Справа № 344/8988/13-ц
Провадження № 22-ц/779/24/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: відповідача ОСОБА_2
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
в червні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі кредитного договору від 19.08.2008 року ОСОБА_2 надано кредит в сумі 15 000 грн., із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % річних. Оскільки ОСОБА_2 вчасно взяті на себе зобов'язання не виконував, то станом на 01.06.2013 року загальна сума заборгованості по кредиту склала 120 207,75 грн., яку просив стягнути з відповідача та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № IFI8NN00000001 від 19.08.2008 року в сумі 120 207 грн. 75 коп. та 1202 грн. 08 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не виконана вимога суду про надання роздруківки руху коштів по особовому рахунку позичальника з вказівкою дати проведення часткових розрахунків відповідно до поданих відповідачем чеків-квитанцій та не надано розшифровки по сплаті основного боргу і відсотків, що унеможливлює правильність визначення суми основного боргу та нарахування штрафних санкцій. Також судом не надано часу для мирного врегулювання спору, а саме укладення з банком додаткового договору про реструктуризацію заборгованості. Розрахунок заборгованості без підтвердження роздруківкою руху коштів по особовому рахунку відповідача не є належним доказом. Надані ним, відповідачем, чеки про часткове погашення заборгованості судом не враховані. В матеріалах справи відсутній чіткий розрахунок заборгованості, внаслідок чого неможливо встановити реальну суму заборгованості по сплаті основного боргу та відсотків, яку він не визнає. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі кредитного договору № IFI8NN00000001 від 19.08.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит в сумі 15 000 грн. Оскільки ОСОБА_2 вчасно взяті на себе зобов'язання не виконував, то станом на 01.06.2013 року загальна сума заборгованості склала 120 207,75 грн.
Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції правильно виходив із того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, а ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову.
Висновок суду про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті кредиту, заборгованості по сплаті відсотків, штрафу, пені, зроблений з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наданих доказів.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального права, зокрема ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК України.
З матеріалів справи, зокрема з анкети-заяви позичальника вбачається, що ОСОБА_2 надано строковий кредит у сумі 15 000 грн. з 19.08.2008 року по 20.08.2013 року, при умові сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 3,0 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.
Відповідач своїм підписом підтвердив свою згоду на те, що його заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і банком договір.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач повністю не виконував, з 16.09.2009 року перестав сплачувати щомісячні платежі.
Згідно поданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.06.2013 року складає: заборгованість за кредитом - 13 584,87 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 12 910,71 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 87 511,80 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 5 700,37 грн.
Апеляційним судом перевірено доводи апелянта про надання роздруківки руху коштів по особовому рахунку позичальника з вказівкою дати проведення часткових розрахунків, з якого вбачається неналежне та невчасне виконання ним зобов'язань за кредитним договором, а здійснені часткові проплати враховані у розрахунку заборгованості.
Відповідно до кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Персональний кредит"). Пунктом 6.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, що є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Проскурніцький П.І.
Соколовський В.М.