Справа № 127/3708/13-к

1-кп/127/236/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2014 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.

при секретарях Собчук Т.П., Табачук В.О.,

за участю:

прокурорів Соловйова О.В., Калитко В.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №42012010010000136, які надійшли з прокуратури м. Вінниці з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бабчинці, Чернівецького р-ну, Вінницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дочка, інвалід дитинства, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та вагітна дружина ОСОБА_8, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1.

за ознаками кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369, ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 190 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітній син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2

за ознаками кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369, ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 190 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді начальника оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області та відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються суб'єктами відповідальності за корпійні правопорушення.

Згідно функціональних обов'язків ОСОБА_3 організовує роботу оперативно-пошукової групи, забезпечує якісне та ефективне виконання покладених на нього завдань, несе за це особисту відповідальність, в розкритті злочинів і проведенні оперативно-розшукових заходів використовує форми і методи особистого пошуку в місцях збору кримінального елементу та збуту крадених речей і предметів.

Згідно функціональних обов'язків ОСОБА_4 організовує роботу відділу, забезпечує якісне і ефективне виконання покладених на нього завдань, несе за це особисту відповідальність. Забезпечує, контролює і несе особисту відповідальність за неналежне дотримання службової і виконавчої дисципліни підлеглими йому помічниками оперуповноважених ОПС УКР КМВС області.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є службовими особами представниками влади, права та обов'язки яких визначенні Законом України «Про міліцію».

Згідно ст. 4 ч.1 п. «д» Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

ОСОБА_3 19.12.2012 року близько 11.55 год., знаходячись спільно з ОСОБА_4, на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 1 п.п. 2,4 ст. 10 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких на них покладено обов'язок виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством , одержали від ОСОБА_1 грошові кошти, в сумі 7000 грн. та 500 доларів США за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_11, з яким ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_11 Разом з цим ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не мали ніякого реального впливу на хід розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_11, однак ОСОБА_1 реально сприйняла слова ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повіривши їм погодилась передати останнім грошові кошти в якості хабара за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 та за повернення вилучених речей. При цьому ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 не мали на меті передавати будь-кому вказані кошти в якості хабара, а хотіли самі заволодіти ними. Будучи введеною в оману, і схиленою до давання хабара ОСОБА_1 погодилась передати вищезазначені грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у якості хабара, однак після передачі коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані працівниками внутрішньої безпеки та прокуратури.

Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили усі дії, які вони вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин з причин, що не залежали від них, а саме у зв'язку з їх затриманням, закінчено не було.

Крім того, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 будучи особами представниками влади, працівниками правоохоронних органів, знаючи про те, що у гаражах ОСОБА_11 26.03.2012 року проводились обшуки та вилучались речі, у ході розслідування кримінальної справи №12250022, не маючи до розслідування вказаної кримінальної справи ніякого відношення, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, діючи в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, 19.12.2012 року близько 11.55 год., знаходячись на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 1 п.п. 2,4 ст. 10 Закону України «Про міліцію», відповідно до яких на них покладено обов'язок виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, одержали від ОСОБА_1 грошові кошти, в сумі 7000 грн. та 500 доларів США за сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_11, з яким ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_11.

Вище вказаними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було заподіяно істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів внутрішніх справ.

ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що у гаражах ОСОБА_11 26.03.2012 року проводились обшуки та вилучались речі, у ході розслідування кримінальної справи №12250022, не маючи до розслідування вказаної кримінальної справи ніякого відношення, з метою заволодіння чужим майном, ввели в оману ОСОБА_1, а саме 19.12.2012 року близько 11.55 год., на перехресті вул. Д.Нечая та вул. Примакова у м. Вінниці, у транспортному засобі марки «ВАЗ 2121» державний номерний знак НОМЕР_1, діючи за попередньою змовою, заволоділи грошовим коштами в сумі 7000 грн. та 500 доларів США, одержаними від ОСОБА_1, за начебто сприяння у не притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_11, з яким ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та за повернення речей вилучених під час проведення обшуку у гаражах, які належать ОСОБА_11.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Від дачі пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Від дачі пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що протягом останніх 10-ти років вона перебуває у громадському шлюбі з громадянином ОСОБА_11, у котрого у власності є 5 гаражів, які знаходяться на Малих Хуторах.

В січні-лютому 2012 року до її цивільного чоловіка ОСОБА_11 звернувся ОСОБА_13 та попросив покористуватись одним із гаражів, на що він і згодився та ОСОБА_13 почав користуватись даним гаражем, без укладення будь-яких договорів та сплати коштів.

В березні до мами ОСОБА_11 із постановою про проведення обшуку приїхали працівники міліції. В ході обшуку гаража, яким користувався ОСОБА_13 були знайдені крадені речі, в інших гаражах заборонених або ж крадених речей не виявлено, проте було забрано все майно, в тому числі і їхнє. На час проведення обшуків в гаражах, цивільного чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_11 на території України не було, він знаходився на заробітках в Італії. Починаючи з квітня 2012 року, через тиждень після проведення обшуків до ОСОБА_1 почали приїжджати працівники обласного управління міліції, на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які під час зустрічей говорили їй, що потрібно щось «рішати», вказували також на те, що в разі якщо вона не дасть їм хабара то вилучені речі під час обшуку повернуті не будуть. Потерпіла ходила в обласне слідче управління міліції з метою повернути майно, яке було вилучено, проте майна ніхто не повертав та відповіді на її запитання ніхто не давав. В ході подальших зустрічей з Пашею та ОСОБА_4 вони їй повідомили, що так і буде до того часу, допоки вона не вирішить дане питання з ними. Вказані працівники міліції часто телефонували та приїжджали до ОСОБА_1, погрожуючи, що ОСОБА_11 оголосять в розшук в разі якщо вона їм не заплатить кошти в сумі - 10 000 (десять тисяч) доларів США.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 телефонували ОСОБА_1 та призначали зустрічі, проте вона відмовлялась, посилаючись на те, що ще не зібрала достатньої суми коштів. В кінці листопада ОСОБА_1 купила за власні кошти диктофон та почала записувати всі їхні розмови, стосовно передачі коштів. Частіше телефонував ОСОБА_3 з свого номера мобільного телефону, а зустрічалась ОСОБА_1 з ними 8 разів.

ОСОБА_1 18.12.2012 року звернулась із заявою до прокуратури м. Вінниці. В подальшому, в приміщенні прокуратури м. Вінниці (м. Вінниці, просп. Космонавтів, 26) ОСОБА_1 передала працівникам прокуратури власні кошти в сумі 7000 грн. та 500 доларів США та в її присутності кошти були помічені. Біля заправки «Shell», яка знаходиться на виїзді з м. Вінниці в сторону с. Луки-Мелешківської, Вінницького району Вінницької області 19.12.2012 року близько 11.55 год. в автомобілі марки «Нива» ОСОБА_1 передала двом працівникам міліції на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7000 грн. та 500 доларів США.

Вона сіла на переднє сидіння автомобіля, потім ОСОБА_3 замітив підозрілих чоловіків на заправці та запропонував «покататись» з ними. Після цього вони разом виїхали з заправки, проїхали шинний центр, повернули направо. Їздили деякий час, виїхали назад до тієї ж заправки, де був автомобіль ОСОБА_1, проїхали його та зупинились за поворотом вулиць Примакова та Данила Нечая, чоловік на ім'я ОСОБА_3 сказав її покласти гроші в відкритий бардачок. На, що ОСОБА_1 дістала із внутрішньої кишені куртки гроші та поклала їх туди.

Після того потерпіла вийшла з автомобіля і направилась до свого, а працівники міліції на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поїхали далі. Про обставини затримання їх та вилучення коштів ОСОБА_1 нічого не відомо. Свій цивільний позов підтримує в повному обсязі, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали в неї хабара, погрожуючи фізичною розправою, притягненням до кримінальної відповідальності, позбавлення батьківських прав. В той час коли у ОСОБА_1 вимагали грошові кошти працівники міліції, її чоловік перебував на заробітках в Італії та заступитись за неї було нікому, тому вона звернулась до прокуратури.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює старшим слідчим прокуратури м. Вінниці. 27.12.2012 року був складений протокол про результати аудіоконтролю за підозрюваним ОСОБА_3 Даний протокол був складений відповідно до постанови апеляційного суду Вінницької області про дозвіл на аудіоконтроль за підозрюваним ОСОБА_3 В матеріалах справи відсутній даний дозвіл в зв'язку з тим, що це є секретна інформація, яка зберігається в секретній частині прокуратури м. Вінниці. Про проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_3 він був повідомлений належним чином. Під час проведення слідчої дії - протоколу огляду 19.12.2012 року були присутні двоє понятих ОСОБА_15 і ОСОБА_16 ОСОБА_3 був затриманий з моменту доставки його в кабінет де було роз'яснено учасникам слідчої дії їх права та обов'язки. На підставі заяви потерпілої ОСОБА_1 був проведений огляд місця події з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Під час проведення огляду місця події ОСОБА_3 викинув під автомобіль рукавичку, при огляді якої були виявлені гроші, котрі ОСОБА_1 клала в бардачок автомобіля ОСОБА_3 Захисники підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були призначені вчасно.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 19 грудня 2012 року він був залучений в якості понятого, при проведенні огляду місця події старшим слідчим прокуратури м. Вінниці ОСОБА_14 Він рухався на власному автомобілі на території Старого міста, біля пожежної частини його зупинили працівники міліції та запросили бути понятим при огляді місця події, роз'яснивши при цьому його права. Того ж дня близько 12.15 год. слідчим ОСОБА_14 біля пожежної частини по вул. Северина Наливайка зупинено автомобіль «Нива», у якому було два чоловіки. Свідок пояснив, що бачив як чоловік який сидів на водійському сидінні встав та викинув під автомобіль якийсь пакунок, після чого одразу сів в автомобіль. Дані дії були також помічені працівниками міліції, які одразу за допомогою рукавичок дістали з-під автомобіля вказаний пакунок. В пакунку, як пояснив свідок була чорна рукавичка, в середині якої знаходились грошові кошти у поліетиленовому файлі. При подальшому перерахунку вказаних коштів, було встановлено, що їх сума становить 7 тис. грн. та 500 доларів США, вказані кошти в світлі спеціальної лампи світились світло-зеленим забарвленням.

Крім того свідок суду пояснив, що в якості понятого при огляді речей 18 грудня 2013 року він не залучався та підпис у протоколі не його.

Понятий ОСОБА_15 судом не допитувався,так як сторони провадження не заявляли клопотання про виклик і допит його в судовому засіданні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює оперуповноваженим ВВБ у Вінницькій області. В 2013 році, дати свідок не пам'ятає він приймав участь у слідчих діях при затриманні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час отримання хабара від ОСОБА_1 Він та ще один працівник відділу внутрішньої безпеки проводили відео-зйомку слідчої дії під керівництвом слідчого ОСОБА_14.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він є начальником відділу розкриття майнових злочинів та незаконних заволодінь автотранспортом. В березні 2012 року свідок отримав від працівників Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області доручення на проведення обшуку згідно постанов суду. Він особисто участі у проведенні обшуків не приймав, так як працював на той час в відділі розкриття злочинів. Як відомо свідку, дане доручення було виконано і матеріали виконання направлені до Шаргородського РВ УМВС України, деталі виконання доручення свідку не відомі, так як невідома і та обставина чи залучались обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконання даного доручення.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він є оперуповноваженим відділу розкриття майнових злочинів та незаконних заволодінь автотранспортом УКР УМВС України у Вінницькій області. 26.03.2012 року він спільно з ОСОБА_20 виконували доручення слідчого СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області від 24.03.2012 року, про проведення обшуків у гаражах ОСОБА_11 Так як речей у гаражах було багато, то до проведення обшуку залучались і співробітники оперативно-пошукового відділу для охорони майна. Хто саме з працівників оперативно-пошукового відділу був присутній при проведенні обшуку свідок не пам'ятає. До протоколів обшуків співробітники ОПВ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свідком не вносились, можливо вони просто були присутні для охорони майна, яке вилучалось. Після проведення обшуків, були складені протоколи та всі вилучені речі свідок передав слідчому СВ Шаргородського РВ УМВС України, згідно актів передачі і більше ніякого відношення до даних речей не мав.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що з листопада 2008 року він працює оперуповноваженим СКР Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області. В ніч на 05.03.2012 року в АДРЕСА_3, із гаражів громадян ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вчинено крадіжку їхнього особистого майна. По даному факту проводилась перевірка за наслідками якої слідчий ОСОБА_25 порушив кримінальну справу. В кінці березня 2012 року із УКР УМВС України у Вінницькій області свідку надійшла оперативна інформація про те, що викрадене у громадян ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 майно може зберігатись в гаражах у м. Вінниці, а також була в наявності адреса місцезнаходження вказаних гаражів. Про даний факт свідком було складено рапорт, після чого слідчий звернувся до суду і суд надав дозвіл на проведення обшуків у гаражах, які розташовані у м. Вінниці. Про обставини проведення обшуків у гаражах йому нічого не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що він є старшим оперуповноваженим відділу розкриття майнових злочинів та незаконних заволодінь автотранспортом УКР УМВС України у Вінницькій області. 25.03.2012 року він проводив обшуки в гаражах ОСОБА_11, так як в гаражах було багато речей то були запрошені додаткові працівники УМВС України у Вінницькій області. Не може пояснити чи були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при обшуках в гаражах, так як працівників міліції було багато.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що з червня 2011 року він працює слідчим СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області. В березні 2012 року до Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що вчинена крадіжка майна із приватного гаража, по даному факту була порушена кримінальна справа.

24.03.2012 року від оперативних працівників надійшла інформація про те, що речі, які викрадені в потерпілих, можуть перебувати в м. Вінниці, а саме в гаражах ОСОБА_11 На підставі даної інформації свідком було винесено чотири подання про дозвіл на проведення обшуків у вказаних гаражах та було проведено обшук. Свідок сам особисто при проведенні обшуків присутній не був. Документальне підтвердження обшуків надійшло до Шаргородського РВ лише через місяць - 25.04.2012 року, разом з підтвердженнями надійшли протоколи допитів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 Предмети які були вилучені під час обшуків до Шаргородського РВ передані не були, а наскільки свідкові стало відомо вони зберігались в м. Вінниці, в боксах по вул. Ботанічній,32.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що він працює першим заступником начальника Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області. 05.03.2012 року була порушена кримінальна справа за фактом крадіжки майна із приватного гаража. Протягом усього часу розслідування справа перебувала в провадженні слідчого ОСОБА_25, оперативний супровід даної кримінальної справи здійснювався спільно з УКР УМВС України у Вінницькій області та СКР Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області. Підозрюваним у скоєнні крадіжки був ОСОБА_11 в котрого з гаражів, в м. Вінниці, були вилучені крадені речі. Під час проведення обшуків в вище вказаних гаражах залучались багато працівників міліції.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що він працює начальником Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області. 05 березня 2012 року були скоєні крадіжки майна з гаражів ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24. 12 березня 2012 року по даному факту слідчим ОСОБА_25 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. В подальшому, до СКР Шаргородського РВ із УКР УМВС України у Вінницькій області надійшла оперативна інформація про те, що викрадене майно може зберігатись в гаражах, в м. Вінниці. Слідчим було підготовлено клопотання до Шаргородського районного суду і отримано постанови на проведення обшуків. Працівниками УКР УМВС України у Вінницькій області проведено обшуки за даними постановами у м. Вінниці, що дало позитивний результат - виявлено речі, які викрали як у м. Шаргороді, так і в інших населених пунктах. Стосовно причетності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до даних обшуків свідок пояснив, що офіційно вони не залучались до обшуків, проте він не виключає того, що вони можливо допомагали оперуповноваженим працівникам вилучати крадені речі.

Аналогічні показання в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_17

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання протоколу огляду речей від 18.12.2012 року недопустимим, так як на думку захисту процесуальний документ був одержаний з порушенням вимог Кримінального процесуального законодавства України, суд керуючись вимогами ч.1 ст.89 Кримінального процесуального кодексу України, приходить до наступного висновку.

В матеріалах кримінального провадження міститься, складений старшим слідчим прокуратури м. Вінниці, в порядку передбаченому вимогами ст.ст. 104, 105, 106, 223, 234, 237 КПК України протокол огляду речей від 18.12.2012 року. Безпосереднім об'єктом огляду були грошові кошти, в сумі 7 000 (сім тисяч) грн. та 500 (п'ятсот) доларів США які добровільно надала ОСОБА_1 слідству. В протоколі зазначені номінали, серії та номери купюр, після чого слідчим здійснено їх помітку спеціальним люмінесцентним порошком.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 237 КПК України «З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів.»

Помітка купюр люмінесцентним порошком відповідно до вимог ст. 271 КПК України є одним з різновидів контролю за вчиненням злочину, а саме імітування обстановки злочину.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України рішення прокурором приймаються у формі постанови. В матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суд також бере до уваги ту обставину, що в даті складання вказаного протоколу є виправлення, а також пояснення ОСОБА_16, який слідчим в протоколі вказаний як понятий, про те що вказаний протокол він не підписував, пояснивши, що підпис від його імені в протоколі виконаний не ним.

Враховуючи викладене, суд визнає недопустимим доказом протокол огляду речей від 18.12.2012 року (том 1 а.с.9-28).

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання протоколу огляду місця події від 19.12.2012 року недопустимим доказом, так як на думку захисту процесуальний документ був одержаний з порушенням вимог Кримінального процесуального законодавства України, суд керуючись вимогами ч.1 ст.89 Кримінального процесуального кодексу України, приходить до наступного висновку.

В матеріалах кримінального провадження міститься складений старшим слідчим прокуратури м. Вінниці в порядку передбаченому вимогам ст.ст. 104, 105, 106, 223, 234, 237 КПК України протокол огляду місця події від 19.12.2012 року. Безпосереднім місцем огляду був автомобіль «Нива» державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у власності ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 237 КПК України «Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Стаття 30 Конституції України забороняє проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за мотивованим рішенням суду.

Згідно до вимог ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володіння особи розуміється в тому числі транспортний засіб.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді на проведення огляду та відсутня добровільна згода володільця транспортного засобу ОСОБА_3, а тому вказана слідча дія є незаконною, тобто такою, що не відповідає Конституції України та КПК України.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, відповідно до вимог ч.7 ст. 223 КПК України.

Оглянувши в судовому засіданні відеозапис до протоколу огляду місця події від 19.12.2012 року, суд встановив, що розпочинаючи слідчу дію слідчий, не роз'яснивши права і обов'язки, запросив лише одного понятого, а саме ОСОБА_15, а інший понятий ОСОБА_16 появився лише на четвертій хвилині відео-зйомки.

Приблизно о 13.44 год. слідчий в порушення вимог ст. 233, 237 КПК України та ст. 30 Конституції України проводить огляд автомобіля «Нива» державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться у власності ОСОБА_3

Будь-яка слідча дія, зокрема і огляд місця події повинна бути безперервною. Однак при проведенні даної слідчої дії, слідчий порушив вказані вимоги закону. В судовому засіданні встановлено, що відповідно до вступної частини протоколу, огляд розпочався в 12.15 год. і був закінчений в 16.29 год. Згідно описової частини о 14.06 год. слідчим було оголошено, що відеозапис зупинено для складання протоколу огляду. Проте таке твердження суперечить матеріалам кримінального провадження, оскільки о 14.30 год.(в один час стосовно двох осіб) слідчим ОСОБА_14 було складено протоколи затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том 1, а.с.53-57, 68-72).

Відповідно до вимог ст. 209 КПК України - особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою.

Згідно відеозапису та протоколу огляду місця події ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані після зупинки автомобіля і внаслідок застосування фізичної сили та виконання наказів осіб, що проводили огляд місця події не мали змогли вільно пересуватись, звернутись за захистом своїх прав до захисника, вимушені весь час знаходитись в автомобілі, а після проведення огляду слідувати за слідчим. Тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були фактично затримані в 12.15 год. в момент початку слідчої дії, при цьому слідчим не було повідомлено останнім, що вони затримані та не роз'яснено відповідні правові наслідки, що є грубими порушенням ст. 59 Конституції України та ст. 42 КПК України, тобто було порушено їх право на захист.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Враховуючи викладене, суд визнає недопустимим доказом протокол огляду місця події від 19.12.2012 року (том1, а.с.44-48).

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання протоколу аудіоконтролю за особою від 27.12.2012 року недопустимим доказом, так як на думку захисту процесуальний документ був одержаний з порушенням вимог Кримінального процесуального законодавства України, суд керуючись вимогами ч.1 ст.89 Кримінального процесуального кодексу України, приходить до наступного висновку.

В матеріалах кримінального провадження міститься складений старшим слідчим прокуратури м. Вінниці, в порядку передбаченому вимогам ст.ст. 104-107, 252, 258, 260, 270 КПК України протокол про результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_3 від 27.12.2012 року.

Дана негласна слідча дія відповідно до протоколу проводилась на підставі постанови старшого слідчого прокуратури м. Вінниці ОСОБА_14 від 19.12.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 260 КПК України, аудіоконтроль особи є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 250 КПК України, негласна слідча дія можне бути розпочата за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором. В такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку негласної слідчої дії звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді.

В матеріалах кримінального провадження міститься відповіді апеляційного суду Вінницької області, що прокурори прокуратури м. Вінниці Кобко С.Л., Добросердов А.Р., Соколовий В.П., Соловйов О.В., Калитко В.В. до апеляційного суду Вінницької області з відповідним клопотанням не звертались (том 3, а.с. 186, 194).

Відповідно до вимог ч.3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Однак, як зазначено в протоколі вказана слідча (розшукова) дія була розпочата 19.12.2012 року в 11.00 та припинена 19.12.2012 року о 11.20 год., тобто протокол про результати даної слідчої дії повинен бути в прокуратурі 20.12.2012 року. Однак відповідно до протоколу, він був складений 27.12.2012 року, а в прокуратуру надійшов 28.12.2012 року в порушення вимог ч.3 ст. 252 КПК України.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Враховуючи викладене, суд визнає недопустимим доказом протокол про результати аудіоконтролю за особою ОСОБА_3 від 27.12.2012 року (том 1, а.с.213).

Показання, дані потерпілою ОСОБА_1 в судовому засіданні суд не бере до уваги, тому що інші докази здобуті в ході досудового розслідування є недопустимими, так як отримані з порушенням порядку встановленим Кримінальним процесуальним кодексом.

Оцінивши встановлені факти та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатніх допустимих доказів того, що старший оперуповноважений оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 та начальник оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 вчинили підбурювання до замаху на давання хабара, зловживання владою або службовим становищем,тобто умисне,з корисливих мотивів чи в особистих інтересах використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене працівником правоохоронних органів, шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб не встановлено.

В задоволенні заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення на її користь солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 80 000 грн. 00 коп. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Грошові кошти в сумі 7000 (сім тисяч) грн. та 500 (п'ятсот) доларів США, повернути власнику ОСОБА_1.

Арешт, накладений на автомобіль марки «ВАЗ 212140-111-30», що належить ОСОБА_3 державний номерний знак НОМЕР_1 - зняти.

На вирок суду може бути подана апеляція через Вінницький міський суд Вінницької області до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: