Справа № 2-3601/11

Провадження № 2/712/88/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кальчук А.П.

при секретарі Шмагайло Н.В.

за участю адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Відділ внутрішніх справ Соснівського райвиконкому, КП «Соснівська СУБ» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, КП «Соснівська служба утримання будинків» про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, встановлення порядку користування квартирою та розділ особового рахунку та за позовом ОСОБА_5 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування Соснівського району в м. Черкаси, Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» про визнання недійсним наказу про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Відділ внутрішніх справ Соснівського райвиконкому, КП «Соснівська СУБ» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що він проживає у АДРЕСА_1, яку він отримав на підставі ордера.

Відповідачі за вказаною адресою прописані, але у квартирі не проживають з 30 червня 1998 року без поважних причин після розлучення позивача і відповідачки ОСОБА_4. Місце проживання відповідачів позивачу невідомо. Власне майно відповідачів у квартирі відсутнє. За комунальні послуги і користування житлом відповідачі не сплачують.

Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, КП «Соснівська служба утримання будинків» про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, встановлення порядку користування квартирою та розділ особового рахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1987 року він проживав у АДРЕСА_1 разом із своїм батьком ОСОБА_3, який являється позивачем за первісним позовом та матір»ю ОСОБА_4 Зазначив, що вказана квартира складається з двох ізольованих жилих кімнат загальною площею 53,4 м.кв. та жилою площею 28,6 кв.м., кухні, ванної кімнати, туалету, коридору, балкону, розташована на 5 поверсі дев»ятиповерхового будинку. Вказував, що відповідач ОСОБА_3 вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, вчинював бійки, скандали, чинив перешкоди в користуванні квартирою, у зв»язку з чим він з мамою був змушений проживати у родичів. 29 червня 2010 року під час конфлікту відповідач ОСОБА_3 відібрав у нього ключі від квартири, внаслідок чого, не маючи можливості потрапити до своєї квартири він вимушений проживати у своїх родичів. Вважав дії відповідача протиправними та такими, що порушує його право на житло. Проте, незважаючи на протиправні дії відповідача він здійснював обов»язки за договором найму шляхом сплати комунальних послуг.

Просив усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення його в вищевказану квартиру; встановити порядок користування квартирою наступним чином: виділити йому в користування ізольовану кімнату площею 11,8 кв.м. та балкон, виділити в користування ОСОБА_3 кімнату площею 18,0 кв.м., ванну кімнату, туалет, кухню, коридор - залишити в загальному користуванні; розділити особовий рахунок, відкритий на ім»я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, виділивши йому окремий особовий рахунок та стягнути судові витрати.

24.01.2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування Соснівського району в м. Черкаси, Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» про визнання недійсним наказу про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на нерухоме майно посилаючись на те, що в грудні 2012 року, під час ознайомлення з матеріалами зазначеної справи йому стало відомо про те, що 25 червня 2012 року його батьком разом зі своєю дружиною ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки, ОСОБА_8 було приватизовано в рівних частках спірну квартиру АДРЕСА_1.

Приватизація квартири відбулась на підставі наказу Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 94 від 25.06.2012 року. Позивач вважає, що скориставшись скасованим заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2009 року справа № 2-4330/09 про визнання його та матір такими, що втратили право користуватись жилим приміщенням, батько вчинив навмисні дії щодо зняття їх з реєстрації за даним місцем проживання. В подальшому, ОСОБА_3 разом зі своєю сім»єю приватизували дану квартиру, чим незаконно отримали її у свою власність. Просив визнати недійсним наказ Департаменту економіки та розвиту Черкаської міської ради № 94 від 25.06.2012 року про передачу у власність ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на житло від 25.06.2012 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_1 підтримали первісний позов, заперечували проти задоволення зустрічного позову та позову ОСОБА_5 про визнання недійсним наказу про приватизацію.

Відповідач ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_9 заперечували проти задоволення первісного позову, та підтримали свої позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_4 визнала позов в частині визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проте заперечувала проти позову в частині визнання її сина ОСОБА_5 втритившим право на користування житловим приміщення, посилачись на те, що він дійсно проживав у вищевказаній квартирі, там знаходились його речі.

Представник відповідача Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради - Житнікова Т.А. заперечувала проти задоволення позову про визнання недійсним наказу про приватизацію, оскільки дії Черкаськї міської ради були проведені відповідно до чинного законодавства та на підставі поданих ОСОБА_3 документів.

Третя особа: ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5 заперечувала проти визнання недійсною приватизації, вказувала, що позивач ОСОБА_5 вже давно не проживає в їх квартирі, бачила вона його всього декілька разів.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Черкаської міської ради - Дахновська Т.В. заперечувала проти позову про визнання недійсним наказу про приватизацію, оскільки при приватизації квартири в число співвласників була включена малолітня дитина, а вони діють в інтересах дитини і не можуть позбавляти дитину права власності.

Представники третіх осіб Відділу внутрішніх справ Соснівського райвиконкому та КП Соснівська СУБ в судове засідання не з«явилися, проте представник КП Соснівська СУБ скерував до суду заяву про розгляд справи без їх участі, у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно довідки №2302 від 03.09.2009р., виданої громадянину

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 28,6 кв.м., загальною площею 51,4 кв.м., склад сім»ї - 3 особи і разом з ним зареєстровані: колишня дружина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5; син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6

Позивачу ОСОБА_3 на склад сім»ї - 3 особи (позивач ОСОБА_3, дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_5) було видано ордер на житлове приміщення №016993 на право заняття житлового приміщення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення №327 від 15.07.1987р.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.06.1998р. шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_4 було розірвано.

В травні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що з 1998 року відповідачі без поважних причин не проживають у квартирі, місце їх проживання йому не відомо. Заочним рішенням Соснівського районного суду від 25.11.2009 року позовні вимоги були задоволені. ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі ст. 71,72 ЖК України були визнані такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

Згідно довідки № 1102 від 23.09.2011 року виданої КП Соснівська СУБ, вбачається, що ОСОБА_5 був виписаний з квартири 09.06.2010року. Станом на 23.09.2011 р. в квартирі зареєстрована одна особа - ОСОБА_3

В липні 2010 року відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення і ухвалою суду від 01.03.2011 року дане заочне рішення було скасовано та призначено розгляд справи.

Відповідно до ст.. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути протиправно позбавлений житла.

Згідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Факт не проживання відповідача ОСОБА_5 в квартирі, підтверджений актами сусідів від 20.11.2006р. та 31.03.2009р. та підписаними комісією в складі ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які вказували на те, що дійсно громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 не проживають, власне їх майно відсутнє, комунальні послуги не сплачують суд оцінює критично, оскільки їх покази спростовуються поясненнями сусідів ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які зазначили, що відповідач ОСОБА_5 проживав у АДРЕСА_1 з моменту народження. З 2005 року в сім»ї почали виникати сварки і батько почав сину чинити перешкоди в користуванні квартирою, проте син все одно зрідка з»являвся, сплачував за комунальні послуги.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, оскільки в ході розгляду справи позивачем не було доведено, що відповідач ОСОБА_5 без поважних причин не проживав у квартирі, крім того судом було встановлено, що ОСОБА_5 на момент винесення заочного рішення від 25.11.2009 року проживав у спірній квартирі. З 2010 року і по даний час батько чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, посилаючись на винесене судом рішення про визнання його таким, що втратив право користування даною квартирою. Факт проживання ОСОБА_5 в квартирі підтверджується також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.07.2008 року по факту звернення ОСОБА_5 про незаконні дії батька в квартирі.

Незважаючи на існуючий спір у суді, 12.04.2012 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до органу приватизації про безоплатну передачу йому та членам його сім»ї ОСОБА_7, ОСОБА_5 у спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», надавши довідку КП Соснівська СУБ № 1066 від 14.04.2012 року про склад сім»ї та займані приміщення, в якій зазначено, що в займаній ним квартирі зареєстровані та проживають 3 особи: відповідач ОСОБА_3, його дружина - ОСОБА_7 та його донька - ОСОБА_8.

На підставі наказу Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 94 від 25.06.2012 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира належить на підставі спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Згідно ст. 65 ЖК України, наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Порядок приватизації житла передбачений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Враховуючи ч. 2 п. 1 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_5 не втратив право на користування та проживання в АДРЕСА_1, то він як наймач разом з відповідачем ОСОБА_3 та його членами сім»ї мав право на приватизацію цієї квартири. Однак, його було позбавлено цього права, наказ департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 94 від 25.06.2012 року про безоплатну передачу квартири у спільну сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 прийнято всупереч вимогам ст.. 8 ч.2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», тому суд вважає, що це його право підлягає захисту, даний наказ нележить визнати незаконним, а видане на його підставі свідоцтво про право власності на житло недійсним, повністю задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В той же час, вимога позивача ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою та розділ особового рахунку не підлягає до задоволення, оскільки за час розгляду справи у відповідача ОСОБА_3 істотно змінилися сімейні обставини, він одружився та у нього народилася донька, права яких можуть бути порушені при задоволенні цих позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст..215, 393 ЦК України ст. ст. 9, 65, 71, 72 ЖК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», , ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Відділ внутрішніх справ Соснівського райвиконкому, КП «Соснівська СУБ» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, КП «Соснівська служба утримання будинків» про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, встановлення порядку користування квартирою та розділ особового рахунку задовольнити частково.

Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_5 права користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом примусового його вселення до квартири АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_5 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування Соснівського району в м. Черкаси, Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» про визнання недійсним наказу про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати недійсним наказ Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 94 від 25.06.2012 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради від 25.06.2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд

першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

апеляційної скарги.

Головуючий: