УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 9104/141821/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 21.04.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.01.2011 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. (надалі - відповідач, пенсійний орган) здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 2 (двох) мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шість місяців, в межах строку звернення до суду і надалі нараховувати й виплачувати вказані виплати.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 21.04.2011р. позов задоволено; визнано неправомірними дії пенсійного органу щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу, як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 31.07.2010р.; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.ч.1 і 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з починаючи з 31.07.2010р. до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, із врахуванням ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», і виплачених сум, та як особі, віднесеній до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період, із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, віднесений до третьої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Позивачу, який є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується підвищення за проживання в радіаційно-забрудненій зоні, як непрацюючому пенсіонеру, розмір якої визначався відповідно до постанови КМ України № 836 від 26.07.1996р.

Також відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як постраждалому 3 категорії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої визначався відповідно до постанов КМ України та Законів України про Державний бюджет України на Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті(ч.2 ст. 39 цього Закону).

Відповідно ст.51 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідними критеріями обрахунку розглядуваних доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, є мінімальна заробітна плата, а для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Також розмір мінімальної заробітної плати визначається законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Розрахунок спірних доплати до пенсії та додаткової пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 836 від 26.07.1996р., № 1 від 03.01.2002р., № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р., що не ґрунтується на законі.

Зокрема, постановою КМ України № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, визначено в абсолютних сумах.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням їх дії в часі (в тому числі й за охоплений цим позовом період).

При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Із врахуванням загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку спірної додаткової пенсії застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

При цьому колегія суддів враховує вимоги ч.3ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст. 51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Окрім того, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання таких виплат або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві (згідно п. 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 19.12.2011р.).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про задоволення позовних вимог з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 183-2, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 21.04.2011р. в адміністративній справі № 2а-3919/11 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Костів

Н.В.Савицька