ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.01.2014 Справа № 901/2388/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД»
до відповідача Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя
до відповідача Київської районної ради міста Сімферополя
до відповідача Управління освіти Сімферопольської міської ради
до відповідача Сімферопольської міської ради
про стягнення заборгованості.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився (Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя);
від відповідача - не з'явився (Київської районної ради міста Сімферополя);
від відповідача - не з'явився (Управління освіти Сімферопольської міської ради);
від відповідача - не з'явився (Сімферопольської міської ради).
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя, Сімферопольської міської ради, Управління освіти Сімферопольської міської ради шляхом списання з рахунків Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя, Сімферопольської міської ради, Управління освіти Сімферопольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» 7 343,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» і Управлінням закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя був укладений договір №48 на поставку продуктів харчування в дошкільні учбові заклади.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 провадження у справі було порушено суддею Калініченко А. А.
За Розпорядженням голови Господарського суду Автономної Республіки Крим Лазарева С. Г. №493 від 02.08.2013 у зв'язку із відпусткою судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Калініченко А. А., на підставі п. 1.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.05.2013, справу №901/2388/13 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Куртлушаєва М. І.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2013 справа прийнята до провадження судді Куртлушаєва М. І. та призначена дата судового засідання.
За Розпорядженням голови Господарського суду Автономної Республіки Крим Лазарева С. Г. №774 від 27.09.2013 у зв'язку із відпусткою судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Куртлушаєва М. І., на підставі п. 1.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.05.2013, справу №901/2388/13 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Гризодубової А. М.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2013 справа прийнята до провадження судді Гризодубової А. М. та призначена дата судового засідання.
За Розпорядженням голови Господарського суду Автономної Республіки Крим Лазарева С. Г. №886 від 19.11.2013 у зв'язку із перебування судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Гризодубової А. М. на лікарняному, на підставі п. 1.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.05.2013, справу №901/2388/13 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 справа прийнята до провадження та призначена дата судового засідання.
18.12.2013 до суду від Київської районної ради міста Сімферополя надійшов письмовий відзив, в якому він просить суд:
- відмовити в задоволення позовних вимог;
- позовну заяву розглянути у відсутності представника.
Вказаний відзив був прийнятий судом до свого розгляду.
У судовому засіданні 18.12.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
У судовому засіданні 18.12.2013 позивач надав суду уточнення до позовної заяви, які були прийняті судом до свого розгляду.
Розглянувши матеріали справи, у зв'язку із неявкою Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя, Київської районної ради міста Сімферополя та необхідністю отримання додаткових доказів, суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти на 20.01.2014.
Позивач та відповідачі у судове засідання 20.01.2014 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В:
12.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» (Учасник) і Управлінням закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя (Замовник) був укладений договір №48 на поставку продуктів харчування в дошкільні учбові заклади.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Також і статтею 265 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.
Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Предметом поставки згідно статті 266 ГК України є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1.1 Договору №48 Учасник зобов'язується в 2011 році поставити продукти харчування: м'ясопродукти (15.13.1), які вказані в специфікації, в дошкільні учбові заклади Київського району м. Сімферополя, а Замовник прийняти та оплатити такі продукти харчування.
Пункт 3.1 Договору передбачає, що ціна Договору складає 492 204,00 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).
Згідно з пунктом 3.2 Договору ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Розділом 4 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунку на оплату поставлених продуктів харчування.
До рахунку додається накладна.
Відстрочка платежу складає 250 календарних днів за фактом поставлених продуктів харчування. У випадку затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлені продукти харчування здійснюється протягом 7 банківських днів з дати надходження відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок Замовника.
Відповідно до пункту 6.1.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлені продукти харчування.
Пунктом 10.1 Договору він вступає в силу з дати підписання та діє до 31 грудня 2011 року.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У процесі розгляду справи Управлінням закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя 06.08.2013 року була сплачена сума заборгованості у розмірі 27 620,61 грн., в тому числі частково і сума, що була предметом позову.
Враховуючи таку проплату, позивач у судовому засіданні 18.12.2013 надав суду Заяву про уточнення своїх позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути солідарно з Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя, Сімферопольської міської ради, Управління освіти Сімферопольської міської ради шляхом списання з рахунків Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради міста Сімферополя, Сімферопольської міської ради, Управління освіти Сімферопольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» - 4 740,16 грн.
Виходячи з заявлених позивачем остаточних позовних вимог, суд приходить до висновку, що такі вимоги безпідставні, заявлені позивачем необґрунтовано, а тому задоволенню не підлягають, при цьому суд виходить з наступного:
Статтею 59 Господарського Кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання ліквідується:
за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.
Статтею 60 ГК України визначено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням 5-ї позачергової сесії 6-го скликання Київської районної ради м. Сімферополя № 6-5/39 від 18.11.2011 року «Про ліквідацію юридичної особи - Управління установ освіти Київської районної ради м. Сімферополя» вирішено ліквідувати юридичну особу - Управління закладів освіти Київської районної ради м. Сімферополя (а/с 100 т.3).
Судом встановлено, що станом на 20.01.2014 року юридична особа - Управління установ освіти Київської районної ради м. Сімферополя ще знаходиться у стані припинення.
У процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, та просить суд стягнути с о л і д а р н о з відповідачів: Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради м. Сімферополя, Управління освіти Сімферопольської міської ради та Сімферопольської міської ради суму заборгованості у розмірі 4740, 16 грн. ( з врахуванням 3% річних та суми інфляції).
Дійсно, статтею 543 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Також і стаття 196 ГК України встановлює, що у разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.
У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Розглянувши матеріли справи, судом встановлено, що а ні умовами спірного договору поставки, а ні законом, н е п е р е д б а ч е н о с о л і д а р н е виконання з боку відповідачів - Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради м. Сімферополя, Управління освіти Сімферопольської міської ради та Сімферопольської міської ради умов такого договору поставки, саме про що зазначив позивач у своєї Заяві про уточнення позовних вимог, та яка була судом прийнята до свого розгляду (а/с 101- 108 т. 3).
Суд звертає увагу, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Предметом позову у справі є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача певної суми.
Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обов'язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства. Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд зауважує, що позивач, у даному випадку - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД», - с а м о с т і й н о визначив як підставу, так і п р е д м е т позову.
Виходячи з тої підстави, та того предмету позову, який позивач обрав самостійно та остаточно, суд не вбачає правових підстав для застосування солідарної відповідальності до відповідачів - Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради м. Сімферополя, Управління освіти Сімферопольської міської ради та Сімферопольської міської ради; таке право - як право визначати об'єм своїх позовних вимог має тільки позивач; суд не має правових підстав корегувати саме заявлені позивачем позовні вимоги, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДАЛІ ЛТД» до відповідачів - Київської районної ради міста Сімферополя, Управління закладів освіти Київської районної ради м. Сімферополя, Управління освіти Сімферопольської міської ради та Сімферопольської міської ради про стягнення солідарно суми заборгованості у розмірі 4740, 16 грн. ( з врахуванням 3% річних та суми інфляції) суд відмовляє.
Судові витрати суд відносить на позивача, при цьому суд приймає до уваги, що при подачі даного позову до суду (22.07.2013) позивачем був сплаченій судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за платіжним дорученням № 739 від 28 березня 2013 року, який є мінімальним розміром судового збору, який був встановлений державою Україна на 2013 рік.
У процесі розгляду даної справи позивач, користуючись своїм процесуальним правом, зменшив суму позовну вимог по даній справі ( до 4740,16 грн.), що вже є н о в о ю ціною позову (в задоволенні якого суд відмовляє), та яка також підлягала би оплаті за мінімальним розміром ставок судового збору як за подачу позову майнового характеру (станом на 2013 рік ця ставка складала 1720,50 грн.).
Судові витрати на підставі ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на позивача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 20.01.2014.
Повне рішення складено 24.01.2014.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Суддя І.К. Осоченко