УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 9104/122045/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 28.03.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. про зобов'язання провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.02.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. (надалі - відповідач, пенсійний орган) здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період в межах строку звернення до суду.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 28.03.2011р. позов задоволено частково; визнано неправомірними дії пенсійного органу щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу, як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.08.2010р. по 18.02.2011р.; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровўю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.08.2010р. по 18.02.2011р. включно, із врахуванням ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, віднесений до третьої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Позивачу, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як постраждалому 3 категорії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої визначався відповідно до постанов КМ України та Законів України про Державний бюджет України на Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ст.51 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку розглядуваної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної до 3 категорії, - мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок спірної додаткової пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 1 від 03.01.2002р., та № 654 від 16.07.2008р., що не ґрунтується на законі.

При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Із врахуванням загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку спірної додаткової пенсії застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

При цьому колегія суддів враховує вимоги ч.3ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначеної відповідно до ст. 51 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткове задоволення позовних вимог з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 183-2, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської обл. на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської обл. від 28.03.2011р. в адміністративній справі № 2а-1768/11 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Костів

Н.В.Савицька