25.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/2928/13р. Головуючий у першій

інстанції Завгорподня Л.М.

Категорія 5 Доповідач у апеляційній

інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Лівінського С.В.,

суддів - Алєєва Н.Г., Козуб О.В.,

при секретарі - Малаховій Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_3, відповідача

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виділення долі в натурі,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів та просив виділити йому у натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1

Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та кожній зі сторін на підставі договору купівлі-продажу належить по 1/3 частині спірної квартири. Позивач просить виділити у натурі належну йому частку, оскільки він є військовослужбовцем ЗСРФ та зобов'язаний передати Міністерству оборони РФ належну йому житлову площу тільки у натурі, однак, відповідачі відмовляються вчиняти задля цього будь-які дії.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

У апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування ухваленого по справі рішення, у зв'язку із тим, що воно винесено з порушення норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Іншими особами рішення суду в апеляційному порядку не оскаржено.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи сповіщалася належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Від неї до Апеляційного суду м. Севастополя надійшло клопотання про розгляд даної справи в апеляційному провадженні за її відсутністю.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення позивача та другого відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виділ у натурі належної позивачу частки є неможливим, а вимога про виплату йому грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки спірної квартири ним не заявлялась.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й колегія суддів за такого.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Положеннями ч. 1 ст. 356 та ч. 2 ст. 358 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю.

В той же час відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 Іншими співвласниками спірної квартири є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким належить по 1/3 частині ( а. с. 4 ).

Разом з тим, з технічного паспорту на спірну квартиру вбачається, що вона знаходиться на четвертому поверху багатоповерхового будинку, має один вхід, складається з двох жилих кімнат площею 16,8 кв. м та 12,5 кв. м відповідно, кухні площею 9,3 кв. м, ванної кімнати площею 2,8 кв. м, вбиральні площею 1,5 кв. м, коридора 7,8 кв. м, вбудованої шафи 1,7 кв. м балкону 1,74 кв. м та лоджії площею 1,45 кв. м, а її загальна площа складає 55,59 кв. м., а житлова площа - 29,3 кв. м ( а. с. а. с. 4, 5 - 6 ).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, всупереч твердженням апеляційної скарги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку усім доказам, які надали сторони, в тому числі й тим, на які посилається апелянт, та прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не зважаючи на твердження апелянта, ним, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, доказів на підтвердження того факту, що поділ спірної квартири у натурі є можливим, суду надано не було.

Не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів й посилання апелянта на те, що рішення суду порушує його права, як військовослужбовця Збройних Сил Російської Федерації.

Інші доводи апелянта являються наслідком помилкового тлумачення норм права і не спростовують встановлених судом фактів, а також висновків районного суду, а тому теж не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва

/підпис/ О.В. Козуб

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський