втрати, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 81 коп. - 3 % річних, 101 (сто одна) грн. 51 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 86 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.01.2014 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк