Провадження по справі № 2/260/535/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Данилюк О.С.

при секретарі: Гефтер П.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів. В обґрунтування позову зазначила, що 09 листопада 2011 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір на доставку та встановлення броньованої двері в квартиру за адресою місця її мешкання, а саме: АДРЕСА_1. Як було передбачено договором, вона сплатила вартість двері, яка склала 3700 гривень. 27 грудня 2011 року працівники виконавця доставили та встановили їй двері, як і було обумовлено договором. На момент прийняття роботи нею не були помічені дефекти, а саме: розміри двері були менше розмірів лутки на декілька сантиметрів, через що двері погано закривалися. Тобто двері не відповідали замовленим розмірам. Вона відразу заявила свої претензії особам, які встановлювали двері, відмовлялась підписувати акт виконаних робіт, та вони запевнили її, що в неї за договором є 5 років гарантії, тому вона може в будь-який момент звернутись до ФОП ОСОБА_3, та недоліки товару будуть усунуті. До того ж вони пригрозили їй, що у випадку, якщо вона не буде підписувати акт, може взагалі залишитись без дверей. Після цього вона неодноразово усно і письмово зверталась до ФОП ОСОБА_3 з проханнями замінити їй двері на ті, що будуть відповідати замовленим нею параметрам. Крім того, вона вимагала надати їй сертифікати якості на продукцію. Проте ніяких результатів це не дало. Працівники ФОП ОСОБА_3 відповіли, що не мають сертифікатів якості на проданий їй товар. Тому за захистом своїх прав вона звернулась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області. 06 березня 2012 року їй була надана відповідь Інспекції, в якій зазначено, що для встановлення наявності недоліків виробу (дверей), причин їх виникнення та можливості їх усунення необхідно проведення експертизи, для чого їй слід звернутись до продавця - підприємця щодо її організації. 17 квітня 2012 року вона письмово звернулась до відповідача з проханням провести експертизу для виявлення недоліків товару, проте їй було відмовлено. Тоді вона за власні кошти організувала проведення експертизи, вартість якої, згідно квитанції, складає 300 (триста) гривень. При проведенні експертного будівельно-технічного дослідження № 43/12 від 12 червня 2012 року було встановлено, що у зв'язку з тим, що розміри металевого блоку (дверей) значно менше прорізу, монтажні зазори від коробки до конструкції прорізу складають: зверху - 32 мм, знизу - 69 мм, зі сторони петель 50 мм. Експертом також встановлені інші значні порушення та зроблений висновок, що якість виконання броньованого вхідного дверного блоку в її квартирі не відповідає ДСТУ Б В.2.6-11-97. Тобто вважає, що відповідач продав та встановив їй неякісний товар, який суперечить встановленим нормативам та має істотні недоліки. Після цього вона повторно звернулась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області. У відповіді від 12.07.2012 року, наданій їй Інспекцією, вказувалося, що ФОП ОСОБА_3 на виконання Припису № 41 від 18.06.2012 р. не заперечує повернути сплачені нею кошти за договором від 09.11.2011 р. та відшкодувати витрати на експертизу. Вони домовились, що демонтаж дверей та повернення сплаченої суми відбудеться 24 жовтня 2012 р. В призначений день працівники ФОП ОСОБА_3 прийшли на її домашню адресу, проте повертати їй всю суму грошей відмовились, вимагаючи з неї 700 гривень за знос товару. Вона запропонувала скласти на цій підставі акт, проте вони відмовились і почали погрожувати їй фізичною розправою. Тоді вона, злякавшись, пригрозила викликати міліцію, та, почувши це, вони втекли, так і не забравши двері і не віддавши їй грошей. Ці події відбувались на очах сусідів, які вийшли з квартир, почувши галас. Наступного дня, 25 жовтня 2012 р., вона звернулась з цього приводу до Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області. Проте, постановою від 26 жовтня 2012 р. їй було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі того, що при відвідуванні працівниками міліції адреси здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, ані її самої, ані її працівників за цією адресою вже не було. 19 грудня 2012 року вона ще раз звернулась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області. У відповіді вказувалось, що на адресу Інспекції ФОП ОСОБА_3 надано Акт приймання - передачі товару від 24.10.2012 р., в якому зазначено, що при спробі демонтажу дверей були виявлені дефекти, які призвели до втрати товарного виду виробу, тому їй було запропоновано повернути меншу суму коштів. Даний акт був самостійно складений працівниками ФОП ОСОБА_3 Вважає, що зазначені вище протиправні дії позивача спричинили їй значну моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача продовж року, через що вона кожен день відчуває незручності та хвилювання, оскільки замість дверей в її квартиру, які б мали надійно оберігати її та не пропускати холодне повітря, на вході в квартиру стоїть металевий блок, який не виконує цих функцій. Просила розірвати договір купівлі-продажу броньованої двері від 09 листопада 2011 року, укладений між нею, ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь вартість броньованої двері у розмірі 3700, 00 гривень, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь вартість проведеної експертизи у розмірі 300,00 гривень, а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, вимоги якої підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, зазначила, що після монтажу дверей позивача все задовольняло. В подальшому, коли двері перестали подобатись позивачці, з'явилася скарга до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області. Виміри за адресою позивачки проводив чоловік ФОП ОСОБА_3, який має повноваження на такі дії. Лист вимірів підписувався позивачем. Двері виготовлялися за вимірами пройму. На товар наявні відповідні сертифікати якості, які були надані як позивачу, так і Інспекції. При цьому двері відповідають узгодженим розмірам та встановленим стандартам якості. В подальшому сторони домовились про демонтаж дверей, втім, після з'ясування того, що на дверях містяться самостійні розпайки в області замку, зняті резинки, маються сколи фарби на поверхні, представники відповідача запропонували позивачці провести демонтаж дверей та повернути вартість дверей з відрахуванням 700 гривень за втрату товарного вигляду, тобто 3300 грн. однак позивач проти цього заперечувала. Після цього працівниками ФОП ОСОБА_3 було складено відповідний акт. Проти стягнення моральної шкоди також заперечувала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що має вищу освіту, працює судовим експертом. Нею було проведено дослідження двері, яка є предметом спору. Так, нею були проведені виміри дверного отвору та оглянуто самі двері. При цьому виявлено вивих коробки дверей в зовнішню сторону. Двері, які були встановлені, не відповідали габаритам дверного отвору. Таким чином, були зазори між дверним отвором та самою дверною коробкою. Для виправлення цього при монтажі були використані підручні матеріали. Зовні на дверях були незначні відколи емалі в районі дверної ручки і подряпини у верхньому куті двері. Подряпини були явно нанесені після фарбування. Можливо, в процесі монтажу або в процесі експлуатації. Також була помітна випуклість дверного полотна в сторону сходової клітки. Пояснила, що деформація дверей не могла виникнути після її установки, виріб виконано кустарним способом. Деформація дверного полотна, швидше за все, це брак. З точки зору захисту від взлому, такий вигін неприпустимий, якщо встановлені ребра жорсткості, такої деформації виникнути не повинно, нормам і стандартам це не відповідає.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що позивачка є її дочкою, яка хотіла зробити їй подарунок на день народження, подарувавши двері. Двері вона побачила через 2 дні після установки, при замірах вона не була присутня, при установці - теж. Зазначила, що двері відкриваються дуже важко. Відстань між укосом і дверима складає 2 см, язички ледь дістають до замку. Візуально помітні відколи фарби, зазори. В квартирі холодно, з того часу дочка хворіла вже кілька разів. Вона з цього приводу дуже засмутилася. Вважаючи, що можна вирішити це питання без суду, вона приїхала в ПП "ОСОБА_3", запитала, чому ніхто жодного разу не приїхав подивитись на ці двері, чому не стали проводити експертизу, а також на якій підставі вимагають гроші за демонтаж. ОСОБА_3 сказала, що поверне гроші. Потім робити це відмовилась. На сьогоднішній день у них є двоє дверей, одні вони не можуть демонтувати, а за зберігання інших на заводі доводиться платити.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що позивача знає, бачив один раз. Навесні минулого року він з другом знаходилися по роботі біля цирку, де до нього підійшов незнайомий йому чоловік та попросив знести з 5 поверху двері. Вони взяли монтировку і піднялися наверх. На пошкодження на дверях він не звернув уваги. Цей чоловік подивився двері, подзвонив у дзвінок, почав спілкуватися з дівчиною, сказав, що за 800 грн. демонтує двері. Дівчина пригрозила міліцією, і вони пішли. Хто така ОСОБА_3, йому невідомо. Вказав, що йому невідомо, коли складався акт, втім, коли вони прийшли, документ вже був. Дівчина повинна була підписати акт про те, що зняли двері, але оскільки вона відмовилася, вони підписали акт про це.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, між сторонами у справі 09.11.2011 року було укладено договір на доставку та встановлення броньованої двері в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно п. 3 умов договору ОСОБА_1 сплатила вартість двері, яка склала 3700 гривень, що підтверджується товарним чеком, виданим відповідачем ФОП ОСОБА_3 (а.с. 87).

Сторони не заперечували, що 27 грудня 2011 року працівники відповідача доставили та встановили двері, як і було обумовлено договором.

24.01.2013 року позивач звернулась до відповідача з вимогою усунути недоліки товару, втім, вимоги задоволені не були (а.с. 9).

Після цього за захистом своїх прав вона звернулась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області.

06 березня 2012 року їй була надана відповідь Інспекції, з якої вбачається, що для встановлення наявності недоліків виробу (дверей), причин їх виникнення та можливості їх усунення необхідно проведення експертизи, для чого їй слід звернутись до продавця - підприємця щодо її організації (а.с. 10).

17 квітня 2012 року вона письмово звернулась до відповідача з проханням провести експертизу для виявлення недоліків товару, проте їй було відмовлено (а.с. 11).

Так, за зверненням позивача було проведено будівельно-технічне дослідження № 43/12 від 12 червня 2012 року, яким встановлено, що якість виконання броньованого вхідного дверного блоку в її квартирі не відповідає ДСТУ Б В.2.6-11-97 (а.с. 12-15).

Вартість проведеного дослідженні, згідно квитанції, складає 300 (триста) гривень, які були сплачені позивачем (а.с. 17).

З відповіді Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 12.07.2012 року вбачається, що ФОП ОСОБА_3 на виконання припису № 41 від 18.06.2012 р. не заперечує повернути сплачені кошти за договором від 09.11.2011 р. та відшкодувати витрати на експертизу (а.с. 18).

Згідно гарантійного сповіщення від 12.07.2012 року ФОП ОСОБА_3 зобов'язалася повернути сплачені позивачем кошти за договором від 09.11.2011 р. та відшкодувати витрати на експертизу за умови повернення позивачем дверей належної якості, без дефектів (а.с. 19).

З акту прийому передачі від 24.10.2012 року, складеного ОСОБА_7 у присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6, вбачається, що при спробі демонтажу дверей встановлено, що двері мають дефекти, які призвели до втрати товарного виду, та роз'яснено право звернення до суду (а.с 24).

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

В свою чергу за ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Частинами 1, 3, 4 ст. 700 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

Згідно ст. 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо).

Згідно ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Тобто, обов'язок доказування у справах даної категорії лежить на продавцеві.

Статтями 60, 61 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами.

За загальним правилом, передбаченим ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Вказане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов'язків доказування.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір купівлі-продажу дверей, позивач сплатила обумовлену договором вартість за товар, двері було доставлено на її адресу та встановлено.

Разом з тим, супровідних документів щодо характеристики товару, виробника, якості, умов і гарантії експлуатації позивачу надано не було і факт такої передачі у судовому засіданні відповідачем доведено не було, як і не доведено, що недоліки дверей виникли внаслідок порушення позивачем правил користування товаром або його зберігання.

У відповідь на звернення позивача з приводу розірвання договору та повернення сплачених за двері коштів у обсязі, заявленому позивачем, відповідач у задоволенні претензії відмовила.

Висновком будівельно-технічного дослідження № 43/12 від 12 червня 2012 року встановлено, що якість виконання броньованого вхідного дверного блоку в квартирі позивачки не відповідає ДСТУ Б В.2.6-11-97.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердила складений нею висновок.

При цьому, 24 липня 2013 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 судом було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи було покладено на відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 та роз`яснено їй положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

20.11.2013 року до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення дослідження у зв'язку з незабезпеченням доступу експерта до об'єкту дослідження, що необхідно для розв'язання питань, поставлених судом та несплатою проведення заявленої представником відповідача експертизи.

Таким чином, відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, не спростовано висновків будівельно-технічного дослідження дверей.

Згідно ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Отже, наведені судом обставини справи та аналіз змісту законодавства дозволяє суду зробити висновок про необхідність розірвання договру купівлі-продажу броньованої двері від 09 листопада 2011 року, укладеного між сторонами, та стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу броньованої двері від 09 листопада 2011 року в сумі 3700 гривень, а також стягнення в рахунок відшкодування сплаченої суми за проведення будівельно-технічного дослідження від 12.06.2012р. 300 гривень.

Разом з тим, стягуючи сплачену вартість неякісного товару, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача повернути двері відповідачу ФОП ОСОБА_3 після того, як та сплатить суму коштів, визначену рішенням суду. При цьому повернення дверей за вимогами ч. 5 ст. 8 Закону України « Про захист прав споживачів» має відбутись за рахунок ФОП ОСОБА_3

Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень, які не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач, звернувшись до відповідача із заявою про розірвання договору, обрав спосіб захисту, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.

Стаття 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Посилання позивача на вимоги ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди є помилковим, оскільки зазначена норма встановлює судовий порядок розгляду справ про захист прав споживачів, передбачаючи серед іншого можливість одночасного вирішення судом питання щодо відшкодування моральної шкоди при задоволенні вимог споживача про захист його прав, а не встановлює підстави для задоволення такої вимоги.

Оскільки судом не встановлено фактів заподіяння позивачеві моральної шкоди небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (послугою) відповідача, тому підстави для задоволення цієї позовної вимоги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 662, 673, 708 ЦК України, ст. 8 Закону України « Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 10, 11, 30, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу броньованої двері від 09 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, - розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу броньованої двері від 09 листопада 2011 року в сумі 3700 гривень, 300 гривень в рахунок відшкодування сплаченої суми за проведення будівельно-технічного дослідження від 12.06.2012р., а всього 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривню 40 копійок (отримувач коштів: УДКСУ у Ленінському районі м. Донецька (Ленінський район), ЄДРПОУ банку 38033975, банк отримувача ГУДКC України у Донецькій області МФО 834016, розрахунковий рахунок 31219206700009, код класифікації доходів бюджету 22030001"Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)" ЄДРПОУ суду 02895509).

Зобов'язати ОСОБА_1 після сплати їй грошових коштів в розмірі 4000 гривень передати Фізичній особи-підприємцю ОСОБА_3 за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 броньовані двері.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

СУДДЯ: