Справа № 346/4476/13-ц

Провадження № 22-ц/779/71/2014

Категорія 46

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О.А.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної часткової власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної часткової власності. В обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що їй та відповідачу ОСОБА_4 на праві власності по ? частині належить домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право власності. Спірне домоволодіння розташоване на ділянці, яка приватизована в рівних частинах - по ? позивачем та відповідачем; кожному з них видано Державні акти.

У зв'язку з тим, що між сторонами існують суперечності щодо користування спірним будинковолодінням, і в добровільному порядку вирішити дане питання сторони не можуть, ОСОБА_2 просила про виділ в натурі частки із майна, із зазначенням приміщень, які виділяються їй у власність.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної часткової власності.

Проведено реальний поділ майна, що є у спільній частковій власності, а саме: будинковолодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_2 приміщення житлового будинку, зокрема: коридор площею 5,8 м.кв., позначений в технічному паспорті цифрами «1-1»; кухню площею 12,2 м.кв., позначену цифрами «1-2»; житлову кімнату площею14,90 м.кв. позначену цифрами «1-6»; ванну площею 3,2 м.кв., позначену цифрами «1-7»; кладову площею 2,8 м.кв., позначену цифрами «1-8».

Проведено розподіл літньої кухні, яка знаходиться за цією ж адресою та виділено ОСОБА_2 приміщення площею 17,4 м.кв. та приміщення площею 4,0 м.кв.

Загальна вартість виділеної ОСОБА_2 частки становить 176 990 грн. 27 коп.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на виділену частку майна та припинено право спільної часткової власності на вказане будинковолодіння.

Виділено в натурі ОСОБА_4 приміщення будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зокрема: коридор площею 11,10 м. кв. позначений в технічному паспорті цифрами «1-3»; житлову кімнату площею 21,20 м.кв. позначену цифрами «1-4»; житлову кімнату площею 15,30 м.кв позначену цифрами «1-5».

Проведено розподіл літньої кухні, яка знаходиться за цією ж адресою та виділено ОСОБА_4 приміщення площею 12,7 м.кв.

Виділено ОСОБА_4 вбиральню, позначену літерою «В».

Загальна вартість виділено ОСОБА_4 частки становить 178 489 грн.07 коп.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на виділену частку майна та припинено право спільної часткової власності на вказане будинковолодіння.

Криницю та вимощення залишено в спільному користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Зобов'язано ОСОБА_2:

- провести демонтаж дверного блоку з приміщенням коридору, позначеного «1-3», в житлову кімнату «1-6» з подальшою закладкою цеглою;

- пробити дверний отвір з коридору «1-1» в житлову кімнату «1-6» та встановити дверне полотно;

- влаштувати дерев'яну перегородку на горищі будинку для розмежування приналежної частини горища над площею виділених приміщень.

- провести демонтаж дверного міжкімнатного блоку з приміщення літньої кухні площею 17,4 м.кв. в приміщення площею 12.7 м.кв. з подальшою закладкою цеглою:

- влаштувати окремий вхід на частину горища, що знаходиться над площею виділених ОСОБА_2 приміщень літньої кухні.

Зобов'язано ОСОБА_4:

- провести демонтаж дверного блоку з приміщення коридору, позначеного «1-3», в кухню «1-2» з подальшою закладкою цегли;

- влаштувати окремий вхід на частину горища будинку, яка знаходиться над площею виділених ОСОБА_4 приміщень будинку;

- проведено демонтаж віконного блоку з приміщення літньої кухні для розмежування приналежної частини горища, яка знаходиться над площею виділеного приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 769 грн. 90 коп. сплаченого судового збору та 2 500 грн. витрат , понесених за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

На дане рішення ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що здійснюючи поділ будинку, та зобов'язуючи сторін здійснити будівельні роботи з переобладнання та перепланування домоволодіння судом не враховано, що у виділених ОСОБА_4 приміщеннях відсутні елементи інженерного обладнання-водопостачання, водовідведення та газопостачання. Для ізольованого користування виділеними дольовими частинами будинку їй необхідно провести ряд ремонтно-будівельних робіт, відокремити систему водопостачання, каналізацію і теплопостачання та реконструювати під виділені приміщення, обладнати роз'єднання електромереж і газових мереж з встановленням окремих лічильників. Вказані проекти переобладнання, відокремлення та кошторис необхідно замовляти в спеціалізованій проектній організації. Однак всупереч вимогам закону, позивач не замовляла такий проект переобладнання, а тому здійснюючи поділ будинковолодіння суд першої інстанції не переконався чи не будуть порушені внаслідок такого поділу будівельні, санітарні і протипожежні норми. Згідно інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55 поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. Однак жодного з таких висновків в матеріалах справи немає.

Крім того, на даний час приміщення які виділені їй судом у власність є взагалі непридатними для проживання.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судове засіданні ОСОБА_4, будучи належно повідомленою про розгляд справи, до суду не з'явилася.

Позивач ОСОБА_2 її представник ОСОБА_3,доводи апеляційної скарги не визнали. Рішення суду вважають законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, доводи її представника, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виник спір з приводу користування домоволодінням АДРЕСА_1.

Вказане домоволодіння належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках по ? кожній, що підтверджується копією свідоцтва про право власності серії САЕ №293537, виданого комітетом Коломийської міської ради 08.08.2012 року на підставі рішення №236 від 24.07.2012 року, та витягом про державну реєстрацію прав №353206492 від 28.08.2012 року виданого ОКП «Коломийське МБТІ».

Згідно копій державних актів на право власності на земельні ділянки серій ЯД № 804676 та ЯД №804677, від 23.09.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належать земельні ділянки площею 0,0500 га кожна, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і призначені для обслуговування спірного житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно зі ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 364 ЦК України встановлено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Виходячи зі змісту норм ст. ст. 183, 364, 379, 380, ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що запропонований експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи варіант поділу житлового будинку не суперечить вимогам позивача, які вона просила виділити їй у власність. Крім того, запропонований експертом реальний поділ житлового будинку( на 52/100 і 48/100) максимально відповідатиме ідеальним частикам обох сторін та проведений з врахуванням розташування частин будинку, зокрема окремих входів у нього для кожного із співвласників щодо земельних ділянок, якими вони володіють на праві власності, що в майбутньому не повинно створювати сторонами незручностей в користуванні виділеними частинами домоволодіння не породжуватиме нові спори з цього приводу.

Доводи апелянта про те, що при запропонованому поділі будинку вона буде позбавлена можливості користуватися системами водо- та теплопостачання, каналізацією, іншими зручностями на увагу не заслуговують, оскільки розподіл приміщень проводився також з врахуванням того, що виділена ОСОБА_4 частина літньої кухні обладнана усіма цими системами.

Що стосується доводів апелянта про отримання необхідних дозволів для переобладнання будинку, то слід зазначити наступне.

Будинок АДРЕСА_1, що став об'єктом спору відноситься до І-ІІІ категорій складності; відповідно до приписів, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( ст. 31) проектна документація на здійснення зазначених експертом переобладнань та прибудови не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, як і отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, до інспекції державно-будівельного контролю і ОСОБА_2, і ОСОБА_4 слід буде подати декларацію про початок виконання будівельних робіт ( ст. 36 ЗУ України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313- 315 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: П.І. Проскурніцький

В.М. Соколовський