ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 908/2621/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Дряхлова Є.О.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року у справі господарського суду Запорізької області №908/2621/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 26 987 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення 25 840 грн. та 1 147 грн. судового збору, сплаченого при розгляді справи №908/599/13-г, посилаючись на невиконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 19 березня 2013 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 5 вересня 2013 року (суддя Сушко Л.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 26 987 грн. у зв'язку з ненаданням позивачем суду доказів звернення до органів державної виконавчої служби та доказів надання йому відмови у відкритті виконавчого провадження за даною мировою угодою.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року рішення суду залишене без змін, проте з підстав, викладених в постанові.

У касаційній скарзі ТзОВ "ВОСТОК" просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, між ПП ОСОБА_4 та ТзОВ "Восток" 16 листопада 2011 року укладено договір № 87 про надання послуг по підготовці, узгодженню та реєстрації додаткової умови про змінення орендної плати до договору оренди земельної ділянки площею 0,2874 га, розташованої у м. Запоріжжя.

Відповідно до п.2.1, 2.2 вартість послуг визначена сторонами в сумі 32 300 грн. 00 коп., з яких в якості передоплати сплачується сума 25 840грн.00коп.

Платіжним дорученням №3579 від 29 листопада 2011року позивач перерахував 25 840грн.00коп. відповідачеві на виконання умов договору № 87 від 16 листопада 2011року.

12 лютого 2013 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про розірвання договору № 87 від 16 листопада 2011року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19 березня 2013 року затверджена мирова угода від 19 березня 2013 року між сторонами у справі, згідно якої відповідач визнав суттєве порушення ним умов договору № 87 від 16 листопада 2011року в частині строків виконання передбачених умовами договору робіт та зобов'язувався до 19 травня 2013 року виконати свої зобов'язання за договором у повному обсязі.

У разі порушення відповідачем зобов'язань, вказаних у п. 1 даної мирової угоди, договір вважається припиненим з 20 травня 2013 року, а відповідач зобов'язується повернути позивачу протягом 5 днів з моменту припинення договору усі надані йому для виконання договору документи, а також всі перераховані йому грошові кошти, в тому числі всі суми передоплати, шляхом перерахування даних грошових коштів на поточний рахунок позивача: р/р 26003001300601 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528.

Відповідач протягом 10 днів з моменту затвердження даної мирової угоди господарським судом Запорізької області зобов'язаний відшкодувати позивачу судові витрати по справі № 908/599/13-г, що складаються із суми судового збору в розмірі 1147грн.00коп., шляхом перерахування даних грошових коштів на поточний рахунок позивача: р/р 26003001300601 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528.

Згідно ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до вимог викладених в п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції" у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Згідно з п. 7.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 року №9 "Про декі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається наказ.

Залишаючи рішення господарського суду Запорізької області від 5 вересня 2013 року без змін з мотивів викладених в постанові, суд апеляційної інстанції правильно встановив той факт, що ухвала господарського суду від 19 березня 2013 року у справі № 908/599/13-г, якою затверджена мирова угода сторін від 19 березня 2013 року, не містить усіх даних (ознак та відомостей) щодо умов і строків виконання зобов'язання сторонами тощо, обов'язковість яких передбачена ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", відсутній строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, відсутня інформація щодо дій ВДВС, то така ухвала не є виконавчим документом для її виконання державною виконавчою службою.

Поряд з цим, апеляційним господарським судом встановлено, що в ході розгляду справи господарським судом Запорізької області не вирішувалось питання щодо стягнення з відповідача коштів, а тому в мировій угоді, яка затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 19 березня 2013 року по справі №908/599/13-г не міститься зобов'язання щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

Тому, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача передплати за договором № 87 від 16 листопада 2011 року у розмірі 25 840 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню, оскільки позивач способом захисту свого права обрав саме винесення господарським судом рішення про стягнення зазначеної суми передплати та 1 147грн.00коп. судового збору за розгляд справи №908/599/13-г, у зв'язку з невиконанням відповідачем мирової угоди у встановлений строк.

Відповідно до статті 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Згідно із ст.80 ГПК України при припиненні провадження у справі повинно бути вирішено питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційної інстанції про те, що питання про стягнення витрат по оплаті судового збору при зверненні з позовом до господарського суду про розірвання договору № 87 від 16 листопада 2011року повинно бути розглянуто в межах провадження справи №908/599/13-г; позовні вимоги про стягнення суми 1 147грн.00коп. з підстав невиконання вимог мирової угоди не підлягає розгляду в порядку судового провадження в іншій справі.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, тому її необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий Дерепа В.І.

Судді: Грек Б.М.

Палій В.В.