УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 р. листопада місяця «19» дня,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,  в складі:

Головуючого:   Синельщікової О.В. Суддів:   Куриленка О.С.

Шаповалової О.А. При секретарі:   Гончарук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа - домоуправління Центра (територіальний курортології та реабілітації) „Крим" про захист прав власності,  усунення перешкод у користуванні квартирою та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а рішення суду - зміні,  з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1,  суд першої інстанції виходив з того,  що він без відповідного дозволу та згоди сусідів по поверху встановив перегородку облаштувавши тамбур в районі своєї квартири,  що перешкоджає іншим мешканцям вільно діставатись до електролічильників та користуватись поверхом в цілому.

Відповідно до  ст.  319 ЦК України,  власник,  здійснюючи свої права ,  зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу,  не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян,  юридичних осіб та держави.

Як встановлено судом,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками кв. АДРЕСА_1.

Актом комісії будинкоуправління встановлено наявність самовільно встановленої перегородки в районі кв. АДРЕСА_1 без відповідного дозволу і погодження з сусідами.

Таким чином висновок місцевого суду про необхідність усунення перешкод позивачеві в користуванні суміжною квартирою відповідає вимогам  ст.  391 ЦК України.

В частині стягнення моральної шкоди позивачеві,  колегія суддів вважає що рішення підлягає скасуванню,  так як ні в позовній заяві ні в суді місцевої чи апеляційної

Справа №22-ц-4737/2007               Головуючий в суді 1 інстанції: Любинецький М.В.

Доповідач: Куриленко О.С.

2

інстанції позивач не навів доказів завданої йому моральної шкоди,  та в чому вона виразилась.

Тоді як

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 орієнтує суди на дослідження мотивації моральної шкоди,  тривалість страждань потерпілого,  істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

В даному випадку позивачем не надано доказів його моральних страждань від встановленої на площадці перегородки.

Тому рішення суду підлягає зміні за п.2 ч.1   ст.  309 ЦПК України,  з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з наведених раніше підстав.

Керуючись   ст.    ст.   303,  307,  309,  319 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення з Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2007 року - змінити.

В позові ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в порядку та строки,  встановлені   ст.    ст.   325,  327 ЦПК України.

Справа №22-ц-4737/2007

Головуючий в суді І інстанції: Любинецький М. В.

Доповідач: Куриленко О.С