Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/47/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Тимченко Л.М.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2013 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2013 року задоволено позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув з відповідачів солідарно на користь банку кредитну заборгованість станом на 20 листопада 2012 року за кредитним договором № 4639-001/08Р від 28 травня 2008 року, укладеним між банком і ОСОБА_3, в розмірі 84467,06 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні пред'явлених до нього банком вимог.

Представник банку, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи апеляційним судом повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку. Представник банку подав заяву про розгляд справи за його відсутності, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 причину неявки не повідомили. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності зазначених осіб.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 28 травня 2008 року між банком і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4639-001/08Р, згідно з яким банк надав відповідачу грошові кошти на загальну суму 51390 грн. строком до 28 травня 2015 року зі сплатою 16,49 відсотків річних, а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 612 грн. щомісяця до 10 числа наступного місяця а також відсотки за час фактичного користування грошовими коштами.

В той же день з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором банк уклав договори поруки з ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Обов'язок позичальника виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено статтями 526,527 і 530, 1054 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3 не виконав належним чином своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором. Як вбачається з розрахунку заборгованості на 20.12.2010 року, починаючи з листопада 2009 року позичальник перестав виконувати умови кредитного договору. В період з червня 2008 року по жовтень 2009 року позичальником було сплачено лише 7551,40 грн. на погашення кредиту, тоді як згідно з графіком він зобов'язаний був сплатити 11016 грн. Заборгованість по відсотках також сплачувалася не у повному розмірі.

За таких обставин банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України і умов кредитного договору мав право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Враховуючи наведене, суд дійшов правильного висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 43838,60 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 10311,05 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 22682,09 грн. і пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 7635,32 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Проте, вирішуючи питання про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника і поручителів, суд не звернув увагу на те, що банк уклав договори поруки з кожним позичальником окремо, відповідно до яких вони несуть солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Частиною 1 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.3 ст.554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч.3 ст.554 ЦК України не застосовується. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Оскільки спільна порука між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відсутня, вони не несуть солідарної відповідальності між собою за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи наведене рішення суду підлягає відповідній зміні в цій частини на підставі п.4 ч.1ст.309 ЦПК України у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Не можна визнати обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки з тих підстав, що протягом шести місяців від дня звернення банку 30 вересня 2009 року до боржника з вимогою щодо виконання зобов'язань за кредитним договором банк не пред'явив вимоги до поручителя.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. В укладеному з ОСОБА_5 договорі поруки встановлено, що вона діє до 28 травня 2015 року (а.с.13).

Безпідставними є доводи скарги про те, що суд першої інстанції повинен був застосувати строк позовної давності. Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Відповідачі не подавали суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності.

Пункт 7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, стосується лише позасудового порядку повернення споживчого кредиту (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою у справі № 6-126цс13 від 20 листопада 2013 року).

Враховуючи наведене, у суду не було підстав для застосування строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2013 року змінити в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість в сумі 84467 (вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 06 коп. за кредитним договором № 4639-001/08Р від 28 травня 2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 84467 (вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 06 коп. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 4639-001/08Р від 28 травня 2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 84467 (вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 06 коп. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 4639-001/08Р від 28 травня 2008 року.

В частині вирішення питання про судові витрати рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді