ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008 року Справа № 2а-4263/08
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого - судді Канас Н.А.
При секретарі судового засідання Кунинець А.С.
Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова.
про зобов”язання нарахувати і виплатити недоплачену і невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «Дітині війни» за 2007-2008 роки в розмірі 2413,10 гривень
За участю представника відповідача- Матвійчук Н.М.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену як «Дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2007 року по жовтень 2008 року в сумі 2413,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судове засідання позивач не з”явився, подала заяву з проханням слухати справу у його відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10%. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого. Наполягала на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого строку.
Суд, заслухавши думку представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1року, є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідчення НОМЕР_1
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену надбавку до пенсії за вказаний вище період підлягає до задоволення. Так як, у 2008 році надбавка до пенсії виплачувалась з травня по червень - в розмірі 48,10 грн, з липня по вересень - в розмірі 48,20 грн. та за жовтень в розмірі- 49,80 грн., разом 96,2+144,6+ 49,80 = 290,60 грн., за даний період позов підлягає задоволенню частково.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога:
- за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 742 грн. 65 коп., а саме:
(липень, серпень, вересень 2007 року: (410,06 х30%)х3=123,018х3=369,05 грн.; жовтень, листопад, грудень 2007 р. : (415,11 х 30%)х3=124.53х3 =373,60 грн.; Усього: 369,05+373,60= 742,65 грн.) ;
- за період з 22 травня по 31 жовтня 2008 року у розмірі 581,20 грн., а саме:
(з травня по червень 2008р.: (481 х 30%) х 2 = 288,60; з липня по вересень 2008р.: (482 х 30%) х 3 = 433,8 та за жовтень 2008 р.:(498*30)*1= 149,40 разом : 288,60 + 433,80 +149,40 - 290,60 = 581,20грн.)
Разом підлягає стягненню 742,65 + 581,20 = 1323,85 грн.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року. Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Конституційним Судом України з 22 травня 2008 року і з того підлягають обов»язковому виконанню на всій території України.
Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, недоплачену як дитині війни надбавку до пенсії з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп, з 22 травня по 31 жовтня 2008 року в розмірі 581,20грн. Разом 1323 гривень 85 копійок.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Канас Н.А